Наказано забути: Як Росія висвітлює свої жертви у війні з Україною
У будь-якому збройному конфлікті висвітлення теми втрат - один з найбільш делікатних моментів. Характер висвітлення цього питання дуже чітко показує - на чиїй стороні правда.
Через спровокований і старанно роздмухований Росією конфлікт на Донбасі понад чотири місяці гинуть люди. Рахунок жертв сумарно йде на тисячі. Серед загиблих - сотні українських військових і мирних жителів, а також маса терористів, у тому числі - російські найманці та військовослужбовці.
Російська Федерація робить усе можливе, щоб і надалі розпалювати війну. Зведення із зони АТО рясніють повідомленнями про те, що з боку Росії щодня ведеться артилерійський обстріл української території, надходить підкріплення терористам, триває постачання озброєння, боєприпасів, медикаментів і провізії. При цьому Москва повністю заперечує свою причетність до воєнних дій на Донбасі, стверджуючи, що немає ніяких доказів цього.
Докази російської участі, безумовно, є. Основна маса з них непрямі. Але є і прямі. Зокрема, незважаючи на зусилля, яких докладає Кремль, надходить усе більше підтверджень того, що Росія поставляє в Україну бойовиків і відвозить назад тіла убитих.
Російські ЗМІ з великим небажанням і нечасто публікують короткі матеріали про своїх загиблих співвітчизників в Україні. Мимоволі виникло питання: «невже російське керівництво не читає цих повідомлень?»:
«Житель Пермського краю А.С., що поїхав у квітні воювати на Україну на стороні ополченців, загинув 5 серпня у бою під Луганськом», «В Югру - в Нижньовартовськ, доставили тіло М.К., який загинув під Донецьком», «Депутат Псковських обласних Зборів Лев Шлосберг повідомив, у Псков прибув перший «груз-200». (У Пскові дислокується 76-а псковська дивізія ПДВ і бригада спецпризначення ГРУ) «Мешканець Тольятті К. загинув у боях під Луганськом, воюючи на стороні ополченців Новоросії в Україні», «Сьогодні у Балашові Саратовської області пройшов похорон І.Є., який загинув у бою в Луганській області в Україні», «47-річний житель Воронежа П.З. загинув на південному Сході України наприкінці травня», «Москвич І.К. загинув у Донецькому аеропорту».
Це далеко не всі витяги з відкритих джерел. Ще більше повідомлень - у соціальних мережах.
У російських містах цивільні панахиди збирають сотні друзів і близьких загиблих, які шукають відповіді на головне питання: А заради чого він загинув? Питання більш адресоване російському керівництву, на яке воно боїться дати нормальну відповідь. Ось чому російська пропаганда всіляко обходить стороною теми, пов'язані із загибеллю терористів - російських співвітчизників. Патріотизм і тероризм - несумісні поняття і російська пропаганда тут безсила.
За наявною інформацією, в деяких військових частинах Росії (Псков, Воронеж) вшановують загиблих товаришів по службі, розмістивши їхні фотографії на відповідних стендах. Проте у відкритих джерелах відомостей про це не знайти.
Показовим прикладом у зв'язку з цим є нова сторінка російського пропагандистського порталу «ukraina.ru» під назвою «Загиблі за Україну». У ній зі згаданих п'яти десятків загиблих - лише два добровольці з Росії. Це справжня інтерпретація подій на російський манер - приховування імен бойовиків на тлі загиблого мирного населення Донбасу.
Інформацію про кількість загиблих російських терористів у повному вигляді знайти досить важко. Аналіз вибіркових даних у ЗМІ дає суперечливу картину - відомості від сил АТО і керівництва донецьких терористів можуть відрізнятися в рази. Повідомлення про смерті найманців з російської глибинки все рідше подають російські медіа. Скоріш за все, російські пропагандисти вважають за краще про них зовсім не говорити, ніж потім «відмовлятися» за приведені неправдиві дані.
За інформацією російських ЗМІ, деякі відкриті джерела намагаються маніпулювати даними про загиблих терористів:
03.04.2014 - У «самообороні» Слов'янська повідомили про 15 загиблих у результаті зіткнень;
31.04.2014- У м.Красний Луч невідомі особи в камуфляжі доставили в морг Краснолуцького бюро СМЕ 2 трупи зі слідами вогнепальних поранень;
10.06.2014 - За даними української сторони, під час атаки на блокпост загинули 40 терористів. А за інформацією від представника «ДНР» вони втратили всього одного убитого.
26.06.2014 - У Донецькому аеропорту за офіційними даними загинули 102 терористи.
03.07.2014 - Підірвано легковий автомобіль. У ньому загинули троє терористів.
