У погромі української бібліотеки в Москві винна сама ж Україна?

Знову про #московскийсиндром 

Надзвичайно дивний та мутний текст про БУЛ з'явився на сайті ОупенРаша. Написаний Зоєю Световою наче по журналістським стандартам, але виникає ціла низка запитань.

1. Головний інформаційний привід тексту - засідання суду від 2 лютого. Сьогодні - 6 лютого. Чи не запізно? Тим більше, що більша частина цієї інфи вже була в "Медіазоні" тоді ж, 2 лютого. Таке враження, що кимось і комусь було надано завдання нівелювати текст Заяви співробітників Бібліотеки, що був оприлюднений на Укрінформі 3 лютого. Та досі активно поширюється по світу, принаймні україномовному.

2. Сама та заява, як на мене, була досить гучна. Але в тексті на неї - жодного посилання. Чому? Це здалося Зої Свєтовій не таким важливим? Дивно...

3. Автор тексту так подає головні запитання по ситуації "Кому выгодно дело против директора библиотеки украинской литературы? Кому мешала Наталья Шарина, которая была опытным менеджером и управленцем, не занимая в российско-украинском конфликте ничью сторону?" Так. І кому ж? 

Для відповіді Свєтова витягла московського функціонера по культурі (1991-2014) Ромуальда Крилова-Іодко. Про його відповідь Свєтова схвально каже, що він "кажется, нашел простое и точное объяснение возникновению этого абсурдного дела: «Я понимал и понимаю сейчас, что Библиотека украинской литературы используется в политических играх между Украиной и Россией»"

Нормально, пані Свєтова! На 50% Україна винна в погромі Української ж бібліотеки.

І це ж винесено в заголовок. Чудово. Я балдєю від російських лібералів.

Олег Кудрін

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства