Володимир Токар, голова Сумської обласної ради

«В одну річку не можна ввійти двічі», - стверджує прислів’я. Однак цей відомий вислів Геракліта на Сумщині успішно спростував 60-річний Володимир Токар, який 2 грудня минулого року під час чергового засідання сесії обласної ради більшістю голосів удруге був обраний керівником представницького органу.

Перший його прихід на цю посаду датується червнем 2009-го. Однак довго втриматися там він не зміг, бо був представником партії Юлії Тимошенко, а тоді, після місцевих виборів 2010 року, вже на політичній арені починали правити бал «регіонали».

Вдруге головою облради Токаря обрали 2 грудня 2016-го, коли до порядку денного сесії було включене питання про дострокове припинення повноважень попереднього керівника - Салатенка, який пішов у відставку через скандал.

Саме з порівняння колишніх і нинішніх умов роботи й розпочалася розмова кореспондента Укрінформу з керівником представницького органу Сумщини.

- Володимире Миколайовичу, ваше нинішнє обрання, мабуть, не в останню чергу пов’язане зі знанням, так би мовити, „предмета”, отриманим 7 років тому, бо воно не супроводжувалося гучними скандалами, чи протестами...

- Можливо, роблячи свій вибір, депутати керувалися і цим. У роботі ради минулий рік був дуже напруженим, неконструктивним. На останні три сесії перед моїм обранням то депутати не збиралися, то на пленарних засіданнях не приймалися рішення. Зараз я працюю з депутатським корпусом, і маю 99 % упевненості, що рада діятиме чітко, злагоджено, сесії проходитимуть конструктивно. Це довело і останнє пленарне засідання, на яке 24 лютого із 64 депутатів прийшли 63. Тепер ми проводимо сесії за дві-три години. Це найефективніший час для прийняття рішень. Але для цього їх проекти повинні бути підготовлені так, щоб у депутатів не виникало до них питань. Неузгоджені питання я до порядку денного сесій вносити не буду.

Водночас, один у полі не воїн. Голова відчуває себе добре і спокійно, коли в нього є підтримка депутатів. Керівник обласного парламенту – це не цар. Він один із депутатів, координатор усіх думок, ідей і рішень регіональних обранців, які вони доводять до голови. І я такий же депутат як і 63 мої колеги. А відчуватиму себе добре тільки тоді, коли матиму підтримку. Якщо її не буде – триматися за це крісло на стану,  – розвернуся й піду.

- Нинішній склад обласної ради розмаїтий за політичними силами. Чи можете сказати, що у ній є чітка більшість, на яку ви можете опиратися при прийнятті рішень?

- Така більшість є. Хоча для мене як для керівника депутатського корпусу не існує партій. Я голова обласної ради, а не певної політичної сили, моє завдання -  координувати дії депутатів. Не приховую, працювати сьогодні дуже важко. 64 депутати, вісім фракцій, різні люди, багато нових обранців, молодих. Мало людей, які мають досвід депутатської роботи. Але ми допомагаємо, бо роботу ради повинні налаштовувати всі разом.

- Навіть із представниками „Батьківщини”, які не брали участі у голосуванні за вашу кандидатуру?

- З ними, скажу відверто, говорити важко, бо вони собі не належать. Їм іде чіткий диктат від керівництва, як треба голосувати з того чи іншого питання. Я ні з ким не збираюся лаятися, люди самі подивляться, розберуться. Я сказав: внутрішньопартійні справи вирішуйте у партійних офісах, а в обласній раді, будь-ласка, працюйте конструктивно.

- Вас не бентежить, що і голова облдержадміністрації Микола Клочко, і ви представляєте одну політичну силу – БПП „Солідарність”?  Чи не є це порушенням балансу між представницькою та виконавчою гілками влади?

- А що, є якісь негативні приклади такого представництва? Я не член президентської партії, у мене нормальні робочі стосунки з губернатором і при вирішенні тих чи інших питань на партійну приналежність ніхто не звертає уваги. Якщо і обласна рада, і облдержадміністрація не бореться за „булаву”, а спільно працює на благо громади, мабуть, не варто зосереджувати увагу на тому, хто і яку політичну силу представляє. Бо відповідальність на обох лежить однакова. Дві гілки влади, на моє переконання, повинні працювати в унісон. Тільки тоді буде результат. Водночас, для мене основне – депутатський корпус, робота апарату ради, а потім - все решта. Голова адміністрації з розумінням до цього ставиться.

