Льохи та підвали як альтернатива бомбосховищам?
У зв'язку з подіями на Донбасі в Україні введено в дію режим підвищеної готовності.
Кореспонденти Укрінформу вирішили поцікавитися, як працює у регіонах система цивільного захисту. Чи достатньо там бомбосховищ та захисних споруд, і наскільки вони здатні захистити громадян у разі небезпеки?
Харківщина. Про небезпеку сповістить церковний набат
Півтора мільйона осіб укриються, у разі небезпеки, в більш як 50 тисячах захисних споруд Харківщини.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів заступник начальника управління департаменту цивільного захисту Харківської ОДА Григорій Воронов.
Проте, за його ж словами, на сьогодні повністю готові лише 30 відсотків стаціонарних укриттів. Це означає, там є освітлення, хоча б за допомогою дизель-генераторів, і ємності з водою.
«Робота продовжується. За два тижні в стан готовності буде переведено 50 відсотків таких укриттів. Там же розташуються і медпункти", - додав Воронов.
За його словами, проблемою залишається сповіщення про небезпеку.
"Найгучніший засіб - сирени, але вони є не скрізь, на тому ж ХТЗ, наприклад, сирена не працює. Значить, використовуватимуть всілякі засоби сповіщення, включаючи телефони і радіоточки, а також листівки з адресами найближчих об'єктів захисту і пам'ятки на випадок термінової евакуації, щоб люди узяли з собою документи, гроші, продукти. Підвали житлових будинків відкриють для укриття самі мешканці", - сказав Воронов.
Кореспондент Укрінформу вирішив особисто переконатися у готовності укриттів поблизу його дому. Три найближчі станції метро: "Пушкінська", "Університет" і "Держпром", що, як сказали в метрополітені, "завжди готові". Підвал у багатоповерховому будинку зазвичай закритий на замок, але сусід обіцяє відкрити "якщо не ключем, то ломом". Глава Ленінської райадміністрації міста Харкова Максим Мусєєв говорить, що з десяти сирен на його території працюють шість: "Гроші на підготовку повинні виділити в ХОДА".
Заспокоїв дзвінок із Харківської єпархії УПЦ: "Розглядаємо можливості використання церковного набату - давнього засобу сповіщення на випадок небезпеки". А й правда: у Харківській області - більш як триста православних храмів, і майже всі - з дзвіницями, якщо треба, оповістять у цілодобовому режимі.
Львів. Адреси найближчих сховищ - на під`їздах будинків
Через три будинки від свого дому зможуть сховатися у випадку обстрілу кореспондент Укрінформу у Львові та її сусіди.
Цю інформацію заздалегідь розмістила на під`їзді будинку місцева ЖЕК.
«Об`єктами укриття для пересічних мешканців у разі необхідності стануть підвали житлових будинків. Їх підготовкою займаються ЖЕКи, які й мають донести інформацію до мешканців», - зазначив речник Львівського обласного управління ДСНС Віталій Туровцев.
За його словами, до «класичних» бомбосховищ належать лише об`єкти, розміщені на підприємствах. Таких в області - 966, і зможуть прихистити вони лише десяту частину населення з числа своїх же працівників.
Проте навіть промислові сховища області - у занедбаному стані. На їх утримання з 1991 року не виділялися бюджетні кошти. А нові власники підприємств не поспішали вкладати «кровні» в облаштування і підтримку «нікому не потрібних» споруд. Та й зараз їм легше сплатити 174 гривні штрафу за недбальство щодо сховищ, ніж витрачати на них тисячі. Тому ці об`єкти зараз у стані обмеженої готовності: лише подекуди є лавки, тапчани, вода та освітлення.
