Китай підсаджує Росію на нафтогазову голку

Не вщух ще ажіотаж від підписання наприкінці травня російсько-китайського контракту століття на поставки в Китай сибірського газу за «східним маршрутом», як сторони укладають нову угоду і заявляють про готовність робити «західний маршрут».

Документ, підписаний в ході робочого візиту в Пекін президента РФ Володимира Путіна, ще не контракт. Це меморандум. Проте, у світлі на очах міцніючої дружби Москви з Піднебесною наповнення домовленостей конкретними показниками не відкладатимуть в довгий ящик.

Гра за китайськими правилами

Більшість цифр вже відома. Будівництво газопроводу «Алтай» (це і є «західний маршрут») передбачається завершити в 2020 році. Поставляти за ним можна буде 30 млрд кубометрів палива на рік впродовж 30 років. Якщо клієнт побажає, «Газпром» обіцяє йому збільшити прокачування до 60 і навіть до 100 млрд кубів.

При цьому, за словами глави «Газпрому» Олексія Міллера, новий маршрут стає пріоритетним напрямом російсько-китайської газової співпраці і може почати працювати раніше «східного». Чому ж підписання не відбулося раніше, адже Москва і раніше приділяла велику увагу і «західному маршруту» з експорту газу в Китай із вже діючих родовищ на Ямалі і до того ж за частково наявної інфраструктури?

Ще в далекому 2004 року протоколи про поставки газу були підписані як за «східним», так і за «західним» маршрутами. Проте Китаю було нецікаво отримувати газ на західному кордоні, адже в тих місцях у країну вже заходять інші газопроводи. Саме Пекін наполіг тоді на «Силі Сибіру». Росії, затиснутій в кут західними санкціями і норовистістю європейських покупців, врешті-решт довелося погодитися на дорожчий проект, для якого потрібно не лише протягнути трубопровід, але і розробити Чаяндінське і Ковиктинське родовища.

Нагадаємо, що згідно з контрактом між «Газпромом» і China National Petroleum Corp вартістю 400 млрд дол., Росія зобов'язується поставляти в Китай, починаючи з 2018 року, 38 млрд кубометрів блакитного палива на рік (з можливість збільшення до 60 млрд) також впродовж 30 років. Газопровід «Сила Сибіру» почали будувати 1 вересня. Вартість його - $55 млрд. Протягом майже напівроку наполегливо говорили про те, що $25 млрд з них дасть Пекін.

І ось новина: "Газпром" більше не розглядає залучення авансу на $25 млрд від Китаю для будівництва газопроводу "Сила Сибіру". Про це повідав після церемонії підписання в неділю сам Міллер. Тепер монополія має тягнути "Силу Сибіру" виключно своїми фінансовими можливостями. Важкий тягар для компанії в нинішніх умовах, хоча знайти такі кошти вона звичайно зможе. Чому ж відмовилися від кредиту? Тому що найкращі друзі китайці запропонували такі умови за відсотками, що концерн порахував, що реальніше дочекатися зняття санкцій і розжитися позиковими грошима злісного і корисливого Заходу.

"Західний маршрут" може  поставити хрест на "Південному потоці"

“Монополія не стала погоджуватися на "кабальні" умови, розраховуючи на відкриття західного ринку фінансування. Але поки передумов до поліпшення ситуації не видно. За оцінкою видання "Коммерсант", "Газпром" може бути змушений розвивати китайський напрям на шкоду іншим проектам - газопроводу "Південний потік" і заводам СПГ. Отже, "Південний Потік" може вичерпатися не через одне лише блокування Єврокомісією, а чисто з фінансових причин самого постачальника.

Але оскільки за "західним маршрутом" газ піде з тих же родовищ, що і на європейський ринок, це має злякати ЄС та усіх інших споживачів на схід від кордону РФ і змусити їх бути більш поступливими.

