20 червня. Цей день в історії

Всесвітній день біженців. Відзначається з 2001 року водночас з Африканським днем біженця за рішенням 55-ї сесії ГА ООН від 4 грудня 2000 року. Права біженців та умови надання статусу біженця закріплено у Конвенції про статус біженців від 1951 року та Протоколі до неї 1967 року. Україна приєдналася до цих міжнародних угод у 2002 році. Війни, стихійні лиха, порушення прав людини – головні причини того, чому люди змушені кидати свої домівки й шукати кращого життя деінде. У XX сторіччі кількість біженців стрімко зростала. Намагаючись допомогти понад мільйону біженців після Другої світової війни, у 1951 році було засновано Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (УВКБ ООН). Планувалось, що Управління проіснує три роки, виходячи з міркування, що невдовзі біженці адаптуються у суспільствах, які надали їм притулок; після цього був намір розпустити цю організацію. Однак так не сталося. У 1975 році налічувалось близько 2,4 мільйона біженців. Через десять років – 10,5 мільйона. У 1995 році кількість людей, що отримали захист та допомогу від УВКБ, зросла до 27,4 мільйона. Нині кількість таких людей сягнула рекордних показників за всю історію спостережень ООН. За даними цієї організації, в минулому році у світі було зафіксовано майже 60 мільйонів біженців, більше половини яких – діти. Основна частина біженців знаходиться в Африці, в зоні афганського конфлікту, на Балканах. Все це робить проблему біженців однією з найгостріших в сучасному світі. З початком російської воєнної агресії  проблема біженців повстала надзвичайно гостро і в Україні. Сьогодні в нашій країні зареєстровано понад 1 мільйон 300 тисяч переселенців з Донбасу і Криму, 150 тисяч (17,2%) із них становлять діти. У першому кварталі 2015 року близько 5,5 тис. громадян України просили притулок у країнах Євросоюзу, що становить 3% серед усіх біженців в Європі. У 2014 році заявки на отримання притулку в ЄС подало 14050 українців, що у 13 разів більше, ніж у 2013-му, та становить 2,2% від усіх зареєстрованих біженців (0,2% у 2013-му). На тлі такої тенденції, Україна за кількістю біженців до ЄС у рейтингу третіх країн піднялася минулого року на 13 місце з 34-го у 2013-му. За словами Верховного комісара ООН у справах біженців Антоніо Гутерреша, країни починають війни безкарно, а міжнародна спільнота, судячи з усього, не здатна їх зупинити. «В усьому світі ми бачимо сім’ї, котрі намагаються врятуватися від насильства. Їх величезна кількість, і ми не повинні забувати, що це – матері й батьки, доньки й сини. Це – люди, які жили звичним життям, допоки війна не примусила їх до втечі. У Всесвітній день біженців ми повинні пам’ятати про те, що нас об’єднує, - про наш гуманізм», - зазначив він.

День прапора в Аргентині. День прапора (Dia de la Bandera) відзначається в Аргентині в день смерті дизайнера прапора – Мануеля Белграно (1770–1820) і є офіційним святом країни.

Події дня:

25 років тому (1990) Верховна Рада Узбецької РСР прийняла Декларацію про суверенітет республіки (з 1991 року – Республіка Узбекистан).

Ювілеї дня:

135 років від дня народження Антона Володимировича Думанського (1880-1967), українського вченого-хіміка, академіка НАН України. Вперше (1907) використав метод ультрацентрифугування для визначення розмірів колоїдних частинок. Створив наукову школу. Один із засновників вітчизняної колоїдної хімії. Його ім’я присвоєно Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України.

120 років від дня народження Діонизія Зубрицького (1895-1949), українського літературознавця, письменника, художника у Чехословаччині.

115 років від дня народження Луїджі Кьяріні (1900-1975), італійського теоретика кіно, критика, режисера. Його викладацька і кінознавча діяльність справила чималий вплив на становлення і розвиток неореалістичного італійського кіна. Поставив фільми: «Вулиця п’ятьох місяців», «Лапа диявола», «Остання любов». Багато років поспіль був директором Венеційського міжнародного кінофестиваля.

Сергій Костянтинович Всехсвятський

110 років від дня народження Сергія Костянтиновича Всехсвятського (1905-1984), вітчизняного астрофізика, професора Київського університету, одного з ініціаторів і засновників Київського планетарію (1952). Основні праці з фізики комет, Сонця, сонячної активності, з проблем космогонії. Склав «Загальний каталог абсолютних величин комет», вивчав сонячну корону і сонячне корпускулярне випромінювання. Розробив гіпотезу, за якою походження комет та інших груп малих тіл пояснюється виверженням їх з планет та їхніх супутників.

110 років від дня народження Лілліан Хелман (1905-1984), американського сценариста, драматурга, прозаїка. Автор п’єси «Лисички» (1939), антифашистської п’єси «Сторожа на Рейні» (1941), автобіографічної прози: «Підлі часи», «Можливо». Дотримувалася лівих політичних поглядів, хоч ніколи й не була членом Комуністичної партії США. Відкрито критикувала американський уряд за те, що вони своєчасно не розпізнали Гітлера і Муссоліні й не перемогли їх на ранньому етапі. Починаючи з 40-х років Хелеман займалась викладацькою діяльністю, зокрема в Гарвардському та Єльському університетах.

105 років від дня народження Костянтина Арсеновича Симеонова (1910-1987), вітчизняного диригента. Народний артист СРСР. Працював у симфонічних оркестрах і театрах Росії; у 1961-1966 і 1975-1976 рр. – головний диригент Київського театру опери та балету. 1949-1957 – диригент Державного оркестру УРСР, 1957-1961 – головний диригент симфонічного оркестру Укртелерадіо. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1976).

100 років від дня народження Теренса Янга (1915-1994), британського кінорежисера, творця перших фільмів про Джеймса Бонда.

95 років від дня народження Петра Дмитровича Тимошенка (1920-1984), українського вченого-мовознавця. Уклав «Хрестоматію матеріалів з історії української літературної мови», автор ряду наукових праць.

75 років від дня народження Володимира Борисовича Корєнєва (1940), російського актора театру і кіно. Відомий російський актор, який зіграв провідні ролі у фільмах «Людина-амфібія» (1961), «Багато шуму з нічого» (1973), «Кінець і початок» (1963), «Сини Вітчизни» (1968), «Невідомі сторінки з життя розвідника» (1990), «Остання сповідь» (2006) та ін. Родом із Севастополя.

Роковини смерті:

95 років з дня смерті Дмитра Йосиповича Івановського (1864-1920), російського ботаніка-фізіолога і мікробіолога. Праці вченого присвячені питанням мікробіології та фізіології вищих рослин. Вивчаючи захворювання тютюну в Україні, в Бессарабії та в Нікітському ботанічному саду (Крим), відкрив і описав збудника мозаїчної хвороби тютюну, названого згодом вірусом, чим поклав початок розвиткові вірусології.

40 років з дня смерті Івана Григоровича Підоплічка (1905-1975), українського зоолога і палеонтолога, академіка АН УРСР, заслуженого діяча науки УРСР. У 1965-1973 рр. – директор Інституту зоології АН УРСР. Праці вченого присвячені охороні природи, палеозоології, палеогеографії, історії фауни і первісної людини на території України. Лауреат Державної премії УРСР (1975).

В матеріалі використані фото: wikipedia.org, photo.ukrinform.ua