Цей день в історії. 3 липня

Державне свято Республіки Білорусь – День незалежності (День Республіки). Відзначається з 1997 року у річницю визволення Білорусі від гітлерівських загарбників (1944).

Події дня:

170 років тому (1844) підписано перший договір між США і Китаєм, у якому передбачалося право США вести торгівлю у відкритих портах (Вансяський договір 1844 р.).

40 років тому (1974) у Радянському Союзі було здійснено політ космічного корабля «Союз-14», пілотованого льотчиками-космонавтами СРСР П.Р. Поповичем (командир корабля) і Ю.П. Артюхіним (бортінженер).

40 років тому (1974) у Москві Генеральний секретар ЦК КПРС Л.І. Брежнєв і президент США Р. Ніксон підписали Договір між СРСР і США про обмеження підземних випробувань ядерної зброї та протокол до радянсько-американського договору від 26 травня 1972 року про обмеження систем протиракетної оборони.

Ювілеї дня:

160 років від дня народження Леоша Яначека (1854–1928), чеського композитора, диригента, педагога, основоположника сучасного музичного театру Чехії.  Засновник і ректор Органної школи і консерваторії у Брно (з 1947 року – Академія мистецтв ім. Яначека).

155 років від дня народження Пилипа Антоновича Чирка (1859–1928), українського живописця. Навчався у Київській рисувальній школі М. Мурашка, після якої удосконалював майстерність у Петербурзькій академії мистецтв. З 1898 року – експонент Товариства передвижників. З 1915 року жив і працював у Чернігові. Пилип Чирко є автором батальних полотен («Бівуак», «Навчання стрільби»), жанрових («Носій», «Мати і дочка») історичних («Запорожець», «Смерть Мазепи в Бендерах») картин, серії пейзажів «Чернігівщина». Роботи художника можна побачити в Чернігівському і Полтавському художніх музеях.

150 років від дня народження Митрофана Єфимовича  П’ятницького (1864–1927), російського музиканта, етнографа, співака, організатора славетного Російського народного хору (з 1940 року – Державний російський хор імені П’ятницького). Народився в селі Олександрівка Воронезької губернії у родині дяка. Навчався у воронезькому духовному училищі, закінчив учительські курси (навчався самостійно, екстерном здав екзамени); брав приватні уроки співу. Вирізнявся гарним голосом і самобутньою манерою виконання. У 1903 році став членом Музично-етнографічної комісії при Московському імператорському товаристві любителів природничих наук, антропології та етнографії. Це дало йому можливість їздити по країні й збирати народні пісні, видавати збірники. Як виконавець російських народних пісень брав активну участь в «етнографічних концертах» комісії. Пісні записував безпосередньо від селян, як із голосу, так і за допомогою фонографа. У 1910 році створив хор, який складався з народних співаків Воронезької, Рязанської та ін. губерній. Перший виступ хору відбувся у Москві 2 березня (17 лютого) 1911 року у Малій залі Дворянського зібрання. «Народная песня, – говорив М.Є. П’ятницький, – эта художественная летопись народной жизни, к глубокому сожалению вымирает с каждым днем… Деревня начинает забывать свои прекрасные песни… Народная песня исчезает и её надо спасать». Помер Митрофан П’ятницький на 63 році життя, 21 січня 1927 року. Хор передав племіннику (теж фольклористу) П. Казьміну. Перед смертю наказував своєму наступникові: «Прошу только, не пойте в ресторанах, песня-то народная… Ну, а если станете там петь, не связывайте мое имя с хором».

135 років від дня народження Ванди Ландовської (1879–1959), польської піаністки, клавесиністки, композитора, музикознавця, основоположниці сучасного клавесинного виконавства. Відродила забутий інструмент на концертній естраді, в педагогічній практиці та створила його нові моделі. З 1941 року мешкала у Сполучених Штатах.

110 років від дня народження Валентина Олександровича Германа (1904–1957), українського вченого в галузі ветеринарії, заслуженого діяча науки УРСР. З 1948 року – завідувач кафедри хірургії Харківського ветеринарного інституту. Автор наукових праць з питань переливання крові у свійських тварин, лікування ран, тканинної терапії. Запропонував нові стабілізатори крові.

110 років від дня народження Арона Михайловича Утевського (1904–1988), українського біохіміка, члена-кореспондента АН УРСР, лауреата премії імені академіка О.В. Палладіна. З 1922 року – професор Харківського медичного інституту. Вивчав питання біохімії авітамінозів, внутріклітинного обміну вуглеводів, обміну речовин в ендокринних залозах. Відомі його праці в галузі філософії природознавства, історії науки. Писав також драматичні твори, оповідання.

65 років від дня народження Петра Степановича Шилюка (1949), українського будівельника, президента холдингової компанії «Київміськбуд» (2006-2009), Героя України (2009).

Роковини смерті:

110 років із дня смерті Теодора Герцля (1860–1904), австрійського адвоката, журналіста, засновника політичного сіонізму і фундатора Всесвітньої сіоністської організації. Автор книги «Єврейська держава. Досвід сучасного рішення єврейського питання». Книжка вийшла друком у лютому 1896 року у Відні. Основна думка книги полягає в тому, що єврейське питання потрібно вирішувати не еміграцією з однієї країни в іншу, або ж асиміляцією, а створенням незалежної єврейської держави. Політичне рішення єврейського питання, на думку Герцля, повинно було узгоджено з великими світовими державами. Мрії Герцля про державу Ізраїль справдилися через 43 роки після його смерті. Поховали Теодора Герцля спочатку на міському цвинтарі Відня поряд з могилою батька, а 14 серпня 1949 року його прах (згідно заповіту) було перепоховано на горі Герцля в Єрусалимі. Неподалік від його могили відкрито музей Герцля; його ім’ям назване ізраїльське курортне місто Герцлія. День смерті Теодора Герцля відзначають в Ізраїлі як національний день його пам’яті. Надзвичайно трагічною видалась доля трьох його дітей. Старша донька наклала на себе руки, через декілька місяців того ж таки 1930 року на її могилі застрелився син Герцля, який в 1909 році у піку батькові прийняв християнство; у 1943 році в одному з німецьких концентраційних таборів загинула найменша донька.

40 років із дня смерті Сергія Олексійовича Лебедєва (1902-1974), вітчизняного вченого в галузі електротехніки та обчислювальної техніки, академіка АН УРСР і АН СРСР. В 1946–1951 рр. – директор Інституту електротехніки АН УРСР. Під його керівництвом у 1950 році було створено першу в Радянському Союзі (і першу в континентальній Європі) ЕОМ «МЭСМ». Керував розробками обчислювальних комплексів для ППО і ПРО.

10 років із дня смерті Якова Ейновича Айзенберга (1934–2004), українського вченого, конструктора ракетно-космічної техніки, головного теоретика 4-х поколінь систем управління ракетно-космічної техніки. Понад 40 років присвятив ВАТ «Хартрон». Серед найбільш відомих проектів, розроблених науковцями на чолі з Я.Е. Айзенбергом – старт найдосконалішої у світі стратегічної ракети SS-18 («Сатана»); він також брав участь у запуску орбітальної станції «Мир», транспортної системи «Енергія» і космічного корабля «Буран». Для проведення теоретичних розрахунків і моделювання систем управління за його безпосередньою участю був створений найпотужніший обчислювальний центр в Україні. Помер на 71 році життя в Ізраїлі.

В матеріалі використані фото: nuph.edu.ua, www.radio.cz, www.space.com.ua