Чи не щодень в офіційних зведеннях із зони АТО звучать повідомлення про потерпілих. Як свідчать медики, вогнепальні поранення, опіки - найбільш характерні види уражень під час воєнних подій.

Врятувати життя обпечених бійців, полегшити їхні страждання здатен допомогти новий український винахід - дерматом. Його автор - кандидат медичних наук, доцент Тернопільського державного медуніверситету, завідувач відділення опікової травми та пластичної хірургії лікарні швидкої допомоги обласного центру Андрій Ковальчук.

Про нову розробку медик розповів під час інтерв'ю з кореспондентом Укрінформу.

- Андрію Олеговичу, як виникла ідея розробки такого приладу?

- Почалося все з того, що, коли я, як молодий спеціаліст, у 2007 році прийшов працювати в опікове відділення лікарні, то зіштовхнувся із серйозною проблемою лікування опікових ран.

Узагалі, лікування опікових уражень, особливо, значних ділянок тіла, завжди було однією із найскладніших проблем відновної хірургії. Зрозуміло, що для ефективного хірургічного лікування обпечених необхідне високотехнологічне обладнання. Як сім років тому, так і сьогодні в Україні існує проблема із забезпеченням хірургічних стаціонарів та опікових відділень високоточним ріжучим інструментарієм для трансплантації шкіри. На жаль, часто хірурги та комбустіологи змушені користуватися моделями апаратів, які не відповідають сучасним стандартам хірургічного лікування ран та стерилізації.

Так ось, на той час, коли я прийшов працювати, в лікарні не було необхідного медичного обладнання, яке дозволяло б здійснювати операції пацієнтам, котрі зазнали опіків. Правда, деякі інструменти використовувались, але вони вже вважалися морально застарілими, механізми зношені, що не дозволяло проводити ефективну пересадку шкіри.

- Який же вихід Ви вбачали тоді у такій ситуації?

- Безумовно, для закупівлі дорогих апаратів зарубіжного виробництва у лікарні не було коштів. Тож самотужки взявся за відновлення старих інструментів, щоб якось їх довести до робочого стану. І знаєте, навіть сам не сподівався, що, виявляється, в мені «дрімав» талант майстра з ремонту медичних інструментів. Ця справа мене захопила. Поступово почав такі механізми удосконалювати, перечитав гори літератури - як вітчизняної, так і зарубіжної, вивчав принципи дії подібних інструментів, додавав щось своє, додаткові деталі, які полегшували роботу. Ось так і з'явилася у Тернополі перша модель дерматома.

- Така розробка у чомусь копіювала зарубіжні аналоги?

- Ні, це була повністю авторська розробка. Кожна деталь була своя, виготовлена у Тернополі, жодного запозичення з іншого обладнання.

Зрозуміло, що удосконаленню меж немає. Виникали нові вимоги до такого інструменту, хотілося зробити його більш оптимальнішим, ефективнішим у роботі. Так виникла ідея створити одноразову ріжучу головку, тобто таке «ноу-хау», яке полегшило б роботу лікаря та пришвидшило процес лікування хворого. Тобто, я задумав створити таку модель, якої у світі ще не було.

- А як сприймали подібні ідеї Ваші колеги?

- Ясно, що не всі з них, коли дізнались про це, вірили, що подібне ноу-хау можна створити. Були й відверті скептики, піджартовували над мною. Бо як можна самому щось зробити, коли подібна модель за кордоном коштувала орієнтовано 5 тисяч американських доларів, а Росія, яка була тоді основним постачальником подібних інструментів, такого типу моделі взагалі не розробляла. І я розумів своїх колег, бо пропонував, фактично, половину дерматома після операції викидати в сміття. Так-так. Саме - оті диски-головки мали бути одноразовими, як леза одноразової бритви. Тобто, йшлося про виготовлення одноразової ріжучої головки, яка дуже точно зрізає шкіру.