Прискорити процес підготовки сховищ покликане розпорядження голови Львівської ОДА щодо інвентаризації захисних споруд та їх облаштування. А львівська обласна організація «Демократичного Альянсу» у жовтні 2014 року за підтримки управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськради розпочала громадську кампанію «Увага! Бомбосховище!» з упорядкування споруд цивільного захисту населення. Менш ніж за два місяці зусиллями близько 100 волонтерів вдалося упорядкувати три сховища за адресами вул. Т. Шевченка, 77; вул. Каліча гора, 5 і вул. Некрасова, 37А, які можуть дати захист кільком тисячам львів'ян. Робота із розчищення підвальних приміщень у житлових будинках триває.
Миколаїв. Бомбосховища потребують 25 мільйонів гривень
Дві третини мешканців Миколаєва можуть розраховувати на захист у бомбосховищах та підвальних приміщеннях.
У цьому запевнив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Миколаївського міськвиконкому Олександр Герасименя.
«Наразі створена міською владою спеціальна комісія обстежила 475 захисних споруд, розташованих у підвальних приміщеннях. Там, у разі необхідності, можуть сховатися 68 відсотків населення Миколаєва. Більшість з укриттів уже зараз може прийняти людей. На кожному будинку висить табличка з поміткою про те, скільки людей там може сховатися», - сказав О.Герасименя.
За його словами, заплановано вивісити на кожному будинку інформацію про те, де знаходиться найближче укриття.
При цьому О.Герасименя зазначив, що, в основному, йдеться не про бомбосховища, а про пристосовані підвальні приміщення.
Наразі є велика проблема з фільтраційно-вентиляційним обладнанням саме у бомбосховищах (їх по місту 223), бо у підвальних приміщеннях воно взагалі не передбачене. У робочому стані це обладнання лише на кількох об'єктах. Все інше давно вийшло з ладу, і щоб поремонтувати його, місту необхідно 25 мільйонів гривень. Наразі в бюджеті Миколаєва на 2015 рік виділено 1,3 млн грн на ремонт та приведення до ладу захисних споруд.
Ще одна деталь: виявляється, більшість захисних споруд розміщені на території підприємств та організацій. У житлових кварталах їх лишень 72. Дізнатися інформацію про те, де саме вони розташовані, можна на сайті міської ради.
Інформацію надають і в обласному управлінні ДСНС. У цьому пересвідчилася кореспондент Укрінформу, зателефонувавши до служби як пересічний мешканець.
Що ж стосується області, то за інформацією начальника управління організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС України Максима Пацюка, всього на Миколаївщині інвентаризації підлягає 902 захисні споруди. Вже інвентаризовано більш ніж половину.
Проблемними залишаються об'єкти на підприємствах, установах та організаціях різних форм власності. Зокрема йдеться про ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», Миколаївську філію ВАТ «Укртелеком», ПКВО «Фармація», Миколаївську дирекцію УДППЗ «Укрпошта» та інші.
Чернівці. У захисних спорудах розташувалися склади, офіси та ресторани
Інвентаризація бомбосховищ у Чернівцях виявила, що чималу їх кількість приватизовано. Наразі за більшістю адрес розміщені магазини, склади, офіси, ресторани, комп'ютерні зали.
Чиновники запевняють, що в разі надзвичайного стану їх використовуватимуть за призначенням, і власників про це попереджено. Однак, важко уявити, що бізнесмени зголосяться запускати до своїх ресторанів юрбу з вулиці.
Загалом же на території Буковини налічується 1176 захисних споруд (зокрема, 86 сховищ та 1090 протирадіаційних укриттів.
Як повідомив начальник управління цивільного захисту населення Чернівецької ОДА Олексій Гайдай, на сьогодні в області проведено інвентаризацію 345 об'єктів. Поки що повністю придатні до використання лише чотири десятки, решта - обмежено та частково.
О.Гайдай розповів, що на багатьох об'єктах вийшли з ладу вентиляційні та каналізаційні системи, несправне водопостачання, не все відповідає нормам - повинні бути, приміром, герметичні двері, засоби індивідуального захисту, медикаменти, на що потрібні гроші.
Між іншим, інвентаризація навіть сама по собі потребує чималих коштів.
