1 травня. Цей день в історії
1-2 травня - День міжнародної солідарності трудящих. Рішення про проведення 1 травня щорічних робітничих демонстрацій прийняв у липні 1889 року Паризький конгрес ІІ Інтернаціоналу на знак солідарності з робітниками Чикаго, які організували 1 травня 1886 року страйк з вимогою 8-годинного робочого дня і демонстрацію, яка закінчилась кровопролитним зіткненням з поліцією. У Російській Імперії відзначався вперше у 1890 році. День пролетарської солідарності з 1890 р. відзначався і в Києві. Український письменник Євген Максимович Кротевич у романі-хроніці «Понад Славутичем-Дніпром» досить яскраво зображує тогочасні події. Зокрема він оповідає про випадок, коли понад сто робітників зібрались на таємну сходку в Голосієвському лісі, а в самому місті, щоб відвернути увагу поліції був спровокований стихійний виступ. «Учитывая обстоятельства того времени, организаторы праздненства перенесли его на следующий после 1 мая воскресный день, чтобы в этот свободный от работы день не обнаружилось отсутствие на работе участников празднования. И, наконец, чтобы ввести в заблуждение полицию и жандармов, был пущен слух, что демонстрация состоится на Крещатике недалеко от Думской площади. План удался. Перед рассветом на Крещатике и на прилегающих к нему улицах, во дворах и подъездах домов были собраны полицейские, жандармы и шпики со всего Киева. А возле ворот стояли дворники – тогдашние верные слуги охранки. Слух о намечающейся в центре города, на Крещатике, массовой демонстрации привел сюда множество зевак, да и обычно в выходные дни здесь гуляло немало нарядно одетой публики. А теперь здесь собралось также много рабочей и учащейся молодежи. Все тротуары и мостовая были запружены толпой. И вот то там, то здесь послышались молодые звонкие голоса: «Да здравствует Первое мая!» И тут же, как по сигналу, отовсюду высыпали полицейские и жандармы со свистками. С криком «Не собираться! Наза-ад! Расхо-одитесь!» они двинулись на людей. Гулко загремели по мостовой копыта нескольких сотен коней. С гиком и свистом вылетели из боковых улиц казаки 1-го Уральского полка. Толпа бросилась врассыпную прочь, а за нею – еще не подготовленная к массовым выступлениям молодежь».
Національне свято Республіки Маршальські (Маршаллові) Острови – День Конституції. Вперше відзначалося у 1990 р.
День єдності народів Казахстану. Відзначається з 1996 року. У країні з населенням 17 мільйонів людей сьогодні проживають представники 120 національностей.
У Франції цього дня відзначають старовинне фольклорне свято – День конвалій (об’єднаний з днем 1 травня – Днем праці).
Події дня:
55 років тому (1960) під Свердловськом (нині Єкатеринбург) ракетою був збитий американський висотний літак-шпигун «У-2», пілот якого Френсіс Пауер виконував політ на висоті 22000 м, яка вважалася недосяжною для радянських засобів протиповітряної оборони. Тридцятирічний пілот був затриманий і засуджений Верховним Судом СРСР до 10 років позбавлення волі. Втім, просидівши півтора роки у Володимирській тюрмі для особливо важливих в’язнів, був обміняний на відомого розвідника Рудольфа Абеля. У США Пауерс написав книжку, за якою Голлівуд зняв фільм. У 1977 році розбився на вертольоті.
70 років тому (1945) о третій ранку 1 травня радянські воїни водрузили над рейхстагом Прапор Перемоги. Хоча парламент за нацистського режиму й не грав серйозної ролі (з 1942 року взагалі не збирався), все ж, будівля рейхстагу вважалася одним із головних символів німецької столиці. За канонічною радянською версією прапор був установлений рядовими 150-ї стрілецької дивізії Михайлом Єгоровим і Мелітоном Кантарією. Про українця Олексія Береста воліли не згадувати. Тогочасні піарщики вирішили, що росіянина і грузина (реверанс Сталіну) буде цілком достатньо. Замполіт батальйону Олексій Берест, людина богатирської сили, мало не на руках витягував товаришів на розбитий снарядами купол. Операція зі встановлення прапора була доволі ризикована, адже навколо свистіли кулі, і за словами комбата Степана Неустроєва, його підлеглі витанцьовували на даху рейхстагу не з радощів, а щоб ухилитися від куль. Нині Прапор Перемоги зберігається в московському Центральному музеї Великої Вітчизняної війни. Прикметно, що крім радянського прапора над визволеним Берліном було встановлено і польський прапор. Солдати Війська Польського встановили його на прусській колоні Перемоги (нім. Siegessäule) у парку Тіргартен 2 травня 1945 року. Згодом польський прапор з’явився на Брандербурзьких воротах поряд з радянським стягом. Прапорів інших держав у підкореному Берліні не було. 1-ша Армія Війська Польського чисельністю 12 тис. солдатів і офіцерів, що входила до складу 47-ї радянської армії 1-го Білоруського фронту, брала активну участь у Берлінській наступальній операції, зокрема й у безпосередньому штурмі Берліна (а це були надзвичайно запеклі бої). Дозвіл на участь у бойових діях полякам давав особисто Сталін. У Польщі з 2004 року цей день відзначається як «День Прапора Польської Республіки».
