13 травня. Цей день в історії

Події дня:

150 років тому (1865) на базі Рішельєвського ліцею був заснований Імператорський Новоросійський університет - нині Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова – однин з найстаріших університетів України і разом з Київським, Харківським і Львівським університетами. Історія університету пов’язана зі всесвітньо відомими видатними вченими: І.І. Мечниковим - імунологом та мікробіологом, лауреатом Нобелівської премії; фізіологом І.М. Сєченовим - засновником вітчизняної фізіології, першим президентом АН України; мікробіологом Д.К. Заболотним, ботаніком В.І. Липським та багатьма іншими. Троє із шести президентів Академії наук України працювали професорами ОНУ: академіки Д.К. Заболотний, В.І. Ліпський, О.О. Богомолець. Зараз в ОНУ працюють 5 лауреатів державних премій, 15 заслужених працівників освіти та діячів науки і техніки. На базі факультетів університету в різні часи були створені такі навчальні заклади як Одеський державний медичний університет, Одеський державний економічний університет, Одеська національна юридична академія. Наразі навчальний процес в університеті забезпечують 4 інститути, 10 факультетів, 102 кафедри, магістратура. Університет здійснює підготовку фахівців за 20 напрямками та 41 спеціальністю. Загальна чисельність студентів становить близько 14,5 тис. чоловік.

Ювілеї дня:

Олександра Прахова

65 років від дня народження Олександри Миколаївни Прахової (1950-2011), українського художника-графіка. З 1999 року – арт-директор галереї «Університет». Автор ілюстрацій майже до 50 дитячих книжок та до творів Миколи Трублаїні та Григора Тютюнника. Була однією з найуспішніших майстрів української книжкової ілюстрації 70-80-х років. З 1988 року відома як каліграф, майстер кольорової літографії та шовкодруку. Учасниця понад 60 міжнародних і національних виставок. Її прадід, мистецтвознавець Адріан Прахов керував розписами Володимирського собору в Києві. Прабабуся Емілія Прахова була моделлю для Михайла Врубеля в іконі «Богоматір з немовлям» у Кирилівській церкві в Києві.

65 років від дня народження Стіві Вандера (1950), американського співака, музиканта і композитора.

175 років від дня народження Альфонса Доде (1840-1897), французького письменника. За освітою – вчитель. Сучасник Флобера, Мопассана, братів Гонкурів, Золя. Загальне визнання принесла Доде сатирична трилогія «Тартарен Тарасконський», «Тартарен в Альпах» і «Порт Тараскон». Багато чого з творчого доробку Альфонса Доде забуто, але його «Тартарен» і сьогодні стоїть у ряду кращих творів французької літератури. Це надзвичайно легка, «сонячна» проза, наскрізь просякнута провансальським гумором. «Провансалець любить посміятися, писав Доде, - сміх є для нього вираженням усіх почуттів… найпристрастніших і найніжніших». В Україні твори Доде відомі з кінця  ХІХ століття. Один із тогочасних критиків писав: «Золя дивиться на дійсність у телескоп, Доде – в мікроскоп, один відтворює її в збільшеному, інший – у зменшеному вигляді».

185 років від дня народження Івана Петровича Сокальського (1830-1896), відомого українського економіста, статистика, педагога. З 1858 року – професор, завідувач кафедри політекономії  і статистики Харківського університету, вів курс історії економічних шкіл. У 1862-1865 рр. перебував у науковому відрядженні в країнах Західної Європи – Великобританії, Голландії, Бельгії, Франції. Після повернення редагував щомісячник Харківського губернського статистичного комітету «Статистический листок», був організатором одноденних переписів у Харкові – 1866, 1873 і 1879 років. Досліджував кустарне виробництво на Слобідській Україні. В 1872 році захистив докторську дисертацію в Київському університеті.

Роковини смерті:

45 років з дня смерті Ганни Амвросіївни Крушельницької (1887-1965), української співачки (сопрано). Молодша сестра Соломії Крушельницької. У 1912–1928 рр. співала у театрах Варшави, Львова, Мілана, Рима. У 1928 році залишила сцену. Виконувала партії: Наталки («Наталка Полтавка» Лисенка), Оксани («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Єлизавети («Тангейзер» Вагнера).

Фрітьоф Нансен

85 років з дня смерті Фрітьофа Нансена (1861-1930), норвезького дослідника, вченого-океанографа, державного діяча, лауреата Нобелівської премії миру (1922). Нансен уперше здійснив лижний перехід через Гренландію (1898). У 1893-1896 рр. керував експедицією на судні «Фрам» у високі широти Арктики. Експедиція на Північний полюс принесла Нансену світову славу. Будучи представником Норвегії у Лізі Націй розробив міжнародні погодження про документи для біженців, котрі отримали назву «нансенівських паспортів», займався забезпеченням житлом російських емігрантів, організував міжнародну допомогу голодуючим Поволжжя. В 1922 році учений був удостоєний Нобелівської премії Миру, всі кошти від якої передав на допомогу біженцям. Сім’ї у Нансена не було. Він помер в Осло від перевтоми після лижної прогулянки, а похорони відбулися 17 травня 1930 року в річницю норвезької незалежності.

В матеріалі використані фото: gazeta.ua, www.nobelprize.org, photo.ukrinform.ua