«Для проведення технічної інвентаризації виділено близько 130 тисяч гривень при необхідних 1 мільйоні 348,5 тис. грн. Це 9,2 відсотка від потреби», - підкреслив Олексій Гайдай.
Однак навіть якщо поладнати усі сховища, вони можуть дати притулок лише 44% населення області. Для прикладу, в Чернівцях півтори сотні сховищ (з яких, до речі, 90% розташовуються у пристосованих приміщеннях), розрахованих лише на 45 тисяч осіб, тобто на п`яту частину населення міста.
Як повідомили в прес-службі Чернівецької ОДА, інвентаризацію та перевірку стану готовності захисних споруд області планується завершити впродовж двох найближчих місяців.
Суми. Прихисток є лише для 10 відсотків містян
Захисні споруди у Сумах здатні прийняти лише близько 30 тисяч містян, а це приблизно 10 відсотків мешканців обласного центру.
Про це повідомив начальник міського відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Олександр Даниленко.
«За часів СРСР на території Сум було близько п'ятисот захисних споруд. Зараз же тут залишилось біля 120 сховищ, з них 99 - це захисні споруди, решта - протирадіаційні укриття. Тільки третина з них умовно готові до прийому людей», - зазначив О. Даниленко.
За його словами, багато укриттів знаходиться в «напівробочому» стані - в основному всі вони побудовані в 1948-1955 роки. У частини з них немає електропостачання, не працює вентиляція. У такому стані, зокрема, і найбільше бомбосховище, яке розташоване на заводі «Селмі» і здатне вмістити 2200 людей.
О. Даниленко розповів, що на даний момент простим сумчанам практично не вдасться потрапити в бомбосховище, оскільки всі підприємства, де вони знаходяться, перебувають у приватній власності і мають охорону. Крім того, в новому законі про цивільну оборону зазначено, що бомбосховища розраховані на працівників підприємств, а іншим людям доведеться ховатися в найпростіших укриттях - підвалах будинків, погребах тощо.
Є проблеми і з доступністю інформації про місце розташування захисних споруд. Мер Сум Олександр Лисенко дав команду поширити її серед населення, зауваживши, що робити з цього секрет не варто, адже мова йде про безпеку людей, а ворог, якщо хотів, то давно вже дізнався про систему захисту.
На жаль, дізнатися про захисні споруди на території області кореспонденту Укрінформу не вдалося. Відомо тільки, що їх в регіоні торік нараховувалося більше тисячі (державної, комунальної та приватної форм власності). Більш детальну інформацію про них директор департаменту цивільного захисту Сумської ОДА Олександр Калін давати відмовився, посилаючись на те, що перебуває на лікарняному, а крім нього в облдержадміністрації коментувати ситуацію із захисними спорудами ніхто не взявся.
Чернігівщина. Адреси захисних споруд розмістять на сайті
А от на Чернігівщині не утаємничують таку важливу для населення інформацію - планують створити сайт із зазначенням їхніх адрес та інших відомостей.
Про це кореспондентові Укрінформу повідомив директор департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи ОДА Сергій Болдирєв.
"Після інвентаризації захисних споруд і перевірки їх стану ми наведемо в них порядок, вирішимо купу супутніх організаційних питань і створимо сайт із їхніми адресами. Окрім того, доручимо ЖЕКам розклеїти на під'їздах оголошення з інформацією про найближчу захисну споруду. У містах до їх числа будуть віднесені також підземні паркінги, підвали магазинів і 5-поверхових житлових будинків ", - сказав він.
За словами посадовця, завдання підготувати сховища місцевим органам влади давалося ще влітку минулого року. Після того всі райони дружно прозвітували про виконану роботу. Що вони насправді зробили, покаже перевірка, яка розпочнеться днями.
Цю роботу в області планують завершити до кінця лютого. Після того адреси укриттів поширять через ЗМІ, а вже потім розмістять на окремому сайті.
