"Касетний скандал" у Польщі: пазл з багатьма невідомими
Літній період у польській політиці у найближчі тижні, здається, буде напрочуд гарячим. І все це, звичайно, не через очікувану спеку, а через скандал з оприлюдненими у двох останніх номерах популярного тижневика Wprost стенограмами приватних розмов, потаємно записаних у кількох варшавських ресторанах. Їх фігурантами є досить значна група високопоставлених державних чиновників та бізнесменів, які у розслабленій атмосфері за келихом хорошого вина, часто не в зовсім цензурній формі, ділилися своїми думками про державну чи міжнародну політику, обговорювали своїх колег чи політичних опонентів, намагалися вирішувати приватні чи державної ваги справи. Масштаби прослуховування вражають, а реакція на нього політикуму та широкий розголос у місцевих і світових ЗМІ свідчить про те, що країна зараз потрапила у досить глибоку політичну кризу, вибратися з якої буде нелегко.
"Касетні" епопеї Польщі
"Касетні скандали" не є чимось новим у польській політиці. Зокрема, у 2002-2004 роках гучною була так звана "справа Ривіна". Її суть полягала у спробі бізнесмена Лева Ривіна, який нібито діяв під покровительством тодішньої влади, отримати хабар від видавництва Agora за сприяння у проштовхуванні вигідних для компанії положень до закону про телебачення і радіомовлення. Частину розмови з цим бізнесменом записав на диктофон і згодом оприлюднив головний редактор видання Gazeta Wyborcza Адам Міхнік. Скандал завершився строком ув'язнення для Ривіна і зниженням електоральної підтримки для правлячого тоді Союзу демократичної Лівиці та подальшою втратою цією партією влади в 2005 році.
Іншим, свіжішим прикладом скандалу з прослуховуванням є так звана "Ігрова афера" 2009 року, в якій були замішані декілька політиків правлячої сьогодні "Громадянської платформи" (РО). Справа полягала у намаганні впливового польського бізнесмена Ришарда Собєсяка завдяки особистим контактам в РО вплинути на зміни до закону про гральний бізнес країни. В результаті цього скандалу свої посади втратили декілька політиків правлячої партії, зокрема міністр спорту Мірослав Джевецький та голова фракції РО в Сеймі Збігнєв Хлебовський.
Тоді ініціатором прослуховування і оприлюднення розмов було Центральне антикорупційне бюро (CBA) країни. Оприлюднення інформації, очевидно, мало на меті вдарити по політичних позиціях РО і змусити уряд подати у відставку. Утім, все завершилося відставкою кількох політиків й урядовців, а також тодішнього директора CBA Маріуша Камінського, якого глава уряду Дональд Туск звинуватив у використанні своєї посади у політичних цілях. Слід зауважити, що сьогодні Камінський є одним із найближчих соратників основного політичного опонента Туска - лідера "Права і Справедливості" Ярослава Качинського.
Проте, нинішній "касетний скандал" якісно відрізняється від попередніх як своєю масштабністю, так і цілями. Якщо попередні афери мали чітку мету й обмежену дію, і добре відомими були їх замовники і виконавці, то мета оприлюднення прихованих розмов польських політиків саме зараз поки що залишається загадкою. Президент Польщі Броніслав Коморовський називає це "спробою дестабілізації країни". З цим погоджується глава уряду Туск, який назвав касетний скандал першим випадком в історії демократичної Польщі, коли хтось намагається "паралізувати діяльність країни".
Фігуранти
У номерах за 16 і 23 червня тижневик Wprost опублікував стенограми декількох розмов польських політиків та бізнесменів. Серед них опинилися, зокрема, глави МВС та МЗС Польщі Бартломей Сенкевич і Радослав Сікорський, міністр держмайна Влодзімєж Карпінський, екс-міністри фінансів і транспорту Яцек Ростовський і Славомір Новак, глава нацбанку Марек Белька, глава польського нафтового концерну Orlen Яцек Кравєц тощо.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський
В очі кидається факт, що фігурантами усіх оприлюднених розмов є провідні політики РО, на яких спирається глава уряду Туск. Цей факт не може не втішати політичних конкурентів Туска, яким уже набридло семирічне перебування при владі коаліції на чолі з Туском. Особливо активним на цьому фронті є політики PiS і їхній лідер Ярослав Качинський, які вже ініціюють у Сеймі відставку як окремих міністрів так і висловлення вотуму недовіри уряду.
Голова Ради міністрів Туск визнає, що справа є дуже серйозною і не виключає дострокових парламентських виборів у випадку неспроможності вирішити кризу іншим шляхом. Він мусить також зважати на позицію свого коаліційного партнера - Польської селянської партії (PSL) - яка, до речі, першою заговорила про можливі дострокові вибори. Утім, 24 червня коаліціанти домовилися повністю з'ясувати всі обставини скандалу до кінця літніх канікул. У разі, якщо це не вдасться, можна буде очікувати восени на дострокові парламентські вибори.
