Громадянам роз’яснюють проблемні питання та здобутки впровадження реформи децентралізації
Подальше впровадження та удосконалення реформи децентралізації базуватиметься передусім на побудові нового територіального устрою, зокрема завдяки поліпшенню муніципального управління на основі об’єднань територіальних громад (ОТГ) та органів місцевого самоврядування, що, ймовірно, потребуватиме внесення змін до Конституції України задля закріплення і захисту здобутків реформи.
Питання децентралізації є у програмах багатьох політичних сил, які її підтримують. Як повідомляють засоби масової інформації, наступний етап реформи передбачатиме розширення повноважень органів влади місцевого рівня, зменшення ролі державних адміністрацій та заміну їх на префектури.
Про здобутки реформи децентралізації свідчать понад 11 тисяч реалізованих інфраструктурних проектів. За рахунок державної підтримки і місцевих бюджетів громади вже мають нові школи, дитячі садочки, амбулаторії, стадіони, ЦНАПи. Розроблено нові структури бюджетів, що дало можливість жителям громад впливати на їх ефективне використання.
Не втрачає актуальності це питання і у зверненнях громадян, що реєструються за допомогою засобів телефонного зв’язку на урядову «гарячу лінію» та через веб-сайт Урядового контактного центру, а також Єдиний веб-портал органів виконавчої влади.
Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року з питань реформи децентралізації, зокрема щодо утворення та діяльності об’єднаних територіальних громад надійшло майже 100 звернень, 13% з яких надіслано на розгляд центральним органам виконавчої влади та 87% – місцевим органам виконавчої влади.
Аналіз цьогорічних звернень з питань реформи децентралізації свідчить, що більшість з них надійшла від жителів Сумської, Дніпропетровської, Житомирської, Кіровоградської та Чернігівської областей.
Передусім громадяни потребували роз’яснень щодо правомірності рішень сільських рад, порядку подання документів про наміри утворення або приєднання до діючих ОТГ, проведення виборів депутатів та голів ОТГ, взаємодії ОТГ з органами виконавчої влади, державної фінансової підтримки тощо.
Про невдоволення темпами проведення децентралізації на місцях повідомляють заявники, які стикаються з гальмуванням процесу з боку районних адміністрацій та місцевих рад, із затягуванням з боку депутатів сільських рад рішень щодо приєднання до громад міських та інших ОТГ (Харківська, Рівненська, Чернігівська та Одеська області). Також заявники повідомляють про проблеми у діяльності виборних органів ОТГ, які не забезпечують належне утримання об’єктів інфраструктури, здійснюють нецільове (на думку заявників) використання бюджетних коштів, не сприяють вирішенню соціальних і комунальних питань, а посадові особи, зокрема старости, інколи перевищують свої повноваження.
У зареєстрованих зверненнях найбільш поширеними були такі питання:
діяльність/бездіяльність виборних органів ОТГ – 59 %;
порядок приєднання до діючих ОТГ – 24 %;
порядок утворення ОТГ – 10 %;
державна підтримка – 7 %.
Наведемо кілька прикладів звернень на урядову «гарячу лінію».
Заявниця з Тернопільської області поінформувала, що відповідно до перспективного плану створення місцевих громад, затвердженого Кабінетом Міністрів України, до 2020 року в Борщівському районі має бути створено п’ять громад, і відповідно до даного плану с. Іване-Пусте має приєднатися до Мельнице-Подільської ОТГ. Жінка просила надати роз’яснення: чи мають можливість мешканці с. Іване-Пусте та сусідніх сіл створити нову ОТГ, не входячи до Мельнице-Подільської ОТГ, або приєднатися до іншої громади – Борщівської ОТГ.
Розглянувши дане звернення, у Тернопільській облдержадміністрації повідомили заявниці наступне. Відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання (приєднання) територіальних громад сіл, селищ, міст, регулює Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (далі – Закон). Відповідно до цього Закону суб’єктами добровільного об’єднання (приєднання) територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст, а об’єднання (приєднання) реалізується шляхом прийняття ними відповідних рішень.
Відповідно до пункту 1 статті 81 цього Закону добровільно приєднатися до об’єднаної територіальної громади, визнаної спроможною згідно з частиною четвертою статті 9 цього Закону, має право суміжна сільська територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад області належить до цієї об’єднаної територіальної громади.
Перспективний план формування територій громад Тернопільської області затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1391-р, в якому, зокрема, передбачається включення Iване-Пустенської сільської ради Борщiвського району до Мельнице-Подiльської об’єднаної територiальної громади.
Враховуючи наведене, Iване-Пустенська сільська рада Борщiвського району може iнiцiювати громадські обговорення чи прийняття рішень щодо пропозицій про внесення змін до перспективного плану в частині включення сільської ради до Борщiвської об’єднаної територіальної громади (при умовi нерозривності території громади), якi будуть розглянутi у встановленому порядку.
Із Черкаської області заявник цікавився: чи можливе розташування центру ОТГ за адміністративними межами самої ОТГ. Приміром, села Косарі, Грушківка, Жаботин будуть об'єднані в ОТГ, проте її центр буде знаходитись у м. Кам'янка. Чи не суперечить цей факт чинному законодавству?
У Черкаській облдержадміністрації розглянули звернення заявника та повідомили, що відносини, які виникають в процесі добровільного об’єднання територіальних громад регулюються Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Згідно з частиною другою статті 4 цього Закону адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону найменування об’єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром. Крім того, зауважено, що згідно з частиною четвертою статті 9 Закону Кабінет Міністрів України може визнати об’єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області як адміністративного центру об’єднаної територіальної громади.
Перспективним планом формування територій громад Черкаської області, схваленого рішенням Черкаської обласної ради від 25.06.2015 р. №41-1/VІ (зі змінами), передбачено формат утворення Жаботинської ОТГ, до складу якої входять Жаботинська, Грушківська, Косарська та Лубенська сільські ради Кам’янського району, з адмінцентром у селі Жаботин. Таким чином, згідно з вищевикладеним адміністративний центр ОТГ не може знаходитися за адміністративними межами ОТГ.
Заявниця з Рівненської області поінформувала, що в новоствореній Милівській ОТГ, яка налічує шість сіл, мешканці деяких з них мали земельні паї та померли. Жінка просила надати роз'яснення: чи має право староста ОТГ без згоди мешканців, що входять до ОТГ, продати чи здати в оренду паї померлих селян.
За результатами розгляду звернення щодо порядку надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) Дубровицька райдержадміністрація Рівненської області повідомила заявницю про те, що відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
З 1 січня 2019 року набули чинності зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі – Закон) щодо використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). Закон дає визначення що таке нерозподілена земельна ділянка та що є невитребуваною земельною часткою (паєм). А саме:
- нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю);
- невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
Законом встановлено граничний термін оформлення права власності на земельну ділянку власником невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцем. У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
За період з 9 по 18 серпня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 22 052 звернення, з них телефоном – 20 568, через Інтернет – 1 484.
Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.
Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1, Урядова гаряча лінія 1545-2, Урядова гаряча лінія 1545-3.
Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ:(044) 284-19-64.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.
Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.
