Небайдужість громадян допомагає попередити надзвичайні ситуації

Минулий 2018 рік став одним з десяти найзбитковіших років за наслідками з точки зору загальних втрат, і четвертим найзбитковішим роком з 1980 року для страхової галузі, зазначають німецькі експерти. Загальні економічні збитки склали майже 160 млрд дол. США. В результаті стихійних лих постраждало понад 60 млн осіб. Про це йшлося на засіданні Правління EUROSAI, повноправним членом якої є Рахункова палата України з 1993 року. Натомість, українською стороною було наголошено, що питання природно-техногенної безпеки актуально для кожної країни і вимагає все більшої уваги з боку державних структур.

Весна та початок літа 2019 року в Україні позначилися стихійними природними явищами: шквалами вітру,  градом, грозами з рясними дощами, а також спекою. Тут варто зауважити, що спалення сухостою вже стало майже традицією: по всій Україні щовесни горять десятки, а місцями й сотні гектарів. Тож рятувальники постійно закликають українців не палити траву, не кидати недопалки та багаття, що призводить до виникнення пожеж.

Водночас, не менші збитки приносять руйнівні повені та підтоплення. В останні роки у Закарпатті повені стали найпоширенішим стихійним лихом, що завдає катастрофічних матеріальних збитків, а подекуди і з людськими жертвами. Причиною їх, на думку експертів, є не тільки природний фактор, але й людський. І це, в першу чергу, вирубка лісів.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 800 звернень з питань надзвичайних ситуацій.

Аналіз звернень засвідчив, що оперативного реагування потребували звернення щодо ліквідації пожеж на сільгоспугіддях, надання допомоги жителям Івано-Франківської, Сумської, Рівненської, Чернігівської та інших областей, чиї будинки та присадибні ділянки були підтоплені внаслідок дощів та паводка; а також термінового проведення ремонту пошкоджених внаслідок негоди ліній електропередачі, проведення ремонту систем газопостачання житлових будинків, ліквідації пожеж, знешкодження вибухонебезпечних предметів тощо.

Ось деякі приклади звернень.

Заявник із Гребінківського району Полтавської області повідомив, що навколо кількох сіл зазначеного району з 4 квітня горять ліси. Попередньо він звертався до правоохоронних органів, де йому пообіцяли передати інформацію за належністю. Для більшої надійності 7 квітня небайдужий громадянин зателефонував на урядову «гарячу лінію» та попросив допомоги у ліквідації пожежі найближчим часом.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області було розглянуто звернення та поінформовано, що до місця пожежі направлено черговий караул 21 Державної  пожежно-рятувальної частини м. Гребінка. Станом на шосту годину ранку 8 квітня пожежу ліквідовано в повному обсязі. Також у Головному управлінні висловили вдячність заявнику за небайдужість та активну громадянську позицію у питаннях забезпечення пожежної безпеки.

Житель мальовничого карпатського села поблизу міста Яремче Івано-Франківської області зателефонував на урядову «гарячу лінію» та повідомив, що 17 травня цього року розлився струмок Мересний. Це спричинило зсув ґрунту, де розташоване його домогосподарство. Зі слів заявника, існує загроза, що потік води пошкодить приватний новозбудований будинок, в якому він мешкає. Для вирішення питання заявник звертався до сільської ради, де йому рекомендували очікувати на проведення робіт з укріплення земельної ділянки. Але обіцяне обстеження спеціальною комісією не відбулося. Ситуація є загрозливою, оскільки відстань до приватного будинку від зруйнованого берега складає лише один метр, зсув ґрунтового покриву триває й надалі. Стурбований заявник просив сприяння у проведенні заходів щодо укріплення частини земельної ділянки.

За результатами розгляду, в Яремчанській міській раді Івано-Франківської області повідомили про створення комісії, якою було проведено обстеження берегоукріплення струмка Мересний, у тому числі біля новозбудованого будинку заявника, про що складено відповідний акт обстеження. Також у відповіді зазначили, що укріплення даного берега потоку Мересний включено до «Переліку об’єктів та необхідного обсягу коштів для ліквідації завданих збитків внаслідок надзвичайної ситуації, яка мала місце на території Яремчанської міської ради 20-21 травня 2019 року» та надіслано запити в управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації щодо виділення коштів з обласного фонду охорони довкілля для виконання  зазначених робіт.

Зі схожою ситуацією зіткнулися і жителі кількох сіл Балтського району Одеської області, про що 8 червня повідомила мешканка одного з них. Через сильні зливи з 5 червня будинки сіл зазначеного району затопило дощовою водою. Звернення до відповідних служб результатів не дали, тож заходи для ліквідації наслідків негоди не вживаються. Заявниця просила допомоги у вирішенні питання щодо розчищення або заміни дренажної системи та  відкачування води з будинків мешканців сіл (рівень води в деяких будинках майже 30 см).

У Балтській міській раді Одеської області поінформували, що 11 червня наслідки негоди у зазначених селах були ліквідовані спеціалістами Державної служби з надзвичайних ситуацій та ТОВ «Березівкаагрошляхбуд».

А в лютому цього року місцеві металошукачі біля траси поблизу села Мирне Білозерського району Херсонської області знайшли міну часів Другої світової війни. Зателефонувавши на урядову «гарячу лінію», про це розповів мешканець села. За його словами, працівники Головного управління  Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області та Головного управління Національної поліції у Херсонській області виїжджали на місце події та зафіксували документально факт знахідки, але жодних дій щодо знешкодження об'єкта вжито не було, охорона не проводиться. Заявник просив сприяння у знешкодженні смертельно небезпечної знахідки.

Керівник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області повідомив, що у день надходження звернення на урядову «гарячу лінію» особовим складом групи піротехнічних робіт та спеціальних водолазних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління було здійснено виїзд за вказаною адресою. Під час виїзду було вилучено мінометну міну 82 мм часів Другої світової війни, яку транспортовано до визначеного місця та знищено. За результатами контрольної перевірки місцевості інших вибухонебезпечних предметів не виявлено.

За період з 14  по 24  червня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 28 тисяч 140  звернень, з них телефоном – 26297, через Інтернет – 1843.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-портал Урядового контактного центру.

На веб-порталі працює консультаційна та інформаційна база, де заявники мають можливість самостійно знайти відповіді на питання, що стосуються діяльності органів виконавчої влади, та питання, які найбільше турбують людей.