Мудрості від Максима Рильського - 22.02.2018 18:15 — Новини Укрінформ
Мудрості від Максима Рильського

Мудрості від Максима Рильського

1001
Ukrinform

Київ, 22 грудня, 2018 р. Презентація збірки під такою назвою - проекту родинного фонду Максима Рильського «Троянди й виноград», відбулася сьогодні в Національному музеї літератури. В книжці ( видавництво «Успіх і кар»єра») зібрані вислови, роздуми , настанови, звернення, міркування - справжній розсип наповнених глибоким філософським та життєвим смислом мудростей, які залишив Максим Тадейович Рильський. Мудрості поета-акдеміка не втратили своєї актуальності і в нашому сьогоденні. Дійсно, як наголошував сам класик, « великий поет - завжди сучасник».

Утвердження рідної мови, піклування про слово і духовність людини, звернення до молоді, проблеми виховання й ставлення до природи, вияви добросердя - все, що хвилювало класика протягом усього життя- знайшло відтворення в книжці, в окремих віршах і поетичних рядках, в цитатах і витримках з літературно-мистецьких студій та розвідок, епістолярної спадщини, публіцистики.

Водночас книга розкриває світосприйняття, духовні та моральні принципи, життєві спостереження видатного гуманітарія та гуманіста, широчінь доброти, інтересів, уподобань, переконань мудреця і мислителя М.Т. Рильського.

- Мудрість - це і доброта серця, душевний порив щедрості, бажання іти назустріч людині,- говорить упорядник книжки Максим Георгійович Рильський,- Як приклад, назову вислів « Умій дивитися, людино, на людей». Це не просто звернення чи застереження, а життєвий стрижень Максима Тадейовича. Переважна більшість поезій, прозових творів, епістолярної спадщини пройняті любов”ю до людини, турботою про неї, зверненням до найгуманніших рис та почуттів, жагою творення добра.

«Мій розум може забути дату, але моє серце ніколи не забуває тих, кого любить»,- напише він в одному з листів.

Вже смертельно хворий поет звертається до колег по перу з проханням підтримати в лікарні морально та матеріально важко хворого письменника, турбується про впорядкування могил відомих українців, повертає із забуття творчу спадщину Олександра Олеся.

Павло Тичина дуже влучно зауважив, що Максим Рильський володів мудрістю життя, ймення якої - «людинознавство».

«... Радій же серце! До останку пий// Життя людського пінистий напій,//Палай з людьми жагою однією...»- виголошує поет.

Далеко не кожна людина може сказати про себе словами М. Рильського: «Ліс зустрів мене як друга...» А Максим Тадейович мав на це повне право. Його вислів «Любов до природи - це таке ж усім зрозуміле почуття, як любов до батька й матері» знайшов відтворення не тільки в літературній спадщині , але й в конкретних діях на захист довкілля. У зверненні до «друзів- учителів» застерігає їх берегти « як зіницю ока ключі від нашого найдорожчого скарбу - від серця й розуму наших дітей!»

Окремий розділ «Нове життя нового прагне слова» присвячено темі «Рильський і рідна мова». Він ніби дійсно передбачав наше сьогодення, коли понад 50 років тому писав: «« Мова є сповіддю народу. Мова- гостра ідейна зброя, і це слід завжди пам»ятати. Мовою можна отруїти свідомість - і піднести її , прояснити, оздоровити.». « Єдиний народ повинен мати єдину літературну мову, яка живиться всіма джерелами народної мови...»

Максим Тадейович дійсно володів даром передбачення, коли писав сину Богдану:

« Раджу тобі якнайсерйознішу звернути увагу на англійську мову, бо людина, що не знає мов,- неповна людина..» .

Мудрий поет-неокласик ще від 20-х років минулого століття ніби відчував наше європейське майбутнє. Але водночас радить дбати про минуле й застерігає від необачних кроків «... Якщо не підходить до історичних явищ із історичною й діалектично міркою, то краще до них зовсім не підходить».

«... Складна це досить річ- минулий вік судити,

Не завжди варто тут рубати з-за плеча.

Хай кожен рік життя і кожен день прожитий Нас обережності й розважності навча»

Має право на життя в нашому сьогоденні й інше його застереження : неприйняття зверхності, зухвалості, самозакоханості: « Згадай, безумне! Світ - не тільки ти: // Крім тебе є думки, планети, птиці, // Є з»явища такої красоти,// Яка тобі, дурному, і не сниться!»

Але Максим Тадейович Рильський не був би самим собою - філософом та мислителем , коли, віддаючи шану минулому, не мріяв би про майбутнє:

«.. .Хто тільки минулим багатий,- В майбутнє іде навмання...

Ні! Жити, любити, співати,

Горіть - до останнього дня.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>