Як інвестиції в дитячий футбол можуть покращити дорослий

І ще вона довела, що надто сильно всі наші галузі переплетені між собою. Здавалось би, спорт має бути окремо від всіх політичних та економічних проблем. На жаль, це не так. Особливо боляче криза б’є по найпопулярнішому виду спорту – футболу.

Про проблему українського футболу говорять давно, основною причиною називаючи відсутність належного фінансування. Після кожної невдачі збірної до проблеми повертаються знову і знову. Навіть наші лідери останнім часом показують надто нестабільний футбол. За останні роки низка клубів елітної Прем’єр-Ліги припинили свою професійну діяльність. Кривбас, Арсенал, запорізький та донецький Металурги, Оболонь, Сталь - і цей список можна продовжувати: втрата двох професійних команд в зв’язку з анексією Криму (Таврія та ПФК Севастополь), цього року перестали виступати Говерла та Металіст, певні фінансові труднощі мають Чорноморець, Карпати та навіть стабільний учасник єврокубків, фіналіст Ліги Європи, Дніпро.

І це все клуби, я наголошую, Вищої Ліги України. Жартома її називають лігою двох команд (Динамо та Шахтар). І навряд чи хтось зможе сказати, що це не так. Та навіть вони останнім часом не надто активно поводять себе на трансферному ринку, що теж говорить про певні негаразди у стані цих двох. А коли не можеш купити іноземний продукт, краще зробити свій. І саме в цьому, як на мене, полягає основна проблема сучасного українського футболу – відсутності достатнього розвитку та популяризації дитячо-юнацького футболу. Простіше виростити своїх Роналду та Мессі, ніж їх купити.

Справді похизуватися гарними умовами своїх дитячих спортивних шкіл можуть лише 10-20 клубів по всій Україні. Але ж в нашій країні набагато більше талановитих хлопчаків, які хочуть і можуть стати професіоналами та прославляти свою Батьківщину на міжнародній арені. Тільки не мають змоги.

Для прикладу, цього тижня у Мережі з’явилась інформація про 11-річного голкіпера Давида Фесюка із міста Дубно Рівненської області, який перейшов у мадридський Реал. Але потрапив він туди не з України, а з міста Банська Бистриця, що у Словаччині, де захищав кольори місцевого клубу. Чому ж перспективний юнак не продовжував свій футбольний шлях у нашій країні?

І знову постає проблема фінансування. Відсутність спонсорів у різних дитячих команд, неймовірно мала кількість якісних полів для тренувань (навіть у столиці України є всього лише 5 високоякісних футбольних майданчиків для дитячих команд), абсолютна відсутність висвітлення та поширення юнацького футболу – і це лише неповний перелік проблем, яким не приділяється належної уваги. Місцеві федерації частіше виконують функцію «гаманця» замість своїх професійних обов’язків.

Навіть коли з’являється інвестор, готовий зробити цілі спортивні комплекси для людей, держава не намагається підтримати такі ініціативи, а навпаки – лише гальмує процес. Наприклад, керівництво ФК Моноліт вже довгий час не може отримати дозвіл районної адміністрації на модернізацію центрального стадіону в одному з житлових масивів Києва, який є місцевою власністю. Єдиним спонсором дитини, яка хоче займатися футболом, стають її батьки. Але не всі можуть собі дозволити оплачувати своєму чаду все екіпірування, оренду приміщень, внески для участі в різних чемпіонатах.

Вирішивши ці питання, на мою думку, можна неймовірно покращити рівень українського футболу та відкинути проблему фінансування на другий план. Адже молоді гравці не надто прискіпливі до заробітної платні, звиклі тяжко працювати у різних умовах, і, найголовніше – не розпещені великою кількість грошей.

Професіональний молодняк – ось що потрібно клубам, які борються за виживання. Це підвищить конкурентоспроможність всього чемпіонату, збільшить інтерес глядачів, а, отже, приверне увагу майбутніх спонсорів та інвесторів. Я сам був у цій сфері майже 10 років і знаю, з якими амбіціями дитина починає свій шлях у футбольній кар’єрі. Все, що їй треба – лише якісна підтримка.

P.S. Найкращою лігою світу вважається АПЛ (Англійська Прем’єр-Ліга). У збірній Англії наразі абсолютно всі гравці є представниками свого чемпіонату. У кожної команди, не лише вищого дивізіону, є прекрасна інфраструктура? і майже всі з них роблять ставку саме на власну дитячо-юнацьку школу. Продаючи своїх талантів у найсильніші клуби світу, ці команди й отримують належне фінансування. Саме так, я вважаю, мусить запрацювати і футбольна система в нашій країні. Тим більше, коли грошей на придбання та виплату заробітної платні високооплачуваним гравцям просто немає. 

Олексій Ярмоленко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства