Польський шовінізм: Навчімося захищати свою гідність

Польський шовінізм: Навчімося захищати свою гідність

Блоги
2792
Ukrinform
Як довго ми можемо дозволяти, щоби проти нас робили з білого чорне, перекручували нашу історію та оскаржували нас

Погрози польських шовіністів щодо проведення української програми відзначення Івана Купала у Перемишлі не можна вважати тільки настроями польських екстремальних хуліганів, які не відзеркалюють ні настанову польської нації, ні влади, ні суспільства. Зупинення українського рокового гурта «От Вінта» на кордоні польськими владними структурами повинно стривожити все цивілізоване міжнародне суспільство.

Правда, здається, у кожному народі є екстремісти, котрі впроваджують замішання та ненависть. Одначе, так само як діють такі хулігани у кожній державі, кожна держава і корінний народ має обов΄язок якщо не стримати поведінку ексцесу, то принаймні забезпечити безпеку потенційно покривдженій стороні, тим більше коли цією стороною є ціла національна спільнота, етнічна меншість у даній державі.

Не поведінка хуліганів скандальна, скоріше поведінка польської влади і суспільства. Мабуть не випадковим є те, що місцем цього терору було  українське за історією місто Перемишль, яке сьогодні знаходиться у Польщі. Я не збираюся впроваджувати тут замішання, питання кордонів, бо на жаль, з цією дійсністю треба погодитися, як і годяться, хоча, напевнее, із невдоволенням, інші нації – такі як: білоруси, німці, литовці, чиї традиційні землі сьогодні у складі Польщі. Але Перемишль це, на превеликий жаль, модель польського шовінізму учасниками чого є не тільки хулігани і екстремісти, але також міська адміністрація і Польська Римо-Католицька церква. Тому і хулігани можуть собі дозволити погуляти по українцях.

Ця остання подія повинна стати холодним душем на пристрасті, які не тільки дозволяє, але  часто інспірує польська влада і церква. Мабуть, назрів час, щоб влада і церква більш серйозно взялися до цього діла. Майже двадцять п΄ять років влада у Перемишлі дражнилася з українською громадою, поки нарешті передала, чи більш правильно, віддала український Народний Дім українській громаді. Набагато гірше з українською катедрою у Перемишлі, яка далі у руках фарисеїв кармелітів з антиукраїнськими написами в середині, що стоїть немов символ зухвалості супроти українців, над сьогоднішньою українською катедрою внизу, яку поляки люб΄язно віддали своїм українськими підданим Української Греко-Католицької Церкви. Навіть Святіший отець Іван Павло ІІ не був спроможний переконати шовіністичних кармелітів. Я, правда не можу повірити, що він старався, хоча по селі пустили таку байку. І багато повірило.

Мабуть, єдиною причиною польської антипатії є кривда заподіяна польському народові українцями на Волині 1943 – 1944 рр. Все: майже 450 років польського шовінізму – від Люблінської унії в 1596 році, окупації, переслідувань, ув΄язнень, вбивств, пацифікації, Акції Вісла – схвалюється загадковими подіями Української Повстанської Армії проти польських колоністів на українській землі –  Волині. На Волині у той час, у розпал Другої світової війни, билися німці, червоні партизани, совєтські спецслужби, польська Армія Крайова та чисельні партизанські угрупування. Гинули цивільне мирне і немирне населення, бо партизанська війна залежала в першу чергу від підтримки місцевого населення. Ми, українці, мабуть, сприяли цьому польському шовінізму своїм незрозумілим пробаченням та проханням пробачити. Не треба було просити пробачення у шовіністів.

Хотілося би почути щось з цього питання від більш об΄єктивних науковців, польських і не польських, на зразок Мотики, Снайдера та інших. Не пошкодило би також почути від польської влади, минулої і теперішньої, від Валенси, Квасневського, Туска, Качинського, Комаровського, Дуда. Правда, деякі вже вибачалися перед українським народом за історичні польські провини. На жаль, мовчанка навіть добрих людей служить розпалювачем вогню ненависті та робить можливим для поганих продовжувати злочинну діяльність.

Сучасна польська влада і церква мовчать. А це далеко гірше, ніж низка провокаторів і шовіністів. Останні події у Перемишлі та випадок з роковим гуртом «От Вінта» не може закінчитися без висновків та мовчанкою. Звернення у цій справі пішли до Посольства України у Варшаві. Одначе, це не питання для українського посла, а для українського президента. При цьому не потрібно погроз. Треба врівноваженого розуміння, що українці у Польщі заслуговують і мають право вимагати захисту від своєї корінної та вибраної держави. Якщо таке розуміння не прийде від сучасної польської влади, ця справа повинна стати предметом дискусій в міжнародних структурах Брюсселя, Варшави, Страсбурга, Женеви і Нью-Йорка.

Як довго ми можемо дозволяти, щоби проти нас робили з білого чорне, перекручували нашу історію та оскаржували нас, коли фактично ми були жертвами історії, та ще досі переслідують наших людей у так званому цивілізованому світі, де має існувати верховенство права, а не сила шовіністичної більшості. Права етнічної меншості -- це людські права. Одначе світ буде мовчати, коли бачить, що ми самі не захищаємо свої права. То хоч на 25-у  річницю нашої відновленої державності навчімося захищати свою гідність.

Аскольд Лозинський
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-