16 січня. Цей день в історії

Події дня:

70 років тому (1945) американська авіація військ союзників піддала масованому бомбардуванню адміністративний центр землі Саксонія-Анхальт – м. Магдебург (Німеччина).

Ювілеї дня:

340 років тому народився Луї де Рувруа герцог Сен-Сімон (1675-1755), французький політичний діяч, мемуарист. Був членом Ради регентства при малолітньому Людовіку ХV, потім віддалився від двору й зайнявся мемуарами, які охопили період з 1694 по 1723 рік (часи правління Людовіка ХІV і Регентства). В мемуарах Сен-Сімон у сатиричній формі змальовує придворне життя, нову знать, критикує короля, міністрів і послів. Повністю «Мемуари» були опубліковані лише в 1829-1831 рр. (21 тт.). Йому також належить історична праця «Паралель трьох перших королів Бурбонів».

125 років від дня народження Карла Фройнда (1890-1969), німецького й американського оператора і режисера. Один із тих, хто стояв біля витоків світової кіноіндустрії. Народився в Богемії, до 1929 року жив у Берліні. На знімальний майданчик потрапив 16-річним (1906) й відтоді все своє життя (а прожив він майже 80 років) присвятив кіно. Співпрацював з такими «важковаговиками» світового кінематографа як Мурнау і Ланг. Зняв документальну стрічку «Берлін – симфонія великого міста», фільми «Метрополіс», «Дракула», «Дама з камеліями», «Благословенна земля» (1937; премія «Оскар»), «Сьомий хрест», «Мумія» (режисерський дебют Фройнда; один із знаменитих фільмів жахів студії Universal початку 1930-х років), «Мадам Шпигун», «Підводна течія».

115 років від дня народження Семена Микитовича Московця (1900-1971), українського вченого в галузі вірусології, директора Інституту мікробіології і вірусології НАН УРСР (1962-1971). Знайшов ряд збудників захворювань бавовнику та розробив заходи боротьби з ними. Вивчав біологічні, антигенні та хімічні властивості вірусів, їх репродукцію та локалізацію в клітині, циркуляцію в природі, взаємодію вірусів і клітин. Автор понад 100 наукових статей і 3 монографій.

110 років від дня народження Анни Саксе (1905-1981), латиської письменниці. Писала переважно про життя латвійського села. Відома як авторка збірок «Трудове плем’я», «В гору» (Державна премія СРСР, 1949), роману про життя інтелігенції «Іскри серед ночі», збірок оповідань і казок.

110 років від дня народження Анатолія Дмитровича Коваленка (1905-1973), українського вченого у галузі механіки, академіка АН УРСР. У 1959–1965 – директор Інституту механіки АН УРСР. Лауреат Державної премії УРСР (1971).

105 років від дня народження Вальтера Фрідріха Шелленберга (1910-1952), нацистського державного діяча, начальника політичної розвідки служби безпеки, бригадефюрера СС (з 1944), згодом – правонаступника адмірала Канаріса на посаді керівника воєнної розвідки Третього рейху. За фахом юрист (закінчив Боннський університет). З ім’ям Шелленберга пов’язані всі найбільші розвідувальні операції Третього рейху. Притягувався до відповідальності під час Міжнародного воєнного трибуналу в Нюрнберзі (справа Вільгельмштрассе), але в ході судового розгляду з Шелленберга були зняті всі обвинувачення, крім членства у злочинних організаціях, а також причетності до розстрілів військовополонених. 11 квітня 1949 року був засуджений до 6 років тюремного ув’язнення, але невдовзі його звільнили з тюрми за станом здоров’я. Колишній гітлерівський високопосадовець мешкав спочатку в Швейцарії, потім в Італії. Хворів, помер у 42 роки в одній з приватних клінік Турина, готуючись до операції на печінці. Яскравий образ Вальтера Шелленберга у радянському серіалі «Сімнадцять миттєвостей весни» створив Олег Табаков. Актор і бард Юрій Візбор (він зіграв Мартіна Бормана) досить часто розповідав щемливу історію про листа, якого написала племінниця Шелленберга Табакову одразу ж після перегляду радянського фільму. Вона щиро дякувала акторові за створений ним образ дядька – такий гарний, людяний, рідний і одразу впізнаваний. «Спасибі за те, що дозволили всім нам знову згадати любого дядечка Вальтера – такого доброго як і ви». Мовляв, усі нащадки Вальтера Шелленберга час від часу переглядають фільм, аби ще раз пережити таку собі віртуальну зустріч з «геніальним» родичем. Але чи це й дійсно так, чи це одна з численних байок, яких у акторському середовищі чимало – невідомо.

Роковини смерті:

205 років із дня смерті Катерини Романівни Дашкової (1743-1810), княгині, діячки російської культури, подруги і сподвижниці Катерини ІІ. Директор Петербурзької АН, президент Російської академії (1783-1806).

В матеріалі використані фото: www.filmportal.de, wikipedia.org