Загалом, додав начальник департаменту, на обліку в Чернігівській області є 1192 захисні споруди, розраховані на укриття майже 284 тис. осіб. Із них 152 - бомбосховища, решта - протирадіаційні укриття. Більшість із них розташовані у районних центрах, де, насправді, вони, в разі чого, мало кому знадобляться. Адже жителі приватного сектору зазвичай ховаються у власних погребах.
А от в обласному центрі та містах Ніжин і Прилуки можуть бути проблеми. Тому що в сучасних житлових мікрорайонах захисні споруди ніколи не будувалися. У зв'язку з цим, людям радитимуть ховатися в підвалах п'ятиповерхівок, а краще - взагалі евакуюватися із зони бойових дій.
Одещина. Сховище можна відшукати на електронній карті
На Одещині працівники Держслужби з надзвичайних ситуацій запропонували інтерактивну карту захисних споруд для населення.
Як уточнив керівник управління запобігання надзвичайним ситуаціям Павло Насуленко, в Одесі розташовано 365 об'єктів цивільного захисту, в яких може укритися, при використанні підвалів, паркінгів, підземних пішохідних переходів, більшість населення. Усю інформацію про захисні споруди розміщено в розділі «Важлива інформація. Підвищена готовність» на інтернет-ресурсі ГУ ДСНС України в Одеській області".
У цьому розділі, констатував керівник управління цивільного захисту Галак, "розміщено повний перелік захисних споруд комунальної власності, з адресами та телефонами відповідальних осіб та інтерактивну карта їх розташування. Причому вказано не лише адресу, а й кількість осіб, які можуть знайти прихисток у бомбосховищі чи іншому захисному укритті".
Утім, Галак не навів зведених відомостей за окремими показниками та не назвав загальної кількості, площі і місткості споруд цивільного захисту, пославшись на те, що вони становлять винятково службову інформацію.
Прикарпаття. Рятувальники радять почистити підвали власних приміщень
Івано-Франківці можуть побачити Карту об'єктів цивільного захисту свого міста на офіційному сайті міськради. Тут позначено 54 об'єкти укриття і орієнтовна кількість людей, які там можуть розміститися. Попри це, рятувальники зізнаються, стан їх готовності гарантувати не можуть, бо з липня до січня в Україні діяла заборона на їх перевірку.
За таких обставин вони наголошують: у разі небезпеки для жителів Прикарпаття головним укриттям стануть підвальні приміщення їх будинків. Тому радять комунальникам звернути на них особливу увагу: розчистити, прибрати, тощо.
Про це кореспондентові Укрінформу повідомив заступник начальника відділу цивільного захисту управління ДСНС в Івано-Франківській області Сергій Стороженко.
За його словами, в області є 833 споруди цивільного захисту. Втім, 24% з них повністю не придатні для використання. Частина - зруйновані, частина - затоплені водою.
Найбільшу готовність для укриття людей мають ті споруди, які перебувають на балансі діючих підприємств області. Так, до прикладу «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» щороку на утримання такого укриття скеровує 10 тисяч гривень. У разі потреби там можуть знайти сховок до 450 осіб, а привести у повну готовність цей об'єкт, тобто забезпечити там електропостачання, тепло, воду, харчі, працівники комбінату обіцяють за 48 годин.
За словами Стороженка таких об'єктів небагато. Дізнатись про них можна за телефоном «101». Тут рятувальники відразу порадять людям найближчий до них об'єкт укриття, яким може бути підвал освітнього чи медичного закладу.
Схема об'єктів розміщена також на сайті Управління ДСНС в Івано-Франківській області, проте, необізнаному користувачу знайти її доволі складно.
Найближчим часом інформацію про ці об'єкти планують розмістити у найбільш людних місцях Прикарпаття: біля ринків, торгівельних закладів та на вокзалах.
Тернопільщина. Сховища є, та система життєзабезпечення відсутня
Перевірка захисних споруд Тернопільської області виявила, що більшість із них перебувають у незадовільному стані.
