15 серпня. Пам’ятні дати
День археолога. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 694/2008 від 6 серпня 2008 року, щорічно цього дня. Україна володіє унікальною історичною спадщиною, особливе місце серед якої займають пам’ятки археології. Адже саме вони можуть розповісти про побут і традиції наших предків, що, безумовно, сприяє самоідентифікації нації та забезпечує сталий суспільний розвиток нинішнього та майбутнього поколінь. Українська земля, за оцінками науковців у галузі археології, є однією з найбагатших на археологічні пам’ятки серед країн Європи. На сьогоднішній день, майже півтори тисячі міст і селищ та понад 8 тисяч сіл України мають цінні об’єкти культурно-історичної спадщини. Тільки на державному обліку перебуває понад 140 тисяч пам’яток, із них майже 49,8% – пам’ятки археології. Нині археологічні дослідження в нашій державі проводять Інститут археології АН України, відділ археології Інституту суспільних наук у Львові, Інститут зоології АН України, Археологічний музей АН України (Київ), Одеський археологічний музей АН України, а також наукові колективи університетів, педагогічних інститутів, музеїв Міністерства культури України. За роки незалежності нашій державі вдалося створити певну правову базу для захисту археологічної спадщини. Так, було прийнято закони України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини». Згідно із чинним законодавством, археологічні пам’ятки, у тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов’язані з ними рухомі предмети, незалежно від форм власності території чи водного об’єкта, на яких вони розташовані, є державною власністю.
![]() |
| Міжнародний день бездомних тварин |
У третю суботу серпня відзначається Міжнародний день бездомних тварин. Дата з'явилася в календарі з ініціативи Міжнародного товариства прав тварин у 1992 році. Цей день вважається не святом, а приводом звернутися до проблеми бездомних тварин, розповісти максимальній кількості людей про їх трагічну долю. По всьому світу в цей день проходять просвітницькі та благодійні заходи.
Національне свято Республіки Кореї – День визволення Кореї (1945). Святкується як у Південній, так і в Північній Кореї. Впродовж 35 років (1910-1945) Корея була колонією Японії. 15 серпня 1945 року імператор Хірохіто виступив на радіо, зробивши заяву про капітуляцію Японії у Другій світовій війні. Відтоді розпочався поділ країни на дві окремі держави.
Національне свято Республіки Індія – День Незалежності. (1947).
Національне свято Республіки Конго – День Незалежності (1960).
День Війська Польського. 95 років тому (1920) польська армія на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським розгромила Червону армію в битві під Варшавою. Цього дня в Польщі відзначають День Війська Польського. Вперше, за весь післявоєнний період історії країни, відзначався 15 серпня 1992 року за рішенням сейму. Цього дня свято збройних сил відзначалося у довоєнній Польщі.
Католицьке свято Успіння Пресвятої Богородиці.
Події дня:
115 років тому (1900) на Міжнародному стоматологічному конгресі в Парижі лікарем Шарлем Годоном з Паризької школи дантистів та ще п’ятьма зубними лікарями була заснована Всесвітня федерація стоматологів («Federation Dentaire Internationale», FDI). На сьогодні об’єднує майже 190 асоціацій стоматологів із понад 130 країн світу.
70 років тому (1945) імператор Хірохіто оголосив про беззастережну капітуляцію японської Квантунської армії у Другій світовій війні.
40 років тому (1975) учасниками військового перевороту 1975 року був убитий Муджибур Рахман, перший прем’єр-міністр Народної Республіки Бангладеш у 1972-1975 рр.
25 років тому (1990) відбулась офіційна церемонія посідання престолу князем Хасаном Адамом ІІ фон Ліхтенштейном, монархом Князівства Ліхтенштейн.
Ювілеї дня:
265 років від дня народження П’єра Сільвена Марешаля (1750-1803), французького письменника, поета, драматурга, філософа-публіциста. У його дидактичній поемі «Французький Лукрецій» знайшли відображення соціально-філософські ідеї Просвітництва. Учасник руху «В ім’я рівності» під керівництвом Г. Бабефа.