04.07.2014 - З числа терористів на Донбасі за останню добу загинули близько 10 осіб.
21.07.2014 - Після артобстрілу Нацгвардія взяла штурмом міськвиконком, у результаті загинули п'ятеро бойовиків.
09.08.2014 - За час боїв на південному сході України загинули 12 співробітників Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Росії.
Інформація розрізнена і не показує повної картини втрат терористів. При цьому завжди треба пам'ятати, що відкрита інформація може бути об'єктивною до певної міри, а в інших випадках - це маніпуляція. В даному випадку замовчування - це один із методів інформаційної маніпуляції.
Більш правдиві дані наводяться ось у цих повідомленнях:
17 травня 2014 р. координатор групи «Інформаційний опір» Д.Тимчук повідомляв про те, що ополченці готуються до вивезення з території України на територію Росії автоколони з тілами своїх загиблих у бойових зіткненнях з українськими силовиками. Трупів налічується декілька сотень.
26 червня 2014 р. віце-прем'єр «ДНР» А.Пургін телеканалу «НТВ» заявив про тисячу загиблих. (Цю кількість російські телевізійники пояснили загальним числом загиблих від мирного населення і від «ополченців» - ще одна очевидна маніпуляція).
Збором і аналізом узагальненої інформації в цьому ключі займається міжнародна громадська організація «Група інформації по злочинах проти особистості» (IGCP). Експерти групи з лютого 2014 р. використовують офіційні дані з різних джерел. Буквально кожен показник про загиблих терористів подається в оптимально заниженому значенні, щоб уникнути факту перевищення втрат. Для створення об'єктивного фону, експерти IGCP рекомендують використати коефіцієнт реальних втрат (він показаний у дужках):
з лютого по 27 червня 2014 р. - 529 загиблих мирних жителів і учасників «ополчення» в Луганській і Донецькій областях (з якоїсь причини дві категорії загиблих об'єднали в одну); 1 по 15 липня 2014 р. - 88 терористів (реальні втрати, очевидно, перевищують цю цифру не менше ніж у два-три рази); 15 по 27 липня 2014 р. - 74 терористи (реальні втрати, очевидно, перевищують цю цифру не менш ніж у два-три рази); 28 липня по 7 серпня 2014 р.- 25 терористів (реальні втрати, поза сумнівом, перевищують цю цифру, можливо - на порядок); з 8 по 12 серпня 2014 р. - немає даних; з 13 по 18 серпня 2014 р. - 10 терористів (реальні втрати більші на порядок).
Усереднений підрахунок показав, що в бойових діях на Донбасі з лютого по 18 серпня 2014 р. загинули як мінімум 1100-1700 терористів.
Російська пропаганда всіляко уникає таких даних, їх вона ніколи не визнає і не пояснить.
Замість неї зрідка з'являються нотатки про підтримку ополченців проплаченою паризькою діаспорою, вшанування пам'яті загиблих у ході конфлікту козачими дружинами і російськими непатріотичними організаціями, цитуються репліки В.Жириновського, що межують із сатирою, і маячня комуніста Г.Зюганова.
Загалом можна говорити про таку тенденцію - чим інтенсивніший конфлікт, чим успішніші дії сил АТО, тим менше в Росії даних про втрати з боку терористів.
До середини липня російські медіа намагалися переконати публіку, що всі убиті найманці, тіла яких доставили на Батьківщину, загинули у бою за Донецький аеропорт. З часом використовувати цю відмовку стало неможливо, і тема втрат виявилася повністю закритою.
Поясненням цього може служити той факт, що число жертв серед російських найманців і військових поступово наближається до больового порогу навіть для Росії. За даними групи «Інформаційний опір», до середини серпня сили АТО фактично розгромили основні сили терористів із числа жителів Донбасу і найманців. І за останні місяці частка російських військовослужбовців, у тому числі - солдат-строковиків, неухильно зростає. По суті, українська армія воює проти російської армії. При нинішній інтенсивності боїв число втрат серед росіян має йти на сотні.
Україна своїх загиблих героїв не приховує, попри те, що це дуже болюча тема для суспільства. Підтвердження цього - меморіальна виставка в Національному воєнно-історичному музеї, сюжети про похорони загиблих воїнів, меморіальні веб-проекти.
Кремль поводиться з точністю до навпаки. Тематика повернення «вантажів 200» на батьківщину для російської пропаганди вважається несумісною із загальною політичною лінією Росії. Пояснити сотні трупів, зокрема - серед військовослужбовців, за умови «неучасті» Росії в конфлікті неможливо.
В'ячеслав Гусаров, ІАЦ РНБО, для Укрінформу
