18 серпня. Цей день в історії

Події дня:

365 років тому (1649) після перемоги української армії у Зборівській битві, між гетьманом України Богданом Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром у м. Зборові (тепер Тернопільська обл.) було укладено мирний договір. Договір був підписаний під тиском кримського хана Іслам-Гірея ІІІ, який, намагаючись не допустити державного посилення України, підтримав польські домагання на укладення перемир’я. За умовами Зборівського миру Українська держава – Гетьманщина – визнавалась польським урядом у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Волинь та Поділля залишались під владою польського короля. У Гетьманщині влада належала гетьману (звідси і назва держави), резиденція якого знаходилась у Чигирині. Коронне  польське військо на цю територію доступу не мало. Водночас на території козацької держави зберігалась польська адміністрація, хоча на всі відповідальні пости король мав право призначати тільки православних шляхтичів. Крім цього, зберігались також Вольності Війська Запорізького, число реєстрових козаків встановлювалося у 40 тис. чол. (насправді їх було значно більше) і проголошувалась амністія всім учасникам національно-визвольної війни. Католицька і православна шляхта зрівнювалася у правах, а православний київський митрополит мав увійти до польського сейму. Незважаючи на ряд невигідних для України умов (обмеження території, повернення польської адміністрації, заведення реєстру), в цілому Зборівський мирний договір дав Б. Хмельницькому зміцнити становище Української держави.

85 років тому (1929) у Москві розпочався Перший Всесоюзний піонерський зліт.

75 років тому (1939) Радянський Союз і нацистська Німеччина уклали двосторонню торговельну угоду.

65 років тому (1949) утворено німецьке агентство преси Дойче Прессе-Агентур (Deutsche Presse-Agentur) – ДПА (DРА). На сьогодні – провідне інформаційне агентство країни, послугами якого користуються майже всі щоденні газети Німеччини. Новини доступні німецькою, англійською, іспанською і арабською мовами.

30 років тому (1984) у Москві відкрились Ігри дружби – альтернатива Олімпіаді в Лос-Анджелесі.

Ювілеї дня:

210 років від дня народження Пилипа Карловича Бруна (1804–1880), вітчизняного вченого-енциклопедиста, професора Рішельєвського ліцею (згодом Новоросійського (Одеського) університету). Вивчав статистику, економіку, історію Північного Причорномор’я і Криму. Автор понад 100 наукових праць.

190 років від дня народження П’єра Мартена (1824–1915), французького металурга, котрий запропонував (1864) спосіб одержання литої сталі у регенеративних полуменевих печах, названих за його ім’ям мартенівськими печами.

105 років від дня народження Марселя Карне (1909–1996), відомого французького кінорежисера. Серед найвідоміших кінофільмів: «Набережна туманів», «Діти райка», «Дурисвіти», «День починається». З 1979 року – член Академії красних мистецтв, з 1982 – член Французької академії кіномистецтва. Його внесок у світове кіномистецтво відзначений премією «Сезар» (1979) і ювілейною премією Міжнародного кінофестивалю у Венеції (1982).

85 років від дня народження Анатолія Васильовича Кузнецова (1929–1979), російського письменника, автора повісті «Бабин Яр». У 60-х роках минулого століття був надзвичайно відомим письменником. Його вважають одним із засновників так званої сповідальної прози в сучасній російській літературі. Народився він у Києві на Куренівці, тут минуло його дитинство і юність. Під час окупації Києва гітлерівцями був свідком масових розстрілів цивільного населення у Бабиному Яру. Враження від побаченого, а згодом і зібрані письменником спогади-свідчення небагатьох вцілілих у тій кривавій бійні, й лягли в основу повісті «Бабин Яр», який письменник писав протягом 20 років. У 1966 році твір надрукували в популярному тоді літературному журналі «Юность», але в порізаному цензурою вигляді. В одному з листів до відомого ізраїльського журналіста, письменника і перекладача Шломо Евен-Шошана, оцінюючи трагедію Бабиного Яру, він напише: «До 29 сентября 1941 года евреев медленно убивали в лагерях, соблюдая видимость законности. Треблинка, Освенцим и т.д. были после. С Бабьего Яра они вошли во вкус. Надеюсь, вы знаете, как это было? Они вывесили приказ всем евреям города явиться с вещами, ценностями в район товарной станции, затем оцепили и начали расстреливать. В этом «потоке» погибло масса русских, украинцев и др. – провожавших близких и друзей «на вокзал», детей не убивали, а закапывали живыми… Никто никогда не подсчитает, каких и сколько национальностей там погребено, ибо 90% трупов сожжено, а пепел большей частью рассыпан по оврагам и полям». У 1969 році Анатолій Кузнецов, прибувши до Лондона у відрядження (мав писати про ІІ з’їзд РСДРП), попросив політичного притулку. Жив у Лондоні, працював на радіо «Свобода». Саме в еміграції видав розширену редакцію повісті, доповнену, зокрема, фрагментами, вилученими раніше цензурою. Помер у червні 1979 від інфаркту, два роки не доживши до свого 50-літнього ювілею. «На основании своего, чужого, всеобщего опыта, на основании многих мыслей, поисков, тревог и расчетов говорю вам: горе тому, кто забывает о политике. Я не сказал, что люблю ее. Я ее ненавижу. Презираю. Не призываю вас любить ее или уважать. Только говорю вам: не забудьте» (Анатолій Кузнецов). У 2009 році в Києві на Куренівці на розі вулиць Фрунзе і Петропавлівської відкрито пам’ятник, присвячений Анатолію Кузнецову та юним героям його повісті.

70 років від дня народження Валерія Олександровича Бессараба (1944–2013), українського актора, народного артиста України. З 1966 року – актор Національного театру російської драми ім. Лесі Українки. Знімався у кіно («Здрастуй, Гнате», «Ключі від неба», «Хто повернеться – долюбить», «Серце Бонівура»).

60 років від дня народження Януша Леона Вишневського (1954), одного з найпопулярніших письменників сучасної Польщі. Автор романів: «Самотність у мережі», «Мартіна», «Підкорення долі», «Навіщо потрібні чоловіки?», «Постіль», «Молекули емоцій» та ін. Мешкає в Німеччині.

60 років від дня народження Умберто Гуідоні (1954), італійського астронавта. Учасник міжнародного екіпажу американського корабля «Колумбія» (1996). 

Роковини смерті:

70 років із дня смерті Ернста Тельмана (1886–1944), діяча німецького і міжнародного комуністичного і робітничого руху, голови Комуністичної партії Німеччини (КПН) з 1925 року. Був убитий гітлерівцями у концтаборі Бухенвальд.

В матеріалі використані фото: svoboda.org, www.day.kiev.ua