- Як би ви оцінили нинішній економічний стан регіону?

- Ситуація складна. Порушені економічні зв’язки, і якщо продукція виробляється, не факт, що її вдасться продати. Та водночас, військова агресія Росії нас, вважаю, згуртувала, українці почали поважити себе. Потихеньку треба думати, як зупинити війну і шукати прийнятні варіанти свого розвитку.

Велику надію покладаємо на залучення інвестицій, зокрема, в сільське господарство. Перш за все, Сумщина – аграрний край. У нас багато родючих земель, є всі умови для ведення сільського господарства, збільшення поголів’я тварин, виробництва молока та яєць. Тож ми маємо всі можливості забезпечити зростання обсягів виробництва валової продукції сільського господарства. Якщо ми все це зробимо, то створимо привабливі умови для залучення інвестиційних коштів в аграрний сектор економіки області, а це сприятиме створенню додаткових робочих місць, збільшенню відрахувань до бюджетів різних рівнів.

Промисловість - також дуже важливий сектор для будь-якої успішної країни. Планується, що у цьому році буде поліпшення динаміки виробництва та збільшення реалізації промислової продукції. Цьому сприятиме введення підприємства з виробництва упаковок для дитячого харчування у ТОВ «Гуалапак Україна» в місті Суми, а також модернізація і технічне переоснащення виробничих потужностей у ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ПАТ «Сумихімпром», ТОВ «КусумФарм», ДП «Авіакон», ПрАТ «Монделіс Україна».

- Вашою першою закордонною поїздкою на посаді голови облради був візит до Азербайджану, де ви разом із головою ОДА зустрічалися з бізнесменами цієї країни. Чи вдалося під час цих зустрічей окреслити сферу спільної діяльності, чи готові азербайджанці розвивати свій бізнес на Сумщині, якщо так, то у яких саме напрямках?

- Скажу, що Сумщині зараз не просто презентувати себе іноземним інвесторам. Військові дії в країні, корупція… Що стосується області, то у нас насправді погано розвинена інфраструктура, є проблеми з логістикою. Плюс близькість до кордону з Росією, що само по собі вже є перешкодою. Утім, ми даємо гарантії нашим інвесторам. До речі, в цьому нам допомагає досвід роботи інших підприємств з іноземними інвестиціями таких як ТОВ «Гуалапак Україна» чи ТОВ «Технологія», якими керує Володимир Заєць. Ця людина своїм авторитетом, під особисті гарантії допомагає залучати інвестиції в економіку області.

Завдяки особистому запрошенню Почесного консула Азербайджанської республіки в Україні Афгана Салманова делегація з Сум була прийнята на найвищому рівні. Ми мали змогу поспілкуватися з керівниками адміністрації Президента і Парламенту республіки, трьома міністрами, побувати на виробництвах. В Азербайджані зараз також криза, але там керівництво держави чітко розуміє, що нафтові кошти скоро можуть закінчитися, тож уже зараз займаються впровадженням надсучасних виробництв, що дозволять отримувати дивіденди у майбутньому.

Спільно з азербайджанцями плануємо побудувати у Білопільському районі сучасний асфальтовий завод потужністю 240 тонн на годину. Є напрацювання і в інших сферах. Але предметніше про це можна буде говорити після візиту представників бізнес-кіл Сумщини до Азербайджану, що запланований на кінець березня-початок квітня.

- В обласній раді затверджено програму розвитку малого підприємництва. Чи реальне її виконання в умовах запровадження в державі для підприємців єдиного соціального внеску? Як ви оцінюєте останні законодавчі новації?

- Так, така програма існує. Найближчим часом маємо провести аналіз ефективності роботи і програми, і підприємств, які отримували допомогу у рамках її реалізації. І, вже виходячи з цього, визначатимемо стратегічні напрямки, підприємства які потребуватимуть підтримки з нашого боку.

