31 травня. Цей день в історії

Православні християни східного обряду та греко-католики святкують День Святої Трі йці (П’ятидесятниця). Трійця - одне з головних християнських свят яке відзначається на п'ятдесятий день після Великодня, тому його називають ще П'ятидесятницею. В основі свята лежить біблійна оповідь про зішестя Святого Духа на апостолів і розкриття істини існування Триєдиного Бога - Святої Трійці. Свято Трійці вважають також і днем народження Церкви. Адже саме в цей день апостоли, сповнившись Святим Духом, змогли розпочати своє проповідування «про великі діла Божі», розійшовшись серед різних народів і земель. В народі ж це свято називають «Зелена неділя» і воно є одним із найбільш улюблених свят, з яким пов'язано чимало традицій, прикмет і вірувань. На Трійцю прийнято прикрашати храми і будинки гілками дерев, луговими травами та квітами.

День хіміка. Це професійне свято працівників хімічної та нафтохімічної промисловості відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 219/94, від 7 травня 1994 року), в останню неділю травня.

День Києва

В останню неділю травня кияни відзначають День міста. Цю традицію започаткували після того як наприкінці травня 1982 року Київ відзначав своє 1500-річчя. На День Києва в столиці як завжди пройдуть фестивалі, концерти, виставки та спортивні змагання.

Всесвітній день без тютюну. Проголошений у 1987 році з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я з метою привернення уваги до розповсюдження в світі тютюнопаління і його негативного впливу на здоров’я і тривалість життя людей. За даними цієї організації, тютюнопаління – друга причина смертності населення планети, щороку забирає життя кожної десятої дорослої людини.

День пам’яті політичних репресій у Казахстані. Відзначається з 1997 року. В 1930-1950 рр. на території казахських степів були розташовані Карагандинський, Степовий, Сибірський табори та Акмолінський табір дружин зрадників батьківщини, де відбували покарання сотні тисяч громадян з усього Радянського Союзу.

День матерів у Франції (відзначається в останню неділю травня).

День килима в Туркменістані (відзначається в останню неділю травня).

Події дня:

105 років тому (1910) англійська колонія і колишні бурські республіки були об’єднані в домініон Південно-Африканський Союз. У країні був встановлений режим расової дискримінації і сегрегації неєвропейського населення (скасований у 1994 році)

25 років тому (1990) вийшла Постанова Ради міністрів УРСР про створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Байдарський» у м.Севастополі.

Ювілеї дня:

170 років від дня народження Юлії Жемайте (1845-1921), класика литовської літератури. Автор оповідань і повістей про життя пореформеного литовського села («Невістка», «Пятрас Курмяліс»).

150 років від дня народження Марії Михайлівни Старицької (псевдонім – Яворська; 1865-1930), української актриси і театрального режисера. Донька видатного театрального діяча, письменника і громадського діяча Михайла Петровича Старицького, старша сестра Людмили Старицької-Черняхівської. Заслужена артистка УРСР. Вперше поставила на сцені твори Лесі Українки «Йоганна, жінка Хусова», «Айша й Мохаммед», «Камінний господар» у театрі М. Садовського (1914). Грала у таких п’єсах М. Старицького: «Не судилось» (Анна Петрівна), «За двома зайцями» (Лимериха), «Маруся Богуславка» (мати), «Богдан Хмельницький (Ганна) та ін.

135 років від дня народження Олександри Іванівни Смирнової-Замкової (1880-1962), українського вченого-патологоанатома, академіка АН УРСР. Випускниця університету у Монпельє (Франція). З 1927 року працювала в АН УРСР. У 1953-1962 – зав. лабораторією Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця АН УРСР. Автор праць, присвячених вивченню патології анатомії, інфекційних хвороб, променевої хвороби, передраку і походженню пухлин, дослідженню неклітинних структур організму.

