Барви країни, колір – єдиний…
Упродовж останнього року наша країна набула небаченої досі патріотичної забарвленості – в прямому й переносному сенсах.
Друзі й доброзичливці нами захоплюються, пишаються. А вороже і нерозуміюче налаштований сусід – боїться. Й потай виношує наміри з перефарбування України у свої кольори. Насамперед – очорняючи настрої й патріотичну піднесеність українців, намагаючись представити нас усьому світові як… загрозу.
У жовтні постійний представник Росії при ОБСЄ Андрій Келін на засіданні Постійної ради ОБСЄ несподівано для європейців «прокукурікав» про «зростання неонацистських настроїв на Україні, які представляють крайню небезпеку», і про «ослаблення щеплення проти нацизму». Пізніше Келін і глава МЗС РФ Сергій Лавров підтвердили, що в грудні, на засіданні Ради міністрів ОБСЄ, Росія має намір запропонувати документ про протидію неонацизму в контексті «поширення цього явища на Україні».
Навряд чи можна уявити чорніші пропагандистські барви, аніж ті, якими нас намагається нині заплямувати Росія. Не зважаючи ні на що, уперто нав’язуючи усьому світові своє збочене сприйняття України. Нехай їм Бог суддею буде…
Можна бути певним, що страх перед українським патріотизмом навряд чи розповзеться далі голів російських агресорів. Вбачати небезпеку у народові, який щиро любить свою країну, свою рідну землю, може лише потенційний загарбник і поневолювач цієї землі. Таким чином, український патріотизм представляє загрозу лише російським планам щодо захоплення України, приєднання її до російської імперії…
Одним із звичайних патріотично налаштованих українців (і вже цим одним «страшних» для Росії) 55-річним киянином Володимиром Ліщуком зібрано незвичайну патріотичну колекцію у соцмережі. До неї увійшло понад 460 світлин із зображенням найрізноманітніших «втілень» національних кольорів України. Кольорів її державного прапора. Свою колекцію Володимир ретельно збирав у вітчизняній інтернет-павутині та фотографував сам. До його колекційної папки «Прапор» увійшли не тільки «класичні» жовто-блакитні композиції, а й помічені автором випадкові приклади синьо-жовтого поєднання. В тому числі й курйозні.
Його, зрештою проста, прапорно-колірна колекція вийшла несподівано цікавою й різноманітною. Вона викликає подив, захоплення, гордість та й просто – посмішку і хороший настрій. У ній – численні патріотичні інсталяції, поробки, дитячі малюнки, приклади розфарбування архітектурних споруд, техніки, предметів домашнього вжитку. Загалом – патріотичне забарвлення навколишнього середовища українців, яке так чи інакше присутнє у нашій країні повсюдно. І це дарує позитив і милує око українця, але, як бачимо, – непокоїть та жахає російського агресора.
Зрештою, нехай собі жахає. Тому що страх у «збирачів імперії», «реінкарнаторів СРСР», «ватників» та «путиноїдів» – аж ніяк не від «зростання неонацистських настроїв на Україні», а від усвідомлення того, що здолати та загарбати Україну стає все важче і важче. Наша вільна і горда країна – сильнішає!
