10 липня. Цей день в історії

Національне свято Співдружності Багамських Островів – День Незалежності (1973). Багамські острови – архіпелаг з 700 коралових островів в Атлантичному океані, північніше від Великих Антильських островів. Багамські острови – незалежна держава у складі Співдружності, очолюваного Великобританією. Главою країни є англійська королева Єлизавета ІІ. В країні діє конституція від 10 липня 1973 року. Цікавий факт: острів Сан-Сальвадор (Вотлінг), один з островів архіпелагу Багамських островів, вважається першою територією Америки, відкритою Христофором Колумбом у 1492 році. Після колонізації островів іспанцями, місцеве населення (індіанці-аравакі) невдовзі вимерло (аборигенів вивезли на сусідні острови й нещадно експлуатували на копальнях). Упродовж двох століть Багамські острови були пристановищем для піратів усіх мастей і національностей, справжньою піратською республікою. У 1629 році Багамські острови стали колонією Великобританії, потім – Іспанії, і зрештою, у 1783 році, знову повернулися до Англії. Під час Другої світової війни на островах базувалися ВПС США, на трьох островах архіпелагу були створені військові бази. У 1967 році Багамські острови отримали внутрішнє самоуправління. В грудні 1972 року на конференції в Лондоні була написана конституція й ухвалено рішення про надання незалежності Багамським островам 10 липня 1973 року у складі Співдружності. На сьогодні Багамські острови є не тільки одним із відомих і популярних туристичних центрів, але й однією з найбільших у світі офшорних зон (у країні діє понад 400 банків; там осідає чимало й українських грошей), великим осередком грального бізнесу – казино в країні діють цілодобово. Дипломатичні відносини між Україною і Співдружністю Багамських Островів були встановлені у вересні 2003 року.

Події дня:

90 років тому (1925) у місті Дейтон (штат Теннессі) відкрився так званий Мавпячий процес, – судовий процес над шкільним учителем з того ж міста Джоном Скоупсом (1900-1970), якого звинувачували у порушенні антидарвіністського «акта Батлера». За цим законом заборонялося викладати в будь-якій фінансованій штатом Теннессі освітній установі «будь-яку теорію, яка відкидає історію Божественного Створення людини, якій нас вчить Біблія, і вчить замість цього про те, що людина походить від тварин нижчого порядку». Винного чекав штраф від 100 до 500 доларів. Події цього знаменитого процесу слугували основою для п’єси «Пожнеш буревій» (1955), двох однойменних голлівудських фільмів (1960, 1999), мультсеріалу «Сімпсони», а також великої кількості жартів у різних виданнях.

85 років тому (1930) на південному березі Криму в районі Кучук-Койського гігантського зсуву була заснована Кримська зсувна станція – перша в СРСР науково-дослідна зсувна служба.

75 років тому (1940) начальник 2-го відділу ГУДБ НКВС СРСР Федотов надіслав рапорт наркому внутрішніх справ СРСР Лаврентію Берії стосовно донесення агента «Художника» (відомий український художник Глущенко Микола Петрович) про підготовку Німеччини до війни з СРСР. Відкомандирований НКВС до Берліна з метою «встановити зв’язок з керівними колами українських націоналістів і з’ясувати їхню роботу проти СРСР», агент повідомив, що, не дивлячись на укладення з СРСР договору про дружбу, Німецький уряд веде активну підготовку війни проти Радянського Союзу з метою відторгнення до України, а також активно використовує українську еміграцію та українське населення в своїх цілях, зокрема з метою створення кадрів для ролі майбутніх державних, військових і політичних діячів «самостійної України» .

Готель «Братислава» у Києві

35 років тому (1980) у Києві відкрито новий, найбільший у місті за кількістю місць 13-поверховий готель «Братислава», розрахований на 910 гостей міста. Будівництво і відкриття було приурочено до Московської олімпіади. Київ чекав на гостей, адже в місті мали відбутися 7 матчів футбольного турніру Олімпіади-80.

30 років тому (1985) в гавані порту Окленд (Нова Зеландія) французькі спецслужби організували вибух на судні «Rainbow Warrior» («Веселковий воїн»), що належало природоохоронній організації «Ґрінпіс», яка закликала до введення мораторію на проведення ядерних дослідів у південній частині Тихого океану. Під час бомбового замаху загинув голландський фотограф португальського походження Фернандо Перейра. У 1987 році, зазнаючи тиску громадської думки, французький уряд змушений був виплатити «Ґрінпіс» компенсацію у розмірі 8,16 млн новозеландських доларів.

15 років тому (2000) був утворений Європейський аерокосмічний і оборонний концерн EADS (Європейська авіаційна, оборонна і космічна компанія) – одна з найбільших європейських корпорацій аерокосмічної промисловості.