230 років від дня народження Томаса Де Квінсі (1785-1859), англійського письменника, публіциста, представника так званої «озерної школи».
190 років від дня народження Бернардо Жоакіма да Сільви Гімарайнша (1825-1884), бразильського письменника і журналіста, представника романтизму. Автор романів «Семінарист», «Рабиня Ізаура» – одного з перших зразків латиноамериканської літератури соціального протесту.
130 років від дня народження Омеляна Іллі Падучака (1885-1961), українського громадського діяча, організатора «Просвіти» в Парагваї.
100 років від дня народження Максима Павловича Комишанченка (1915-1970), українського літературознавця.
90 років від дня народження Оскара Пітерсона (1925-2007), видатного канадського джазового піаніста-віртуоза, композитора. Автор «Канадської сюїти» для джазового тріо, балету «Вогні міста», «Пасхальної сюїти», музики до кінофільмів. Володар величезної кількості різноманітних нагород і почесних ступенів, премій «Греммі» (у 1974-1991 рр.), у тому числі у почесній номінації за особистий внесок у музику (1997).
70 років від дня народження Катерини Сергіївни Васильєвої (1945), російської актриси театру і кіно, народної артистки Російської Федерації. Грала в московських театрах; знімалася у фільмах «Ключ без права передачі», «Двадцять днів без війни», «Бумбараш», «Звичайне чудо», «Візит дами».
65 років від дня народження Владислава Володимировича Проненка (1950), харківського журналіста, головного редактора газети «Український простір». У 1990-х роках працював журналістом на радіо «Свобода» та в українському відділі Ватиканського радіо. За свої краєзнавчі студії Владислав Проненко удостоєний Муніципальної премії ім. Григорія Сковороди.
65 років від дня народження британської принцеси Анни (1950), доньки Королеви Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії Єлизавети ІІ. Займається активною громадською діяльністю, патронуючи 222 британські організації. З 1981 року є канцлером-ректором Лондонського університету. Має ряд військових звань. У 1994 році удостоєна найвищого лицарського звання і Ордена Підв’язки – найстарішої британської нагороди, заснованої у 1348 році. 24 травня 1990 р. першою з членів британської королівської родини відвідала СРСР.
Роковини смерті:
100 років з дня смерті Раффаелло Джованьйолі (1838-1915), італійського письменника, філолога, історика, учасника національно-визвольного руху Рисорджименто, соратника Джузеппе Ґарибальді. Автор історичних романів «Сатурніно», «Мессаліна», «Публій Клод», «Спартак» (який, власне і приніс йому славу). Перший переклад роману «Спартак» українською мовою здійснив Гнат Хоткевич у 1924 році.
95 років з дня смерті Христини Данилівни Алчевської (1841-1920), українського педагога, діячки народної освіти. Послідовниця К.Д. Ушинського. Установила в своїй садибі (Харків, 1899) перший в Україні пам’ятник Т. Шевченку. Удостоєна вищих міжнародних літературних і педагогічних нагород, золотих медалей Московського й Петербурзького товариств поширення в народі грамотності. Була віце-президентом Міжнародної ліги освіти.
80 років з дня смерті Поля Сіньяка (1863-1935), французького живописця і графіка, основоположника і теоретика неоімпресіонізму.
![]() |
| Віктор Цой |
25 років тому в автомобільній катастрофі загинув талановитий російський рок-музикант Віктор Цой (1961-1990). Він був засновник і лідер групи «Кіно» в якій співав, грав на гітарі, писав музику та тексти. Віктор Цой вважається одним з першопроходців російського року. Є автором музичних і художніх творів, у тому числі десяти альбомів у складі «Кіно». Знімався в декількох фільмах.
В матеріалі використані фото: photo.ukrinform.ua, wikipedia.org


