Повноваження судді Конституційного суду Віктора Шишкіна мали добігти кінця 4 серпня. Однак указ президента про його звільнення з`явився на 15 днів раніше - 21 липня. Суддя виявився принциповим і назвав своє передчасне звільнення прямим порушенням Основного Закону, в якому закріплений дев`ятирічний термін повноважень судді КСУ.
Шишкін вважає це не лише недбалістю апарату Адміністрації Президента, а й реакцією на його «окрему думку» до висновку КСУ щодо закону про зняття депутатської та частково суддівської недоторканості. Він зауважив, що Конституція не може бути змінена в умовах воєнного стану.
Поспіх зі звільненням Шишкіна деякі політики пов`язали з розглядом КСУ закону про внесення змін в частині децентралізації.
Мовляв, таким чином позбавилися від незалежного судді.
У КСУ Шишкін був на першому місці за кількістю «окремих думок» - у нього їх більше 30. За однією з них він увійшов в історію як один з двох суддів, котрі висловилися проти рішення КСУ про відміну Конституції 2004 року, яке стало доленосним для країни.
У першому розгорнутому інтерв`ю після відставки Шишкін розповів про закуліси КСУ та про свій погляд на події в країні.
- Вікторе Івановичу, ваше передчасне звільнення пов`язують з розглядом КСУ закону про внесення змін до Конституції в частині децентралізації. Яка ваша думка щодо цього закону?
- Децентралізація більше всього прив`язана до пункту 18 Перехідних Положень Конституції. Все інше в частині децентралізації нікого не цікавить - це все театральна ширма. Путіна цікавить пункт 18, тому що це йому дає можливості через Конституцію легалізувати те, що відбувається на окупованих територіях. За всім цим стоїть бажання Путіна виторгувати особливий статус для окупованих територій.
Чому пункт 18 з`явився в останню ніч від Порошенка? В цьому плані влада капітулювала перед Путіним. Ці моменти або навмисне "не доганяють" або спеціально. Децентралізація - це обертка для цукерочки.
Також в законі про децентралізацію існує багато недоречностей. Наприклад, в одному місці написано, що префект здійснює виконавчу владу в районах і областях, тобто він керує, а в іншому, що здійснює нагляд і контроль. Якщо він здійснює владу, то реалізує її через управлінські функції. Тоді стоїть питання навіщо виконавчий комітет ради, якщо керує префект? Ті, хто писали зміни в Конституцію, не вивчили навіть змістовне навантаження слів!
Я вважаю, що зараз взагалі не треба вносити зміни до Конституції, тому що існують умови воєнного стану. І про це я написав у своїй «окремій думці» до висновку КСУ щодо законопроекту про зняття депутатської та частково суддівської недоторканності. В частині другій ст. 157 Конституції йдеться, що Основний Закон не може бути змінений в умовах воєнного стану. Йдеться не про сам факт оголошення воєнного стану главою держави, а про наявність умов його існування.
- В Конституційному Суді ви запам'яталися своєю «окремою думкою» до рішення суду про відміну Конституції 2004 року. Наразі порушена кримінальна справа, в рамках якої суддів, які голосували за це, викликали на допит. Як ви можете пояснити це голосування ваших колег?
- Мені важко коментувати це питання з етичної точки зору, бо це стосується тих колег, з яким я працював. Я весь час уникаю, коли мова йде про це. Як на мене, то правоохоронці виконують завдання, яке перед ними поставила Верховна Рада, тобто це була не їх ініціатива.
- Тобто ви хочете сказати, що ця кримінальна справа - політичне рішення?
- Звичайно, що це політичне рішення. Правоохоронці виконують постанову парламенту «Про реагування на факти порушення суддями КСУ присяги судді». Депутати дали вказівку органам, бо вважали, що в діях суддів є ознаки злочину. Парламент за певних умов має на це право, проте щодо наявності правопорушення може зробити висновок лише суд на підставі рішення.
