30 квітня. Цей день в історії
Міжнародний день джазу. Проголошений у 2011 році на 36-й сесії ЮНЕСКО на знак визнання внеску джазу в світову культуру.
Національне свято Королівства Швеція – День народження короля. 30 квітня 1946 року народився Карл ХVІ Густав, король Швеції (престол посів 15 вересня 1973 р.), сьомий представник правлячої династії Бернадотів.
День Перемоги в Соціалістичній Республіці В’єтнам. 30 квітня 1975 року в’єтнамська народна армія визволила Сайгон, падіння якого знаменувало кінець режиму, який правив на півдні країни 21 рік. Завершилась визвольна боротьба в’єтнамців за возз’єднання країни.
Події дня:
85 років тому (1930) на базі Управління електричних підприємств при міській комунальній службі м. Києва було утворено Державне акціонерне товариство «Київструм» (нині акціонерна енергетична компанія «Київенерго»). Наступного дня (1 травня) було пущено перший агрегат на КРЕС потужністю 21300 кВт. Вперше у колишньому СРСР на генераторах КРЕС теплових електростанцій було застосовано напругу 11 кВ.
70 років тому (1945) радянські війська звільнили в’язнів концтабору Равенсбрюк (Німеччина)
45 років тому (1970) США за допомогою сайгонських військ здійснили збройну інтервенцію в Камбоджу.
Ювілеї дня:
85 років від дня народження Юрія Олександровича Варги (1930), українського письменника Словаччини.
95 років від дня народження Миколи Григоровича Гринька (1920-1989) (за іншими даними народився 22 травня), видатного українського актора, народного артиста УРСР. Спочатку був актором та режисером у театрах Ужгорода, працював в «Укрконцерті» (на естраді працював 6 років, і саме естрада розвинула у нього зовнішню техніку, легкість, пластичність, почуття ритму). У кіно знімався з 1955 року. Зіграв понад 150 ролей. Йому першому серед українських професійних кіноакторів було присвоєно почесне звання народного артиста СРСР. Грав у фільмах: «Тарас Шевченко», «Є такий хлопець», «Сюжет для невеликого оповідання», «Загибель ескадри», «Війна і мир», «Андрій Рубльов», «Солярис», «Свято печеної картоплі», «Ати-бати, йшли солдати…», «Двадцять днів без війни», «Звинувачується весілля», «Сталкер», «Ярослав Мудрий», «Пригоди Буратіно», та ін. Гринько знімався у всіх п’яти фільмах Тарковського (починаючи з «Іванового дитинства»), які геніальний кінорежисер встиг зробити у себе на батьківщині. Упродовж 20 років, допоки Тарковський не виїхав за кордон, двох митців пов’язувала творча й особиста дружба. Ще під час зйомок «Андрія Рубльова» режисер на запитання кореспондента ВДІКівської багатотиражки: «З ким легше всього працювати?» відповів без роздумів: «З Миколою Гриньком!» А згодом дав таку характеристику акторові: «Гринько має артистичну природу настільки мобільну і налаштовану на життєву правду, що у будь-якому середовищі він природний, правдивий. Він з математичною точністю підхоплює кожний режисерський порух і з музичною довершеністю втілює його на екрані. Особливо подобається мені, що він вміє працювати скупими, лаконічними мазками. Він надзвичайно точно відчуває партнера і ніколи «не тягне на себе ковдру». Микола Григорович – мій добрий геній! Він для мене як талісман! Без нього я не розпочинаю жодної своєї картини!»
115 років від дня народження Ерні Крустена (Крустейн) (1900-1984), естонського письменника.
130 років від дня народження Олександра Семеновича Федоровського (1885-1939), українського геолога, палеонтолога. Відомий як співавтор унікального видання «Природа та населення Слобідської України» (1918). Бібліографічною рідкістю також вважаються дві брошури вченого «Географічний нарис Харківської губернії» і «Геологічний нарис Харківської губернії», що побачили світ у 1918 році і пізніше не перевидавалися.
145 років від дня народження Ференца Легара (1870-1948), угорського композитора, диригента, представника нової віденської оперети. Створив понад 30 оперет (зокрема, знамениті «Весела вдова» і «Граф Люксембург»); написав велику кількість пісень, танців і маршів (свого часу надзвичайно популярними були марш, присвячений боксу, і вальс «Золото й срібло»).
705 років від дня народження Казимира ІІІ Великого (1310-1370), польського короля з 1333 року. Останній правитель Польщі з династії П’ястів. У 1349 році захопив Галицьку Русь, у 1366 – Поділля. Казимир ІІІ закінчив об’єднання Польщі, засновував і розбудовував міста, організував сільську колонізацію, сприяв кодифікації права, у 1364 році заснував Краківську академію.
Роковини смерті:
65 років з дня смерті Франческо Йовіне (1902-1950), італійського письменника і громадського діяча. Учасник руху Опору. Його краща книга і одночасно один з кращих творів літератури італійського неореалізму – роман «Земля Сакраменто» (вийшла посмертно).
70 років тому в бункері імперської канцелярії покінчив життя самогубством Адольф Гітлер (1889-1945), керівник (фюрер) Націонал-соціалістичної партії (з 1921 р.), глава нацистської Німеччини. Фельдмаршал Вільгельм Кейтель Геббельс за добу теж наклав на себе руки. Герінг і Гімлер знаходились за межами Берліна й були захоплені відповідно американцями і британцями. Ще один нацистський бонза, заступник фюрера по партії Мартін Борман, під час штурму Берліна пропав безвісти. Існує версія, що Борман чимало років мешкав інкогніто в Латинській Америці. Нюрнберзький трибунал засудив його до повішення заочно. Втім більшість дослідників вважають, що Борману не вдалося вибратися з міста. У грудні 1972 року під час прокладання телефонного кабелю в районі вокзалу Лертер у Західному Берліні були виявлені два скелети, які судові медики, стоматологи й антропологи визнали кістяками Бормана і його лікаря Людвіга Штумпфеггера. Між зубами скелетів знаходились скалки скляних ампул з цианістим калієм. 15-річний син Бормана Адольф, який воював у рядах фольксштурму, вижив і згодом став зразковим католицьким священиком.
100 років з дня смерті Костянтина Чеховича (1847-1915), українського громадського діяча, 46-го єпископа Перемиського (з 1897). Помер в окупованому російською армією Перемишлі. Покійний був також віце-маршалком Галицького сейму, головою і протектором Українського інституту (реальної гімназії) для дівчат у Перемишлі.
У матеріалі використані фото: ukrinform.ua, wikipedia.org.
