16 червня. Цей день в історії

Свято «Блумсдей» в Ірландії. Вперше Блумсдей відзначили в 1954 році, коли художник Джон Райан і письменник Фланьо О'Брайен організували в Дубліні «паломництво» за маршрутом Леопольда Блума, головного героя найвідомішого твору ірландського письменника Джеймса Джойса (1882-1941) – «Улісс» (1922). Саме цього дня 1904 року Леопольд Блум вирушив у подорож по Дубліну, відвідавши протягом 18-годинної «прогулянки» чимало ресторанів та пабів, а також зустрів свою майбутню дружину. Як правило, в Дубліні організовуються численні заходи, маршрут подорожі всесвітньовідомого літературного персонажа щороку намагаються повторити тисячі шанувальників Джеймса Джойса. Одним із цікавих моментів свята «Блумсдей» є публічні читання книги «Улісс» учасниками цього свята.

Події дня:

90 років тому (1925) в Криму (в Гурзуфі) відкрився Всесоюзний піонерський табір «Артек». Нині – Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек». Постановою Верховної Ради України від 3 листопада 2004 року МДЦ «Артек» було надано статус національного. На час окупації Криму Росією табір тимчасово переїхав на материкову Україну. Це не перший переїзд в історії табора: так само як і колись, пов’язаний він з окупацією півострова. У 1941 році евакуація була в передгір’я Алтаю. Нині ж табір розташувався в Київській області. Для організації функціонування дитячого центру «Артек» Державне управління справами надало один з рекреаційних об’єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» (санаторій «Пуща-Озерна»). У червні сюди заїде перша зміна дітей з усієї України, з ними працюватимуть 50 вихователів МДЦ «Артек», які покинули анексований Крим.

Ювілеї дня:

Портрет архітектора Георгія Шлейфера (худ. О.Мурашко, 1911)

160 років від дня народження Георгія Павловича Шлейфера (1855-1913), українського архітектора і громадського діяча. Син відомого київського художника-портретиста і архітектора Павла Івановича Шлейфера. Після закінчення Інституту цивільних інженерів у Петербурзі працював у Київській міській управі, займався проблемами водопостачання міста (зокрема, ініціював будівництво міського водогону і знаменитої «труби» (дощова каналізація Хрещатицької долини)). Разом з архітектором Едуардом Брадтманом здійснив забудову міста в районі сучасних вулиць Архітектора Городецького (колишні Миколаївська, Карла Маркса), Марії Заньковецької. Автор проекту будинку театру «Соловцов» (тепер Київський український драматичний театр імені І. Франка), синагоги Лазаря Бродського, прибуткового будинку на Хрещатику 44 (надбудований Андрієм Крауссом), будинку Міського початкового училища ім. М. Бунге, чотириповерхового фешенебельного готелю «Континенталь» на 100 номерів (спільно з Брадтманом і Городецьким; нині консерваторія). Чимало будинків, збудованих за архітекторськими проектами Шлейфера, й нині є справжньою окрасою Києва. Був головою Міського кредитного товариства, упродовж 26 років обирався гласним міської думи.

135 років від дня народження Павла Івановича Степанова (1880-1947), російського геолога, академіка АН СРСР. З 1939 року – керівник вугільної групи в Інституті геологічних наук АН СРСР. Автор праць з проблем геології вугільних родовищ Донбасу, Уралу, Північного Кавказу. Лауреат Державної премії СРСР (1943).

90 років від дня народження Марії Андріївни Вальо (1925-2011), відомого українського бібліографа, книгознавця, літературознавця. Досліджувала творчість Ірини Вільде.

85 років від дня народження Івана Михайловича Віцька (1930), українського художника декоративно-ужиткового мистецтва, майстра по порцеляні та кераміці. Народний художник України (1996), лауреат премії ім. Катерини Білокур (2004). Працював на Баранівському та Полтавському (1964-1988 – головний художник) порцелянових заводах. Живе і працює в Полтаві, викладає на архітектурному факультеті Полтавського технічного університету ім. Ю. Кондратюка. Творчий спадок митця розмаїтий: вжитковий посуд, тематичні вази і тарелі, скульптура, композиції для інтер’єрів. Досвідчений маестро своєрідно опрацював теми, пов’язані з М. Гоголем, Т. Шевченком, І. Котляревським, варіації, навіяні прадавньою Трипільською культурою, християнським культом. Упродовж свого довгого творчого життя І. Віцько щедро використовує праісторичний мотив «дерево життя», зображення птахів, квітів, геометричні й рослинні візерунки.

85 років від дня народження Арнольда Миколайовича Шлепакова (1930-1996), українського історика, педагога, дослідника міжнародної міграції, журналіста. У 1955-1978 рр. – в Інституті історії АН УРСР, з 1978 року – директор Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР. Професор Київського університету ім. Т. Шевченка. Автор праць з історії США і Канади, робітничого руху і міжнародних відносин.

Марічка Бурмака

45 років від дня народження Марії Вікторівни Бурмаки (1970), української співачки, відомої виконавиці сучасної української популярної музики, поетеси, телеведучої, громадської діячки, Народної артистки України (2009). Лауреатка пісенних фестивалів «Оберіг» у Луцьку, «Червона рута», «Дзвін». Серед найвідоміших альбомів: «Знову люблю» (1997), «Із янголом на плечі» (2001), «МІА» (2002), «Ми йдемо! Найкраще» (2004), «Тінь по воді» (2014).

Роковини смерті:

160 років з дня смерті Джона Горрі (1803-1855), американського лікаря, що відкрив основний принцип холодильних установок. У 1851 році отримав перший патент на механічний холодильник.

70 років тому в автомобільній катастрофі на одній із вулиць Берліна загинув Микола Ерастович Берзарін (1904-1945), радянський воєначальник, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу, перший радянський комендант післявоєнного Берліна.

40 років від дня смерті Ельзи Тріоле (Елла Юріївна Каган; 1896-1970), французької письменниці російського походження, дружини письменника Луї Арагона. Автор збірки оповідань, циклу соціально-психологічних романів «Нейлонова доба», спогадів про Володимира Маяковського.

В матеріалі використані фото: www.pressassociation.com, wikipedia.org, photo.ukrinform.ua