- І що ж далі? Який шлях був від Вашої ідеї до її втілення?

- Перші експериментальні моделі виготовляв із ручних форм. Відверто скажу, це був тривалий період проб, ризиків і не тільки фінансових, час помилок, невдач та маленьких успіхів. Сам створив невеличку майстерню, найняв майстрів, які виготовляли саме такі деталі, які я розробляв. Це все було дуже непросто, тривалий складний процес. В проект вкладав час, здоров'я, свої власні кошти, продав навіть автомашину.

 І ось три роки тому було створено модель електродерматому із одноразовою ріжучою головкою. Це був перший прототип, кілька зразків. Про серійне виробництво не йшлося.

- Про Ваш винахід стало відомо й за кордоном?

- Так, із концепцією електродерматому ознайомив представників зарубіжних фірм. Адже в Європі є кілька потужних корпорацій, що займаються виготовленням апаратів для лікування опікових ран. Ці фахівці зацікавилися розробкою, запропонували зустрітися. Що й було зроблено. Так моя розробка потрапила на міжнародну медичну виставку у Дюссельдорфі, презентували її і в Гаазі на XIV Світовому конгресі медиків. Це було для мене дуже хвилююче - брати участь у такому елітному зібранні, де демонструвався відеоролик про електродерматом і сама модель.

- І що, Захід допоміг запустити в серійне виробництво таку модель?

- Багато тоді було обіцяно - і гроші, і спільний бізнес. Але, на жаль, через низку причин все це не вдалося реалізувати. Скажімо, щоб на подібний інструмент підготувати сертифікат якості, необхідно було не менше 30 тис. доларів. Та й в Україні реєстраційне свідоцтво мені обійшлося у 60 тисяч гривень. Так що тільки зареєструвати медичний інструмент - справа недешева.

Отож, вже в Україні я вирішив створити підприємство з виробництва унікального обладнання, лабораторію, де випробовували б окремі зразки. Нелегко було. Допомагали мені однодумці, в тому числі й родина. Так і організував малосерійне виробництво електродерматомів. Працювали і вдень, і вночі. Моделі почали купувати вітчизняні медики. Після виставок у Бельгії, Польщі таке обладнання закупили й колеги з-за кордону.

- Скільки ж вже виготовлено дерматомів?

- Нині створили вже 250 зразків. Багато замовлень надійшли одразу після початку АТО. Наші хлопці отримували травми, опіки, особливо після залпів із «Градів». Лікарням, військовим госпіталям наша медтехніка була вкрай необхідна. Волонтери закупляли наші пристрої для Києва, Рівного, Дніпропетровська, де лікувалися і лікуються учасники антитерористичної операції. 12 військових госпіталів вже отримали від нас дерматоми.

- А державне замовлення мали?

- Ні, на жаль, не було жодного державного замовлення. Хоча, потреба у дерматомах щораз зростає. Подібне медичне обладнання має бути в запасі у лікарнях - принаймні, 5-8 штук, адже одним еклектродерматомом кількох солдатів одразу не вилікуєш.

- У Вас на столі, Андрію Олеговичу, присутня компактна металева валізка, а в ній - блискучі інструменти із нержавійки. Це і є дерматом?

- Так, тут, по суті, три види запатентованих моделей дерматомів, для різних типів операцій. Знаєте, наприклад, при ударах «Градів» особливо, коли обпечена площа дуже велика у бійців - до 90 відсотків, такі дерматоми незамінні. Вони сильно виручають хірургів і пришвидшують процес лікування поранених. Це стосується і кульових, осколочних поранень, коли треба пересаджувати шкіру.

- У чому ж суть роботи пристрою?