Для того, щоб бізнес розвивався, потрібні певні умови. Сьогодні, зокрема, для нашої області їх важко створити, бо ми межуємо з країною-агресором. Колись дружні сусідські та ділові стосунки порушено, багатьом підприємствам доводиться шукати нові ринки збуту, а це не просто.

Що стосується новацій, то, скажу, що держава з ними запізнилася років так на 20. Всі зміни потрібно було робити відразу зі здобуттям незалежності, як це було у Польщі, – шоковою терапією. У них вона дала свої результати, і це зумовило позитивні наслідки. Хоча стартова позиція цієї країни, порівняно з Україною, тоді була набагато нижчою. Ми ж залишилися на місці. Зараз уже не просто привчати бізнес виходити з тіні, платити податки, бо він звик працювати за іншими правилами. Втім, маю оптимізм, що ми, як країна яка крокує в Європу, переймемо і європейські правила ведення бізнесу.

- Сумщина розпочала 2017 рік із реалізації проекту з будівництва в Білопільському районі найпотужнішого в області елеватора. Які ще проекти в цій галузі планується втілити у життя цього  року? Як це вплине на економічний стан регіону?

- Ми маємо своє бачення на розвиток сільського господарства, його модернізацію, запровадження нових форм сільгоспвиробництва. У сфері сільського господарства плануємо розвивати інфраструктуру аграрного ринку та галузі рослинництва, великотоварного тваринництва з використанням сучасних технологій, реалізувати інвестиційні проекти у харчовій промисловості. Матимем зиск і від виробництва органічної продукції, яка сьогодні стає дуже затребуваною на світових ринках. Для того, щоб усе це розвивалось і працювало, плануємо забезпечити часткове відшкодування з обласного та місцевого бюджетів витрат підприємствам комунальної форми власності, що займаються сільським господарством.

Якщо говорити конкретно, то вже у березні на Роменщині запустимо завод з переробки сої, у жовтні відновить свою роботу цукровий завод у Білопільському районі.

- Як ви ставитеся до децентралізації? У чому її проблеми, плюси, мінуси?

- Це політика держави. Найважливіше, щоб людям після цього стало краще жити. Я  думаю, що з децентралізацією влади  все-таки мешканці набувають самостійності, у них буде більше можливостей, грошей. Тому я підтримую створення об’єднаних громад. Побачимо, що буде далі. Ця справа нова. Я впевнений, ми справимося з цією інновацією в державотворенні. Саме життя підкаже, як діяти далі.

- Економісти стверджують: у Сумській області найвищі в Україні тарифи за компослуги. Чому так?

- У нас «проб’ютівська» область. І, звичайно, тарифи на енергоносії й комунальні послуги майже в усіх районах і в обласному центрі коригувалися партійним лідерством цієї сили очільників міст і районів. От і докоригувалися. Тому всі претензії щодо тарифів - до місцевих органів влади. Вони захищали високі тарифи в НКРЕ.

Як людина-виробничник розумію, що підняти ціну на газ можливо й потрібно, але захист населення повинен бути більш глибоким і ефективним. Більшість населення живе на межі, а може, вже й за межею бідності, саме цю категорію треба захищати. А що ціна для всіх однакова – вважаю правильним. Менше буде спекуляції.

З іншого боку, дещо не правильно робиться з виділенням субсидій. Є одержувачі субсидій, які мають житло по 1000 квадратних метрів. А є ті, хто живе в однокімнатній квартирі на 35 квадратних метрів і платить сповна. Чому ми повинні субсидувати тих, хто має маєтки? Якщо побудували такий собі «будиночок», мали на це кошти, то й сплачуйте комунальні послуги у повному обсязі. А за проживання в однокімнатній квартирі не має бути таких цін. Я в цьому глибоко переконаний.

Щоб виправити ситуацію, повинні зібратися люди, які розбираються в житлово-комунальному господарстві, економісти - і визначити такий варіант, щоб він влаштовував мешканців, насамперед тих, хто справді потребує державної підтримки.

 Сергій Ханін, Суми.