Причому і дві труби для Китаю - не межа того газового достатку, який Москва готова запропонувати «енергетичному ненажері». Олексій Міллер повідомив, що Кремль заготовив ще один новий маршрут - поставки газу з району Далекого Сходу. За розрахунками «Газпрому», обсяги газових поставок газу з Росії в Китай в середньостроковій перспективі можуть перевищити обсяги поставок в Європу. Ось, здавалося б, вона довгоочікувана диверсифікація. Але аж надто видимі прояви нової залежності.

Невигідна вигода

Багато російських аналітиків не схильні бити у фанфари у зв'язку з черговим "гучним проривом" у двосторонніх відносинах. "Залежність "Газпрому" і "Роснефти" від відносин з Китаєм стає усе більш високою, Пекін тепер має можливість нав'язувати украй невигідні умови", - говорить Олексій Кокін з інвестиційної компанії "Уралсіб Кепітал".

З ним погоджується Валерій Нестеров з аналітичного департаменту Sberbank CIB: "Контракт з Китаєм - стратегічний проект, але без високого економічного ефекту і навіть з ризиком піти в мінус, якщо не вдасться утримати під контролем витрати".

Експерти з Китаю трактують ситуацію виключно як взаємовиграшну. "Підписання енергетичних угод між Китаєм і Росією взаємовигідне", - заявляє заступник директора Китайського товариства дослідження проблем енергетики Чжоу Даді. Він нагадує, що тиск Європи на Росію через конфлікт в Україні змушує Москву шукати рішення проблем на Сході, а Китаю якраз потрібно все більше енергоресурсів.

Старший науковий співробітник Китайського інституту міжнародних досліджень Чень Юйжун відзначає, що усе більша кількість двосторонніх "мегапроектів" відповідають потребам Росії в диверсифікації енергоекспорту і розвитку Далекого Сходу, і, водночас, потрапляють "в унісон із зростаючими потребами Китаю в забезпеченні його незалежності".

Китай допускають до надр

При цьому в тому, що стосується незалежності самої Росії, вона готова йти друзям на чималі поступки. Узяти хоч би той факт, що після багатьох років опору РФ змушена була допустити китайські компанії до святая святих - своїх надр. Серед документів, підписаних 9 листопада в Пекіні, угода про придбання China National Oil and Gas Exploration and development (підрозділ Китайська національна нафтогазова корпорація - CNPC) 10% компанії «Ванкорнефть» (підрозділ «Роснефти»). За даними джерел, «Ванкорнефть» буде щорічно поставляти Китаю сировини на $7 млрд.

Раніше Китайська національна нафтогазова корпорація придбала 20% акцій у проекті «Ямал СПГ», першу чергу якого планують запустити в 2017 році. І це, судячи з усього, не кінець. Як заявив Володимир Путін, виступаючи в понеділок на діловому форумі Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), розглядається питання про входження китайських партнерів у великі видобувні активи Російської Федерації.

"Вічнозелена дружба"

Чого не зробиш для справжнього друга, з яким так приємно говорити про політику. В ході зустрічі в неділю Володимир Путін (найвпливовіша людина планети за версією Forbes) і Сі Цзіньпін (номер 3 у тому ж списку) із задоволенням дійшли до численних консенсусів в обговоренні теми вдосконалення світу. Путін говорив про надзвичайну важливість взаємодії між Піднебесною і Москвою для того, щоб утримувати світ у рамках міжнародного права, «робити його стабільнішим, більш прогнозованим». А товариш Сі відповідав, що які б зміни не відбувалися на міжнародній арені, потрібно «дотримуватися зайнятої лінії» і поглиблювати взаємовигідну співпрацю. «Разом ми дбайливо доглядали за вічнозеленим деревом російсько-китайської дружби; прийшла осінь, і це пора збирання урожаю, пора збирати плоди», - сказав Сі в ході своєї вже 10-ої за рахунком зустрічі з хазяїном Кремля після вступу на посаду голови КНР у березні 2013 року.

А плоди дружби з Москвою для Китаю дедалі більші. Пекін демонструє тверду рішучість користуватися ними в повному обсязі. І це Росія, що звикла до того, що чимало країн виявилися на її газовій голці, сама все більше і більше підсаджується на цю голку. Причому на власну.

Ольга Танасійчук, Пекін