70 років тому (1945) у ніч на 1 травня начальник німецького генштабу Ганс Кребс з’явився у штабі 8-ї гвардійської армії Чуйкова з пропозицією укласти перемир’я з радянськими військами які штурмували Берлін, але Сталін вимагав беззастережної капітуляції німців. Після цього Кребсу не залишалось іншого виходу, як накласти на себе руки. Так само вчинив і новоспечений рейхсканцлер, а до того міністр пропаганди нацистської Німеччини Йозеф Геббельс.
90 років тому (1925) на Всекитайському з’їзді профспілок заснована Всекитайська федерація профспілок – найбільше в світі профспілкове об’єднання.
Ювілеї дня:
65 років від дня народження Миколи Івановича Сенченка (1945), українського вченого в галузі обчислювальної техніки і книгознавства, доктора технічних наук (1988), професора (1995). У 1985-1992 рр. - директор Центральної наукової бібліотеки НАН України ім. В. Вернадського; у 1992-1993 рр. – проректор Києво-Могилянської академії; з 1995 року – директор Книжкової палати України.
70 років від дня народження Василя Івановича Зінкевича (1945), українського музиканта, співака. Соліст-вокаліст Волинської обласної філармонії, народний артист України, Герой України (2009). Відомий як перший чоловік-соліст у жіночому ВІА «Смерічка». Згодом – соліст ВІА «Світязь», виконавець пісень «Ясні зорі», «Скрипка грає», «Крізь літа», «Ніби вчора», «Кличу тебе», «Забудь печаль», «Хай щастить», «Тече вода» та ін.
85 років від дня народження Льва Миколайовича Колодуба (1930), видатного українського композитора, педагога. Лауреат Шевченківської премії (2010).
95 років від дня народження Нонни Кронидівни Копержинської (1920-1999), української актриси. Все життя присвятила створенню яскравих образів на сцені театру ім. І. Франка: Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Ганна («Фараони» О. Коломійця), Клара Цаханасян («Візит старої дами» Ф. Дюрренматта). Стала загальною улюбленицею після ролей у кінострічках «За двома зайцями» (1961) та «Королева бензоколонки» (1963).
115 років від дня народження Іньяціо Сілоне (1900-1978), італійського письменника, публіциста, політичного діяча. Відомий як автор творів «Жменя шовковиці», «Таємниця Луки», «Лисиця і камелії», а також історії італійського фашизму («Фашизм, його виникнення і розвиток»).
185 років від дня народження Гвідо (П’єра Теодора Йозефа) Гезелле (1830-1899), бельгійського поета і фольклориста. Здобув теологічну освіту. Боровся за оновлення національної культури. Писав нідерландською мовою. Його лірика – злет нідерландомовного романтизму. Автор збірок: «Цвинтарні квіти», «Поетичні вправи», «Маленькі вірші», «Вірші, пісні, молитви», «Вінок часу». Писав релігійні гімни.
Роковини смерті:
35 років з дня смерті Льва Васильовича Громашевського (1887-1980), українського епідеміолога, академіка АМН СРСР, заслуженого діяча науки УРСР. Закінчив медичний факультет Новоросійського університету в Одесі. У 1918-1928 рр. працював в Одеському медичному інституті (асистентом, професором, завідувачем кафедри епідеміології, ректором). У 1928-1963 рр. був директором ряду інститутів епідеміології і мікробіології; під час Великої Вітчизняної війни – головний епідеміолог ряду фронтів. З 1951 року очолював кафедру епідеміології Київського медичного інституту. Автор праць з питань епідеміології висипного та черевного тифів, дизентерії, холери та ін.; розробив класифікацію інфекційних хвороб тощо.
У матеріалі використані фото: photo.ukrinform.ua
