Чи узаконено розстріли? Ватні міфи та українські реалії
Початок цій кампанії поклала газета «Вести».
Наступного дня після розгляду в парламенті питання про мобілізацію та законопроекту про підвищення дисципліни військових з'явилася інформація про те, що нормою закону 1762 передбачено можливість для командирів розстрілювати солдат на місці. Автор статті вищезгаданого видання уточнює (цитуємо), що в разі «невиконання бойового наказу командира (наприклад, відкрити вогонь чи йти у наступ) документ пропонує застосовувати фізичну силу аж до розстрілу на місці».
Розстріл (згідно з Вікіпедією) - вид страти, при якому умертвіння досягається за допомогою вогнепальної зброї. Під час розстрілу людині стріляють в груди і голову з середньої відстані. У цьому випадку зазвичай засудженого до смерті ставлять до стіни або прив'язують до стовпа. Часто йому надається вибір відносно зав'язування очей. Офіційні розстріли проводяться декількома стрільцями, які, як правило, виконують цю процедуру не добровільно. Під час війни в Радянській армії діяли військові трибунали й винуватців могли розстріляти прямо перед підрозділом.
Ми вирішили поцікавитися, чи передбачає законопроект про підвищення військової дисципліни таку перспективу. Тобто, чи дійсно наших солдат будуть розстрілювати? Чи є право на застосування зброї, яким припиняється кримінальний злочин - розстрілом на місці, як стверджує газета "Вести"?
Ми знайшли цей законопроект
«Командири (начальники) в особливий період, у тому числі в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці, з метою затримання військовослужбовців, які вчиняють кримінальні правопорушення, пов'язані із непокорою, опором чи погрозою начальнику застосуванням насильства, із самовільним залишенням бойових позицій та визначених місць дислокації військових частин (підрозділів) у районах виконання бойових завдань, мають право особисто застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, а в бойовій обстановці також зброю чи віддати підлеглим наказ про застосування таких засобів, якщо в інший спосіб неможливо припинити злочинні діяння. У разі якщо дозволяють обставини, командир (начальник) перед застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї повинен голосом чи пострілом угору попередити про це особу, проти якої можуть бути застосовані такі заходи".
Вчитаємося: не розстріл, а застосування зброї дозволяється в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці, з метою затримання військовослужбовців, які вчиняють кримінальні правопорушення, ...якщо в інший спосіб неможливо припинити злочинні діяння.
Згадаємо на хвилинку відомі події в Гюмрі. Солдата Пермякова. Уявіть, що криваве дійство відбувається на очах командира. Що мав би зробити командир? Зачитати вбивці статті Кримінального кодексу чи застосувати зброю? Але такий пермяков міг знайтися у будь-якій армії. А тепер уявимо ситуацію війни, АТО. Тут багато людей зі зброєю та жорстокість. Чи повинен мати командир право на застосування зброї? А якщо якийсь його підлеглий раптом вирішив поганяти на танчику, який розверне проти своїх? Можна уявити сотню ситуацій, в яких солдат будь-якої армії не справився б з умовами війни. Як має чинити командир у такій ситуації?
Завідуючий відділом захисту прав військовослужбовців, ветеранів та інвалідів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, полковник Олександр Сасько переконанний: «У Статутах Збройних сил України зобов'язана бути норма, яка дає командиру право вжити всіх заходів, щоб припинити злочинні дії або правопорушення та навести лад у підпорядкованому йому підрозділі. І згадану вами норму варто тлумачити саме таким чином. Якщо є зброя в руках, то ця зброя може бути застосована, як у праведних цілях, так і у неправедних. І якщо хтось захоче застосувати зброю з метою вчинення злочину, то командир зобов'язаний вжити всіх заходів. У тому числі застосувати зброю, щоб припинити такі дії. Я переконаний, що статути всіх армій світу зобов'язують командирів вживати всіх заходів, щоб підтримати дисципліну та порядок та досягати виконання поставлених завдань. І я вірю, що якщо таке траплятиметься, то кожен випадок ймовірного застосування зброї командирів буде розслідуватися, і люди будуть або притягуватися або звільнятися від відповідальності в залежності від того, як вони діяли у тій обстановці»
В'ячеслав Білоус
В'ячеслав Білоус, перший заступник голови Спілки офіцерів України: «Згадувана вами норма не має нічого спільного із покаранням чи розстрілом. У нас по закону смертної кари нема як такої. Йдеться просто про застосування зброї для припинення тяжкого злочину у бойовій обстановці. Бойова обстановка або особливий період, про який пише законопроект, може дуже по-різному впливати на людей. Вчора солдат - нормальна цивільна людина, ніхто не скаже про якісь відхилення у поведінці та психіці. Але уявіть ситуацію, коли раптом, щось в його психіці дало збій, він починає погрожувати, скажімо, десятьом солдатам, чи у нього в руках опиняється важка бойова техніка, а він себе не контролює. Не виключаю, що ця норма законопроекту, яка вносить зміни у Статут Збройних сил ще буде змінюватися, буде якось узгоджуватися із Кримінальним кодексом. Втім, норма про право на застосування зброї у бойових умовах, щоб припинити більші злочини та кримінальні правопорушення повинна міститися у Статуті».