- Голова КС Баулін назвав тиском на суддів їх виклики на допит. Він говорить, що судді не несуть відповідальності за свої рішення, окрім образи і наклепу...
- Баулін частково правий, але парламент поставив питання, що дана справа потягла важкі для держави наслідки. Так чи ні, нехай вирішують компетентні органи.
- Чи вдалося б уникнути узурпації влади Януковичем, коли б не відмінили політреформу 2004 року?
- Розумієте, все залежить не стільки від права, скільки від людини. Як на мене, Янукович за своїм спрямуванням, характером, підходами, думками, мріями повинен був стати диктатором, незалежно від Конституції
Тобто це ще раз доводить, що народ повинен думати, кого обирати. Треба дивитися на морально-етичну поведінку кандидата в президенти.
Згадайте, коли Янукович був прем'єр-міністром, він тоді уже на себе перебирав більше влади, ніж передбачалося змінами до Конституції 2004 року. Через це у нього виникали конфлікти з президентом Ющенком.
Якби не відмінили політреформу 2004 року, він би викрутив по-іншому. Не даремно в нього була створена Конституційна Асамблея. Я не говорю, що вона була погана, я говорю - завдання було, скоріше всього, змінити Конституцію під Януковича. Однак він вирішив прискорити події через Конституційний Суд.
- Тобто ви визнаєте, що Конституційним Судом тоді керувала Банкова?
- Звичайно, я не писав би окремої думки, коли б розумів цю ситуацію по-іншому. Однак для цього він спочатку замінив склад Конституційного Суду.
- А хто саме керував судом з Банкової? Це були Портнов і Лукаш?
- Мені важко сказати, тому що я не відносився до тієї категорії, з ким спілкувалися. Вони вважали, що це небезпечно. Щодо вказівок - то все можливо. Портнов і Лукаш могли радити президенту. Рішення про перехід до старої редакції Конституції повинен був прийняти президент або міністр юстиції, що Лавринович і зробив - надрукував в «Офіційному віснику України» (видання Мін`юсту - ред.) Конституцію в редакції 1996 року. Стоїть питання: хто йому дозволив? Де було рішення про друк? Суд не писав, що дозволяється надрукувати Конституцію в тій редакції. Це зробив міністр юстиції. Я не говорю, що вони разом не несуть за це відповідальності, але ступінь відповідальності в колективі може бути різною.
- За часів Ющенка куратором КСУ була Ставнійчук? Від неї надходили якісь вказівки щодо ухвалення рішень?
- Ні, вона виконувала функцію саме представника президента. Те, що ви назвали куратором, як, я думаю, у негативному розумінні, то ні. Як на мене, навіть по чутках не виконувала.
- Чи «курирує» хтось зараз КСУ з Адміністрації Президента?
- Я не знаю. Все можливо.
- З кимось же ви спілкувалися з приводу свого передчасного звільнення?
- Мені сказали, що потрібно спілкуватися з Філатовим. Я подзвонив йому і сказав: «Що ви натворили з цим указом?» Він почав виправдовуватися, що його не було в Україні. Ну тоді або пастух поганий, або отара паршива. Щось із двох одне - міняйте отару або йдіть самі, якщо ви поганий пастух.
Я взагалі ніколи не бажав бачити цю владу, особливо виконавчу. Це було моє кредо. Я тут хочу згадати Богдана Футея - федерального суддю Сполучених Штатів українського походження. Він працював в Суді претензій до уряду США - це наш аналог Вищого адміністративного суду. Його запитали, скільки разів він зустрічався з президентом. Він сказав, що лише з одним президентом, коли приносив присягу.
- Колишнього голову КСУ Анатолія Головіна частенько бачили з Януковичем...
