12 квітня. Цей день в історії

Світле Христове Воскресіння. Великдень. Для кожного віруючого християнина Пасха – свято свят. У ньому можна побачити три виміри. Ще на зорі історії людства то було свято весни, пробудження природи від зимової скутості й переходу до нового життя цвітіння й урожаю. Людина завжди відчувала закон зміни й переходу, що лежав в основі життя, тому й святкувала, тобто радісно переживала подібні моменти. Це перший пласт, перший вимір пасхальної радості, і воно, до речі, й нині живе в богослужінні Великодня, в словах: «Днесь весна благоухает и новая тварь ликует». Згодом ця початкова природня радість була поглиблена й розширена: для євреїв Старого Заповіту Пасха стала щорічним спогадом іншого переходу, іншої зміни – звільнення з полону єгипетського й нелегкого віднайдення рідної землі, обіцяної Богом. Як крізь холод зими зеленим пагоном проростає весна, так і в історії полон і рабство, приниження й вигнання не остаточні, і колись настає заповітний день звільнення і обновлення. І, зрештою, останній вимір Великодня, останній його пласт – це Пасха майбутнього, Пасха надії, свято Воскресіння й перемога над смертю. Вічна історія про страждання, зраду, ненависть, самотність і смерть з одного боку і переможну силу любові, вірності, життя – з іншого. У ній знайшла остаточне втілення та правда, яку завжди передчувала людина. Адже все торжество ненависті і зради, весь згусток зла, який ми бачимо в останні дні життя Христа, – все це виявилось не остаточною, останньою правдою про світ і людину – любов і життя, прощення і світло восторжествували. «Привален камень, закрыта дверь, и ветер пытается погасить слабое пламя свечей… Что можем мы против этой всемирной черноты и пустоты – мы, малая горстка людей? Кто пережил эту минуту молчания, сомнения и маловерия у закрытой двери, перед вечным камнем, тот знает, о чем я говорю. И вот слабый старческий голос произносит только два слова, все те же два слова: «Христос воскресе!» Два слова! Ни объяснений, ни доказательств, но лишь возвещение: «Христос воскресе!» И чудо совершается, всегда то же. Несется в ответ радостное: «Воистину воскресе!» Принимает душа, принимает сердце, принимает эти два слова что-то самое глубокое и подлинное в нас. И трепещет по всем швам эта ночь, это молчание, и отворяется дверь, и вступаем мы в ликование Пасхи, и узнаем знанием несомненным и неопровержимым, что еще раз на наших глазах совершилась победа. Победа над злом, победа над тьмой, победа над ненавистью, победа над страхом, победа над смертью. «Где твое, смерте, жало? Где твоя, аде, победа? <…> Воскресе Христос, и жизнь жительствует» И что же скажете на это вы, унылые и бездушные властители преходящих земных царств? Не удалось вам и никогда не удастся заглушить это «Христос воскресе!», погасить свет этой ночи, уничтожить эту радость. Она и есть наш ответ вам, и вы знаете его: здесь, а не у вас правда; здесь, а не у вас красота; здесь, а не у вас любовь, и потому здесь, а не у вас единственно подлинное счастье. Да, как воск от огня, рассеивается ложь ваших доктрин, вашей пропаганды от прикосновения этой радости. И сколько бы ни длилось еще ваше владычество, победа не за вами, а за Ним, вечно распинаемым и отвергаемым, но вечно живым, воскрешающим, являющимся нам и говорящим: «Радуйтесь!» И, может быть, самое главное в этой радости как раз то, что в ней и только в ней возможен конец всякой вражды, всякого разделения. «Воскресения день, - поет Церковь, - просветимся, людие! Пасха, Господня Пасха!.. И ненавидящим нас простим вся воскресением, и тако возопиим: Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробех живот даровав!» (Протопресвітер Олександр Шмеман. «Снова победа над тьмой». З бесіди на радіо «Свобода». Свої бесіди о. Олександр вів протягом 30 років – з березня 1954 і практично до кончини в грудні 1983 року. Для багатьох людей його натхненні слова про віру і християнську культуру у найглухішу добу радянського атеїзму були чи не єдиним джерелом знання про християнську віру).

День працівників ракетно-космічної галузі України. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 230/97, від 13 березня 1997 року), щорічно в цей день.

Всесвітній день авіації та космонавтики. Відзначається за рішенням Міжнародної авіаційної федерації.