Цю ситуацію нам прокоментував на правах анонімності і генерал Генштабу.
«Так, ці зміни передбачають право командирів застосувати зброю. Там, де є війна і є людина із зброєю, там повинні існувати норми та права командирів. Можливо, її треба переформатувати, але право на застосування зброї у такій екстраординарній ситуації надасть своїм командирам будь-яка держава»
До речі, коли я шукала Статут Збройних сил України за ключовими словами цієї норми, Гугл видав мені аналогічні норми, але більш докладно виписані щодо російської армії у Статуті Збройних сил Російської Федерації.
Цитуємо статтю 13 Статуту Збройних сил РФ мовою оригіналу: «Военнослужащие в соответствии с законодательством Российской Федерации могут применять оружие лично, а командиры (начальники) приказать подчиненным применить оружие для защиты жизни, здоровья и собственности в состоянии необходимой обороны или крайней необходимости в следующих случаях:
для отражения вооруженного либо группового нападения на охраняемые государственные и военные объекты, а также на расположения воинских частей и подразделений, здания и сооружения воинских частей, воинские эшелоны, колонны машин, единичные транспортные средства и караулы, если иными способами и средствами их защитить невозможно;
для пресечения попытки насильственного завладения вооружением и военной техникой, если иными способами и средствами их защитить невозможно;
для защиты военнослужащих и гражданских лиц от нападения, угрожающего их жизни или здоровью, если иными способами и средствами защитить их невозможно;
для задержания лица, совершившего противоправные действия и оказывающего вооруженное сопротивление, а также вооруженного лица, отказывающегося выполнить законные требования о сдаче оружия, если иными способами и средствами подавить сопротивление, задержать данное лицо или изъять у него оружие невозможно.
Командир (начальник), кроме того, имеет право применить оружие лично или приказать применить оружие для восстановления дисциплины и порядка в случае открытого неповиновения подчиненного в боевых условиях, когда действия неповинующегося явно направлены на государственную измену или срыв выполнения боевой задачи, а также при выполнении задач в условиях чрезвычайного положения.
Применению оружия должно предшествовать четко выраженное предупреждение об этом лица, против которого применяется оружие, за исключением случаев, когда промедление в применении оружия создает непосредственную опасность для жизни военнослужащего или других граждан или может повлечь иные тяжкие последствия: при отражении нападения с использованием оружия, боевой и специальной техники, транспортных средств, летательных аппаратов, морских или речных судов; при побеге из-под охраны с оружием либо на транспортных средствах, при побеге в условиях ограниченной видимости, а также при побеге из транспортных средств, с морских или речных судов во время их движения".
Для бажаючих почитати: повний перелік військових статутів РФ можна тут.
***
Можливо, в своєму бажанні налякати призовників (мовляв, для чого воювати, вас розстріляють, мирно чекайте російську армію - «визволительку») автор згаданої на початку статті не попередив, що збройні сили армії окупанта не лише послуговуються подібними нормами, а й мають звичку відправляти своїх військових у відпустку із зброєю, без телефонів, паспортів та шевронів. Тому може, це проросійське видання, замість плутати право на зброю із розстрілом займеться правами військових-росіян? Вони йому, так виглядає, є ближчими, ніж свої...
Лана Самохвалова, Київ.
