18 січня. Цей день в історії

Всесвітній день снігу. Відзначається за ініціативою Міжнародної федерації лижного спорту (FIS).

Всесвітній день релігій. Відзначається з ініціативи ООН в усьому світі у третю неділю січня, починаючи з 1950 року.

У православних - Святвечір водохресний. Голодна кутя. Цього вечора готують третю й останню кутю Різдвяно-новорічних свят. Називається вона «Голодною» від того, що з цієї пори й до наступного дня, доки не освятять воду, люди говіли. Власне, це був останній день колядок.

Події дня:

480 років тому (1535), була заснована столиця Перу – м. Ліма.

70 років тому (1945), радянські війська визволили єврейське гетто в столиці Угорщини – Будапешті.

Ювілеї дня:

190 років від дня народження Едуарда Франкленда (1825-1899), англійського хіміка-органіка. Запровадив термін «валентність».

180 років від дня народження Цезаря Антоновича Кюї (1835-1918), російського композитора, музичного критика, професора фортифікації, генерал-інженера. Є автором понад 400-х романсів.

165 років від дня народження Івана Омеляновича Левицького (1850-1913), українського бібліографа, письменника, журналіста, члена НТШ у Львові. Працював над бібліографією західноукраїнських видань. Укладач фундаментальних праць «Галицко-русская библиография ХІХ столетия» та «Галицько-руська бібліографія за роки 1772-1800», які були опубліковані в «Записках НТШ». Зібрав цінні матеріали до бібліографічного словника письменників, митців, громадських діячів Галичини.

130 років від дня народження Джованні Джерманетто (1885-1959), італійського письменника, публіциста, діяча італійського робітничого руху. В 1930-1946 роках жив в СРСР. Найвідоміший твір – автобіографічна повість «Записки цирульника».

115 років від дня народження Віктора Івановича Борковського (1900-1982), російського мовознавця, академіка АН СРСР. У 30–50-х роках працював у вузах Миколаєва та Львова.

100 років від дня народження Бориса Вікторовича Раушенбаха (1915-2001), відомого російського вченого в галузі механіки і процесів управління, одного з фундаторів радянської космонавтики (пройшов шлях разом з С.П. Корольовим від перших невдалих запусків ракет і до польоту в космос Гагаріна). Академік РАН, Герой Соціалістичної Праці. Автор праць з теорії горіння, управління орієнтацією космічних апаратів, а також досліджень з проблем просторової перспективи в живопису, визнаних класичними. Лауреат Ленінської премії (1960; за унікальну роботу з фотографування зворотнього боку Місяця). Академік Раушенбах був непересічною особистістю. Крім космонавтики, якій він присвятив життя, цікавився питаннями культури, філософії, релігії, був людиною енциклопедичних знань. В темну добу радянського атеїзму (60-70-ті роки ХХ ст.) він читав лекції з історії давньоруського іконопису, послухати які приходила сила-силенна людей. Сам називав себе жартома останнім російським гугенотом (у дитинстві був хрещений у кальвіністській церкві (за етнічним походженням німець)), але досить довго віру принципово не змінював і лише важко захворівши, перед надзвичайно складною операцією прийняв православ’я. Він був частим гостем у Троїце-Сергієвій Лаврі, спілкувався з багатьма православними церковними ієрархами. У відпустку їхав не на екзотичні острови і теплі моря, а в російську глибинку – на Псковщину, Новгородщину, де невтомно збирав відомості про зруйновані сільські храми: фотографував, робив замальовки, збирав по крупицям будь-які історичні свідчення. Академік Борис Раушенбах є автором книг «Пристрастие» (1997), «Постскриптум» (1999), «Праздные мысли» (видана посмертно) сповнених як житейських, побутових вражень, спогадів про відомих сучасників (Корольов, скульптор-антрополог М. Герасимов, письменник Леонов) так і філософських узагальнень, роздумів про суспільство, освіту, реформи, історію, та й взагалі, про долю російського народу. «Я не историк. Но у меня впечатление, что судьба русского народа, так много внесшего в мировую цивилизацию за всю историю своего существования, сложилась трагически хотя бы потому, что мы находимся посредине между Европой и Азией, а такое положение всегда сопряжено с особой судьбой, да еще во времена татарских набегов. Были мы щитом и от Востока, и от турок, прикрывавшим Европу. Не стопроцентная «европейскость», равно как и «азиатскость», столкновение двух совершенно различных культур и некое смешение рождают особую судьбу. Я не хочу сказать, что это главное. Сюда стоит добавить внутреннее угнетение – длительное крепостное право». (З книги «Праздные мысли», запись сто третья).

90 років від дня народження В’ячеслава Дмитровича Соловйова (за ін. даними 14 січня; 1925-1996), радянського футболіста (нападник, півзахисник, тренер). Спортивну кар’єру розпочинав у московському «Локомотиві». Заслужений тренер Української РСР (1961), заслужений тренер Грузинської РСР (1968), заслужений тренер Узбецької РСР (1972). Учасник Великої Вітчизняної війни. У 1959-1962 роках був головним тренером київського «Динамо».

60 років від дня народження Кевіна Костнера (1955), американського кіноактора, режисера, продюсера, одного з найвідоміших кіномитців Голівуда. Знімався у фільмах «Недоторкані», «Танці з вовками» (премія «Оскар»; 1991), «Охоронець» та інших.

75 років від дня народження Олександра Давлетовича Альметова (1940-1992), відомого хокеїста. Народився в Києві. Виступав за ЦСК МО-ЦСК (Москва) на позиції нападника. Заслужений майстер спорту СРСР. За свою спортивну кар’єру зіграв 220 матчів та забив 211 шайб.

В матеріалі використані фото: www.istpravda.com.ua, www.kinomania.ru