Ювілеї дня:

240 років від дня народження Петра Івановича Прокоповича (1775-1850), видатного українського бджоляра-експериментатора. Закінчив Київську академію, після чого пішов на військову службу. В 1798 році вийшов у відставку в чині поручика, повернувся до рідного села (с. Митченки на Чернігівщині) і зайнявся бджільництвом. У 1814 році Прокопович винайшов рамковий (втулковий вулик). Першим у світі одержав чистий стільниковий мед без розплоду і попереднього знищення бджіл. Прокопович створив і очолював (1828-1850) першу в Російській імперії школу бджільництва. В 1843 році цю школу в с. Пальчики відвідав Т.Г. Шевченко. Ім’я Прокоповича в 1975 році присвоєно Українській дослідній станції бджільництва (м. Гадяч Полтавської обл.).

Полотно Каміля Пісарро «Краєвид. Руан»

185 років від дня народження Каміля Жакоба Піссарро (1830-1903), французького живописця, одного з основоположників імпресіонізму («Бульвар Монмартр у Парижі», «Пейзаж у Понтуазі»). Перші творці модернізму вважали його – єдиного художника, який брав участь в усіх восьми виставках імпресіоністів, - своїм духовним наставником. Сезанн сказав про нього – «мій батько і Бог», Гоген визнав: «Він був одним із моїх вчителів». Піссарро був бідним і майже невідомим за життя. «Мої картини зовсім непопулярні. Цей фатум переслідує мене всюди», - писав художник у 1870 році. Він був анархістом і одинаком, котрий, за великим рахунком, не належав до жодного мистецького кола. Його манера письма досить жорстка і реалістична, а тому й не схожа на буржуазний імпресіонізм ланчів і морських панорам. Сьогодні у його творів новий виток популярності.

180 років від дня народження Генріка Венявського (1835-1880), польського скрипаля-віртуоза, композитора і педагога. За життя музиканта називали «Шопеном скрипки», «Лістом скрипки», другим «Паганіні». Був почесним  членом Галицького музичного товариства. Неодноразово гастролював в Україні (Київ, Кременчук, Одеса, Львів Харків, Станіслав, Чернівці, Полтава, Єлизаветград). Автор варіацій на тему української пісні «Їхав козак за Дунай». З 1935 року на батьківщині скрипаля проводиться міжнародний конкурс молодих скрипалів.

125 років від дня народження Віри Михайлівни Інбер (1890-1972), російської письменниці. Народилася в Одесі. Відома поетеса («Шлях води» (1951), «Книжка і серце» (1961), «Анкета часу» (1971)), прозаїк, автор творів для дітей. Перекладач поетичних творів Тараса Шевченка, Максима Рильського російською мовою, а також творів зарубіжних поетів (Поля Елюара, Шандора Петефі, Яна Райніса та ін.).

120 років від дня народження Карла Орфа (1895-1982), німецького композитора і диригента, музичного педагога, професора музичної академії у Мюнхені. Автор широко відомої кантати «Карміна Бурана», написаної на баварські середньовічні тексти. Створив власну систему музичного виховання дітей.

115 років від дня народження Петра Степановича Погребняка (1900-1976), українського вченого-лісівника, ґрунтознавця. Науковець світового масштабу. Засновник теорії порівняльної екології рослин, що широко застосовувалася в лісовому господарстві України та інших країн. Створив українську типологічну наукову школу лісівництва. Автор фундаментальної праці «Основи лісової типології» (1955). Вважається основоположником еколого-лісового напряму в лісівництві.

110 років від дня народження Льва Абрамовича Кассіля (1905-1970), російського письменника, одного з зачинателів дитячої літератури в СРСР. Автор романів «Воротар республіки» (1938), «Хід білої королеви» (1956); дилогії «Велике протистояння», повістей «Дорогі мої хлоп’ята» (1944) і «Вулиця молодшого сина» (1949). Лауреат Державної премії СРСР (1950).

90 років від дня народження Володимира Володимировича Сташиса (1925-2011), українського правника, першого проректора Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, Героя України.

Роковини смерті:

100 років з дня смерті Важі Пшавели (1861-1915), грузинського письменника. Автор поем «Алуда Кетелаурі», «Гість і господар», «Змієїд», драми «Знедолений».

65 років з дня смерті Віталія Григоровича Хлопіна (1890-1950), російського радіохіміка. З 1934 року – директор Радієвого інституту (Ленінград). Одержав перші радянські препарати радію. Відкрив закон розподілу мікрокомпонентів між твердою і рідкою фазами (закон Хлопіна). Лауреат Державної премії СРСР (1943, 1946, 1946).

35 років з дня смерті Григорія Ірмовича Новака (1919-1980), українського важкоатлета (народився в Чорнобилі), артиста цирку, десятиразового чемпіона Радянського Союзу з важкої атлетики в різних вагових категоріях, першого радянського чемпіона світу (Париж, 1946). Встановив 69 світових рекордів.

20 років з дня смерті В’ячеслава Михайловича Ковтуненка (1921-1995), українського вченого, конструктора ракетної і космічної техніки. Доктор технічних наук, член-кореспондент Російської та Української академій наук, Герой Соціалістичної Праці. Очолював НВО ім. С. Лавочкіна; головний конструктор – технічний керівник проекту «Венера – комета Галлея».

В матеріалі використані фото: photo.ukrinform.ua, wikipedia.org