- Це показник нашого феодалізму. Якщо ми йдемо в Європу, законодавство якої базується на доктрині поділу влад, суд повинен бути повністю нейтральний. Він повинен бути сторожовим псом права. Нема чого суддям спілкуватися з президентом, парламентаріями та іншими політиками. Лише коли підписується указ про призначення. До речі, з Ющенком я теж бачився, здається, не більше двох разів. Перший раз - коли він підписував указ при мені, тому що вимагали контрасигнації - скірплення підписами міністра юстиції і прем'єр-міністра України. І от я, міністр юстиції Головатий, прем`єр Єхануров очікували у приймальні Ющенка, а він, як завжди, на цілу годину запізнився. Єхануров не витримав і поїхав, а Головатий залишився. Нарешті президент приїхав і підписав указ про моє пизначення, його контрасигнував Головатий, а наступного дня прем'єр Єхануров. Після цього Ющенка я бачив ще один раз не пам'ятаю за який обставин. Все - нічого туди було їздити.
- Деякі політики заявляють, що за Януковича КСУ себе дискредитував і його треба замінити на Конституційну палату в складі Верховного Суду...
- Дискредитація КСУ відбулася зовсім не при Януковичі, а ще при Кучмі, коли попередній склад суду ухвалив рішення про його третій строк повноважень.
Чи мають право журналісти і політики говорити про дискредитацію лише КСУ? Хіба Печерський райсуд не дискредитований чи Вищий адміністративний? Якщо так думати, то у нас усі гілки суду дискредитовані, включаючи Верховний суд, у якого є сумнівні рішення. Говорити, що треба ліквідувати інституцію, несерйозно і навіть антидержавно.
- Ваші колеги Микола Козюбра та Володимир Шаповал вказували, що однією з проблем КСУ є велика кількість у його складі колишніх прокурорських працівників та слідчих суддів, у той час як мають переважати науковці. Ви згодні з цим твердженням?
- Я частково погоджуюсь із ними, але слово «науковець» сьогодні у нас також дискредитоване. Рівень того, що ми називаємо кандидатською чи докторською дисертацією, набагато нижчий, ніж було в рядянські часи.
Я думаю, що науковців у складі КСУ має бути не менше 50%. Але треба вибирати справжніх науковців, а не тих, які, переїжджаючи з одного місця в інше, на ходу написали дисертацію.
Прокурорам, міліціонерам, кгб-шникам тут робити взагалі нема чого. Судді можуть бути, але не з районного рівня. Повинен бути певний паритет, бо науковців теж треба приземляти - потягнути за штани чи спідницю, щоб не виривалися у своїх фантазіях кудись до небес.
- Наразі триває третя хвиля люстрації, але не було звільнено жодного суддю. Вони саботують це рішення?
- Все може бути. Давно говорили, що суддівський корпус не схильний до самоочищення. Значна частина суддів була вмотована в цю структуру під час режиму Януковича. Ворон ворону око не виклює.
-Вікторе Івановичу, ви зробили приголомшливу кар`єру: були першим прокурором незалежної України, депутатом, суддею Конституційного суду. Які ваші подальші плани? Викладатимете студентам чи підете в політику?
- Останні 9 років я викладав в Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка за цивільно-правовою угодою. Я розписувався за кількість прочитаних годин і за це отримував зарплату. Сучасний уряд-реформатор позбавив цієї можливості. Треба обирати або пенсію, або заробітну плату. Під заробітну плату вони підогнали все, включаючи і роботу за сумісництвом і погодинну. Я вважаю, це величезна дурість позбавляти працюючих науковців пенсії. Статті, підручники по конституційному праву можна писати. Далі подивимося.
Не знаю чи потрібен я сьогодні політикам. Вони всі вважають себе розумними, коли їм щось підказуєш, одразу ображаються.
- Говорять, що вашу кандидатуру хочуть внести до складу Вищої ради юстиції від «Самопомочі». Вам такі пропозиції надходили?
- Так, була така пропозиція. Це було тоді, коли я ще був суддею, а зараз подивимося. Я ні до кого не напрошуюся, якщо потрібно буде державі, народу, то я готовий.
Алла Шершень, Київ.