Про це повідомив начальник відділу цивільного захисту та кадрової роботи Тернопільської облдержадміністрації Ігор Любий.
"У Тернопільській області розміщено 544 захисні споруди цивільного захисту, на майже 370 із них закінчили проводити технічну інвентаризацію. Фахівці виявили, що на більшості об'єктів необхідна документація не ведеться, а система життєзабезпечення відсутня або несправна", - зазначив він.
За словами чиновника, із перевірених об'єктів до укриття населення в області готові лише кожне десяте сховище, обмежено готові - 330, решта - не готові.
Зараз місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в екстреному порядку проводять технічну інвентаризацію та вивчають рівень готовності решти споруд до укриття населення.
Херсон. Майже половина захисних споруд не придатна до використання
У Херсоні майже половина захисних споруд, збудованих для укриття населення міста, є непридатними до використання.
Про це повідомив начальник відділу з питань цивільного захисту міста Херсона Олександр Лещенко.
"На сьогодні у місті на обліку перебуває 138 захисних споруд. Із них 76 придатні до використання, а 62 - ні", - розповів Лещенко.
За його словами, останні мають пошкоджені конструкції, обладнання, а також підтоплені грунтовими водами.
З інформацією про місцезнаходження захисних споруд жителі можуть ознайомитися на офіційних сайтах ГУ ДСНС України в Херсонській області та Херсонської міської ради.
Разом з тим, у Херсоні, наприклад, відсутня по місту наочна інформація для населення про розташовані неподалік помешкань захисні споруди - надписи про їх місцезнаходження, вказівники напрямків руху.
Захисні споруди, що є на території діючих підприємств, мають освітлення, вентиляцію, санвузли, запаси води, лавки для сидіння. Проте, наразі немає достовірних даних, що все це є в наявності на всіх об'єктах.
За інформацією обласного главку ДСНС та мерії Херсона, придатні до використання захисні споруди та протирадіаційні укриття можуть прийняти загалом по області близько 100 тисяч осіб.
Крім того, у Херсоні визначено 272 підвальних приміщення у будинках, де можуть укритися 156 тисяч містян. Загалом же на Херсонщині у підвальних приміщеннях, до яких відносять навіть ретельно пораховані льохи, можуть сховатися майже 950 тисяч громадян. Нагадаємо, чисельність населення Херсонщини, за статистичними даними, становить близько 1 млн 70 тисяч.
Вінниця. Перелік споруд - під грифом «Для службового користування»
У Вінниці 75 офіційних захисних споруд.
Куди бігти вінничанам в разі масованих обстрілів, з'ясовував у посадовців кореспондент Укрінформу.
«У разі бомбардування, укриття є на підприємствах та установах, тож працівників виводитимуть централізовано. Якщо йдеться про населення - у кожному багатоквартирному будинку є підвал. Туди і слід бігти, якщо виникне необхідність», - дає пораду начальник відділу цивільного захисту Вінницької міської ради Олег Парфілов.
Перелік захисних споруд Вінниці - під грифом «Для службового користування», тож пересічним мешканцям міста його не покажуть. Утім, на думку Парфілова, оприлюднення списку захисних споруд для загалу користі не принесе, навпаки, завадить, оскільки може спричинити непотрібну паніку серед населення.
Найцікавіше те, що і працівники департаментів Вінницької облдержадміністрації опинились «просто неба». За словами начальника управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області Василя Федоришина, пристосованих підвальних приміщень у будівлі Вінницької облради немає. Тож де подінуться в разі НП держслужбовці - таємниця.
Ще одним компактним «місцем проживання» вінницьких обласних чиновників є споруда по вулиці Хмельницьке шосе, 7. Тут розташована низка департаментів та управлінь, інші державні та комунальні установи. Але і тут «порятунку немає».
«Коли у радянські часи будувалась ця споруда, було передбачено сховище поруч із будівлею. Свого часу там облаштували шахово-шашковий клуб, а нині там нічний клуб «Курсаль». Я вам скажу, що саме приміщення не пристосоване під сховище, адже там цілодобово працюють насоси з відбору грунтових вод. Якщо виникне проблема із постачанням електроенергії - все затопить», - констатував В. Федоришин.