- Дерматом - прилад, що дозволяє брати тонесенькі клаптики шкіри і потім їх пересаджувати туди, де потрібно. Розумієте, коли площа опіків велика - 80-90 відсотків і треба пересаджувати значну частину шкіри, потрібно знімати ультратонкий шар шкіри, товщиною від 0,006 до 0,001 міліметра. І це може робити дерматом. Раніше ж робили операції, знімаючи 0,25 - 0,3 мм. Особливо це важливо під час лікування дітей, де товщина шкіри невелика. Раніше таких хворих відправляли за кордон, а зараз, завдяки дерматому, лікарі можуть самі робити подібні складні операції.

- Бачу, що кожен із дерматомів має свою конфігурацію?

- Так, наприклад, лінійний дерматом має пристрій з ріжучою головкою одноразового використання. Це дозволяє знімати тонкі шкірні трансплантати завширшки 70 мм. А це - інша модель, що має багаторазову ріжучу головку шириною у 120 міліметрів. Такий пристрій використовуємо, переважно, під час пластичних, косметичних операцій на обличчі, коли потрібно взяти тонкі клаптики шкіри. І є ще третій тип - дисковий дерматом. Він працює за принципом «болгарки».

- Дійсно, щось подібне на «болгарку», навіть набір запечатаних дисків поруч.

- Так, у цьому дисковому дерматомі почали використовувати одноразові дискові ножі. Колись подібні ножі закуповували у Росії, вартість їх була близько 800 грн. У нас - до 120 гривень.

Для виготовлення таких дисків ми закупили високоточні верстати, інше обладнання, на яких здійснювали мініатюрні слюсарні, фрезерні роботи. Наприклад, металеві ножі вирізаються лазером, а потім триває додаткова обробка.

- Тубус дерматома нагадує довгий ліхтарик...

- Усередині, крім електронного начиння, в нім уміщена акумуляторна батарея. Наш дисковий дерматом - єдиний у світі, який працює від акумуляторної батареї. П'ять найбільших світових медичних корпорацій, що випуcкають обладнання для лікування опіків, такого устаткування не мають. Цікаво, що наші акумуляторні дерматоми, принаймні, удвічі потужніші від зарубіжних аналогів, що працюють від електричного живлення.

- Як таке можливе?

- Ми використали надсучасний безколекторний двигун. Довго розробляли модель, щоб усю електроніку «запакувати» у таку маленьку трубку. Це копітка праця. Характерно, що все тут - герметичне: цей тубус може і у воді працювати, у складних умовах. Це важливо для стерилізації  прилада.

- Такий дерматом використовували тільки під час хірургічних операцій у Тернополі?

- Ні, дисковий електродерматом успішно пройшов доклінічні випробовування на базі державного підприємства "Укрметртестстандарт". Також провели клінічну апробацію у Київському опіковому центрі термічної травми та пластичної хірургії клінічної міської лікарні №2.

Тоді приладом було проведено близько 1700 операційних втручань у лікування майже 1000 пацієнтів. Операції робили хворим віком від 3 до 77 років із термічними ураженнями різного ступеня тяжкості. У результаті - у пацієнтів в жодному з клінічних випадків ускладнень не відзначено.

- Видно з усього, Ви - фахівець, який вдало поєднує насущні потреби медицини і технічні новації. Якщо не секрет, над чим працюєте зараз?

- Не хотів би наперед оприлюднювати усі задуми, одначе для Укрінформу... Зараз із групою ентузіастів завершуємо розробку так званого, «перфоратора шкіри». Він дає змогу створювати спеціальну сіточку із шкіри і втричі збільшити площу шкірного трансплантанта.

Покажу вам ще одну новинку, яку апробовуємо. Це - осциляторна пилка, теж наше «ноу-хау», аналогів немає. Працює на акумуляторних батареях, має оригінальну конструкцію. Її можна застосовувати для прицільних пропилів кісток у таких місцях, куди хірургові важко дістатися і, що важливо, зробити операцію з мінімальними пошкодженнями ділянок кісток. Це особливо важливо при ампутаціях, складних ортопедичних, діабетичних операціях на стопі. Це також повністю наша розробка.

Олег Снітовський, Тернопіль.