Клінт Іствуд

85 років від дня народження Клінта Іствуда (1930), видатного американського кіноактора, режисера. Знімався у фільмах «За пригорщу доларів», «Гарний, поганий, огидний», «Брудний Гаррі»; як режисер зняв фільми «Зіграйте мені туманно», «Бронко Біллі», «Непрощенний» (премія «Оскар» у номінації «Кращий режисер», 1992), «Крихітка на мільйон доларів» (чотири «Оскари», у т.ч. за режисуру; 2005), «Непідкорений», «Листи з Іводзіми», «Прапори наших батьків», «Американський снайпер» та ін. Нагороджений медаллю імені Фелліні ЮНЕСКО за внесок до світового кінематографу (2003). Удостоєний престижної премії гільдії режисерів Каннського фестивалю «Золота карета» та багатьох інших престижних кінонагород. Клінта Іствуда часом називають «самотнім ковбоєм у світі кінематографа». Починав він з ролей «гарних поганих» хлопців у вестернах, але згодом і сам почав знімати кіно й досяг у цій справі не менш вражаючих успіхів, довівши, що з гарного актора може вийти не менш гарний режисер. Американцям довелося довго звикати до Іствуда-режисера, переборюючи у собі недовіру та скепсис. Пересічного глядача цілком задовольняв Іствуд-актор, зірка вестернів. Першими, хто зрозумів прагнення Іствуда і протяг руку допомоги – були європейці. У Європі прийшло й перше визнання його перших режисерських робіт. І хоча невдовзі Америка й відзначила престижними «Оскарами» режисерські кінороботи Клінта Іствуда, він не має жодних ілюзій з приводу рідної кіноіндустрії. В  одному з останніх інтерв’ю митець зауважує: «У нас все підпорядковане статистиці. Все вирішують і все знають цифри. Вони сповіщають тебе, що, хто, коли і де дивитиметься фільм. Відповідно, ти піддаєшся тискові, бо тебе змушують робити кіно для людей віком від 16 до 21. Це мене особливо дратує. Для мене це щось неймовірне – робити фільм для аудиторії за обмеженим віковим цензом. Імовірність того, що 16-річний дивитиметься мій фільм з тим самим інтересом, як і людина котрій сорок, вкрай мала… Ви звернули увагу на те, що останнім часом Голлівуд перейшов на виробництво продукції, розрахованої виключно на дітей та підлітків? Мене це теж непокоїть. Чому ми повинні обговорювати вкрай складні і серйозні питання на дитячому рівні?.. Але я знаю, що є чимало гарних людей, котрих кінофільм цікавить не тільки як видовище, під яке можна тупо жерти попкорн…» 

75 років від дня народження Анатолія Павловича Бондарчука (1940), українського легкоатлета. Відомий спортсмен, олімпійський чемпіон та один із кращих тренерів у світі з метання молота. У 1969 році двічі встановив світові рекорди: 74,68 м та 75,48 м. Упродовж тренерської кар’єри підготував до Олімпійських ігор 23 спортсменів.

70 років від дня народження Райнера Вернера Фасбіндера (1945-1982), німецького актора, режисера. За своє коротке життя (помер у 37 років у Мюнхені від передозування кокаїну) встиг зняти 43 картини, серед яких фільми які є на сьогодні класикою жанру: «Жах з’їдає душу», «Відчай», «Заміжжя Марії Браун», «Берлін, Олександерплац» (телесеріал), «Нудьга Вероніки Фосс». У фільмах та у виставах Фасбіндера засяяла зірка актриси Ханни Шігули.

70 років від дня народження Антоніни Володимирівни Лефтій (1945), української кіноактриси.

Борис Шарварко

Роковини смерті:

10 років з дня смерті Бориса Георгійовича Шарварка (1929-2005), українського режисера, народного артиста України. Очолював Житомирський музично-драматичний театр, Київський театр оперети, Укрконцерт, з 1994 року – генеральний директор – художній керівник Всеукраїнського центру фестивалів та концертних програм. Поставив чимало театральних вистав до різних святкових подій.

10 років з дня смерті Арчіла Михайловича Гоміашвілі (1926-2005), популярного грузинського актора театру і кіно, народного артиста Грузинської РСР. Знявся у понад 20 кінострічках, зіграв роль Остапа Бендера в кінофільмі Леоніда Гайдая «Дванадцять стільців».

В матеріалі використані фото: www.peoples.ru, photo.ukrinform.ua