Загалом, склалося враження, що чиновники всерйоз не сприймають проблем із укриттями – чи то вже на прикладі Донбасу пересвідчились, що порятунку від масованого залпового вогню фактично немає, чи не сприймають серйозно загрозу для Вінниччини - центру України, який мусить залишитись прихистком спокою і надії.
Що ж стосується області, ситуацію про готовність захисних споруд прокоментував перший заступник директора департаменту цивільного захисту Вінницької облдержадміністрації Анатолій Шкільнюк.
«В області налічується 101 сховище і 649 протирадіаційних укриттів. Проінвентаризовано 626 захисних споруд, що складає 84% від загальної кількості», - поінформував Шкільнюк.
За його словами, така велика кількість протирадіаційних укриттів порівняно із кількістю сховищ пояснюється радянським менталітетом. «У ті часи готувалися до ураження зброєю масового знищення. Відтак наявні споруди не призначені для захисту від можливих обстрілів, бо не гарантують безпеки від механічних пошкоджень», - зазначив заступник директора департаменту цивільного захисту.
Утім, він запевняє, що місць у наявних захисних спорудах вінничанам вистачить. Кількість їх цілком достатня для 1,6 млн населення. Більше в плані безпеки, на думку чиновника, «пощастило» сільським мешканцям, адже у кожного на подвір'ї є льох, який і може служити укриттям.
Запоріжжя. Оптимістичний звіт, і мер у розшуку
У разі надзвичайної ситуації, бомбосховища обласного центру, в якому проживає близько 800 тисяч містян, можуть прийняти більше мільйона чоловік.
Принаймні, така обнадійлива інформація розміщена на на офіційному сайті ГУ НДС у Запорізькій області.
Згідно зі списком, у Запоріжжі налічується 2500 тимчасових укриттів у багатоповерхівках, і 46 тисяч - у будинках приватного сектора. Крім цього, існують 273 захисні споруди, з яких 21 об'єкт - протирадіаційний.
«У разі необхідності, ці об'єкти можуть прийняти більше 1 млн чоловік. Всі приміщення обладнані електрикою, в них є запаси води ", - повідомили у мерії.
У той же час, деякі міські депутати ставляться до такого оптимістичного звіту дуже скептично. Наприклад, депутат міськради Геннадій Рекалов особисто проінспектував багатоповерхові будинки в центрі міста, і з'ясувалося, що в разі надзвичайної ситуації тимчасові укриття зовсім непридатні для прийняття людей.
"У підвалі за адресою Запорізька 9-б - по коліно води. Жителям будинку та сусідніх будівель просто ніде буде сховатися", - зазначив депутат.
Треба нагадати, що у цей складний час міський голова Запоріжжя Олександр Сін уже більше двох тижнів відсутній на роботі. Спочатку, за інформацією прес-служби міськвиконкому, градоначальник перебував у відрядженні в Києві. По поверненню зі столиці особисто супроводжував гуманітарний вантаж з будматеріалами в Маріуполь. Тепер, він, нібито, перебуває на фронті, однак це спростовує військовий комісар. Тож Олександра Сіна розшукують облпрокуратура, депутати та люстратори.
Зазначимо, сьогодні, прифронтова Запорізька область практично обезголовлена. Губернатора немає більше трьох місяців, начальник ДАІ переведений у Маріуполь, військовий комісар пішов на пенсію. І схоже, порятунок і безпека місцевих жителів - це справа самих жителів...
Огляд готували: Світлана Лігостаєва, Нінель Кисілевська, Валерій Староселець, Алла Мірошниченко, Наталія Команяк, Сергій Ханін, Наталія Потапчук, Михайло Аксанюк, Ірина Дружук, Олег Снітовський, Наталія Журбенко, Лілія Клименко.