Міжнародний день польоту людини в космос. Проголошений на 65-й сесії Генеральної Асамблеї ООН на честь п’ятдесятої річниці першого польоту людини в космос.

Події дня:

90 років тому (1925) у Києві відбулося випробування реконструйованого (автор реконструкції – Євген Патон) Ланцюгового мосту імені Євгенії Бош. Побудований у 1853 році, він став першим капітальним мостом через Дніпро. У 1941 р. був висаджений у повітря частинами радянської армії під час відступу. Сьогодні приблизно на тому самому місці знаходиться міст Метро.

Ювілеї дня:

175 років від дня народження Миколи Івановича Петрова (1840-1921), видатного українського літературознавця, історика, етнографа, археолога, педагога. Випускник Київської духовної академії. Викладав словесність у Волинській духовній семінарії, з 1870 року – теорію словесності, російську і зарубіжну літературу в Київській духовній академії (з 1876 р. – професор). Досліджував історію Київської академії; йому належать праці з археології, етнографії, музейної справи, образотворчого мистецтва в Україні.

110 років від дня народження Інгер Хагеруп (1905-1985), норвезької поетеси. Автор антифашистських патріотичних віршів, любовної лірики, книг для дітей, мемуарів.

85 років від дня народження Мирослава Володимировича Поповича (1930), українського вченого-філософа, громадського діяча. Наукову діяльність присвятив проблемам логіки, методології та філософії науки, філософії та історії культури.

Роковини смерті:

215 років з дня смерті Арсенія (Олексій Федорович) Коцака (1737-1800), українського релігійного діяча, поета, педагога, церковного діяча. Працював учителем монастирських шкіл на Закарпатті й Пряшівщині, був ігуменом монастирів. Опираючись на граматики Мелетія Смотрицького, Лаврентія Зизанія, латинські граматики пізнього Середньовіччя, граматику російської мови Михайла Ломоносова уклав граматику церковнослов’янської мови (українську редакцію). Нині граматика Арсенія Коцака – важливе джерело української історичної діалектології.

135 років з дня смерті Генрика Венявського (1835-1880), польського скрипаля-віртуоза, композитора і педагога. За життя музиканта називали «Шопеном скрипки», «Лістом скрипки», другим «Паганіні». Скрипаль неодноразово гастролював в Україні (Київ, Кременчук, Одеса, Львів Харків, Станіслав, Чернівці, Полтава, Єлизаветград); був почесним  членом Галицького музичного товариства. Автор варіацій на тему української пісні «Їхав козак за Дунай». З 1935 року на батьківщині скрипаля проводиться міжнародний конкурс молодих скрипалів.

70 років з дня смерті Нестора Остаповича Нижанківського (1893-1940), українського композитора, піаніста, педагога й музичного критика. З 1929 року викладав у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові. Виступав як піаніст і музичний критик. Автор романсів (досить популярних свого часу) на тексти І. Франка, І. Манжури, О. Олеся, фортепіанних творів, обробок народних пісень. Батько Нестора Нижанківського – Остап Йосипович Нижанківський був відомим українським музичним діячем на Галичині. А син – Олег Несторович Нижанківський став оперним співаком, солістом Женевської опери.

70 років з дня смерті Франкліна Делано Рузвельта (1882-1945), державного і політичного діяча США, 32-го президента США (1933-1945). Рузвельту не судилося дожити до перемоги. На початку 1945 року його здоров’я помітно погіршилося. Наприкінці березня Рузвельт поїхав відпочити в Уорм-Спрінгс. Теплого сонячного дня 12 квітня президент працював з паперами і позував художниці Єлизаветі Шуматовій для акварельного портрету. Раптом він поскаржився на нестерпний головний біль і майже одразу знепритомнів – це був крововилив у мозок. Через дві години Рузвельт помер. Тридцять другий президент США був похоронений у родовому маєтку Гайд-Парк. Над його домовиною пролунали легендарні слова з його першої інавгураційної промови: «Єдине, чого варто боятися, - це самого страху».

40 років з дня смерті Жозефіни Бейкер (1906-1975), американської естрадної співачки і танцівниці, легендарної зірки вар’єте. Брала активну участь у французькому Опорі, стала кавалером найвищої нагороди Франції – ордена Почесного легіону. Вона стала першою американкою, похованою у Франції з військовими почестями.

В матеріалі використані фото: photo.ukrinform.ua, wikipedia.org