Замовники
Із замовниками справа виглядає більш заплутано і це, здається, дуже бентежить Туска та його найближчих соратників. Адже поки що невідомо, як довго прослуховувалися політики й пов'язані з владою бізнесмени, скільки розмов записано, хто з політиків стане черговим фігурантом плівок і, найголовніше - хто володіє цією "колекцією" розмов? На сьогодні відомо лише, що прослуховування велося не менше року, записано значну кількість розмов, частина з яких, вочевидь, ще не опублікована. Під час прес-конференції після оприлюднення перших записів Туск окреслив коло можливих зловмисників: бізнесмени, політичні опоненти, представники польських спецслужб. Він не виключив також можливості участі в цьому й іноземних спецслужб.
Агенція внутрішньої безпеки (ABW) і генпрокуратура дуже активно взялися за справу. Польські спецслужби вже затримали трьох осіб, підозрюваних по цій справі, зокрема двох офіціантів з обох ресторанів, де велося прослуховування. Вочевидь, саме вони виконували технічну роботу по встановленню "жучків".
Крім того, затримано ймовірного замовника, або ж посередника - 39-річного відомого польського бізнесмена Марека Фаленту. Він входить до 100 найбагатших людей Польщі з капіталом понад 100 млн євро. Після оприлюднення інформації про його затримання, акції фірм бізнесмена на Варшавській фондовій біржі відразу впали на 5% і на 16%. Влада поки що не поширює інформацію про те, яким чином бізнесмен міг бути зацікавлений в оприлюдненні цих плівок, адже наразі він поки що лише втрачає як у фінансову, так і в іміджевому плані. Крім того, йому загрожує тюремне ув'язнення до двох років.
Марек Фаленту. Фото: propertynews.pl
Межа між нацбезпекою і свободою ЗМІ
Паралельно із затриманням можливих виконавців польські органи правопорядку взялися і за тижневик Wprost, який оприлюднив записи розмов. Функціонери ABW за вказівкою генпрокуратури декілька днів тому увійшли до приміщення тижневика і попросили видати їм всю інформацію, яка в них є по цій справі, зокрема й джерело інформації. Журналісти відмовилися це зробити, посилаючись на журналістську таємницю, і тоді усі ЗМІ облетіли фотознімки, як представники спецслужб силоміць намагаються відібрати ноутбук у головного редактора тижневика Сильвестра Лятковського.
На заклик журналістів Wprost до приміщення видання прибули представники інших видань і, фактично, змусили ABW залишити редакцію. Згодом польські ЗМІ з сарказмом підкреслювали, що таким чином у Польщі відзначається 25-річчя демократичних змін, зокрема і свободи слова. Проте, у владі переконані, що з'ясування всіх обставин цієї справи є питанням національної безпеки, і відкидають звинувачення у замаху на свободу ЗМІ.
Слід зауважити, що журналістська солідарність у світлі публікації плівок і дій спецслужб у приміщенні Wprost не є такою очевидною. У польському середовищі журналістів існує і критична думка: публікації цих матеріалів не мають нічого спільного із журналістським розслідуванням, адже журналісти видання не самі вийшли на слід афери, а плівки їм підкинули, а отже вони просто стали пішаками у політичній грі з доброю режисурою прихованого замовника.
Міжнародний аспект і "рука Москви"
Під час першої прес-конференцій після оприлюднення плівок голова польського уряду Туск відразу натякнув на можливу зацікавленість третіх країн у виникненні політичної кризи у країні. При цьому він майже не приховував, про спецслужби якої країни може йтися... Політик назвав дивним той факт, що оприлюднення плівок відбулося вже після виборів до Європарламенту 25 травня, і, водночас, задовго до чергових парламентських виборів в Польщі восени 2015 року.
На його думку, напрошується версія щодо послаблення через кризу позиції Польщі на міжнародній арені у момент гострої фази конфлікту в Україні. Адже відомо, що офіційна Варшава дуже активно підтримує Київ, як у вирішенні конфлікту з Росією, так і в питанні застосування санкцій щодо РФ за ескалацію конфлікту на сході України.
І справді, "польський" WikiLeaks може дуже серйозно зашкодити Польщі на міжнародній арені. Це стосується й персонального іміджу провідних політиків, зокрема, глави МЗС Радослава Сікорського. Наприклад, в одній з оприлюднених розмов з екс-міністром фінансів РП Яцеком Ростовським глава МЗС Польщі нарікає на польсько-американський союз, підкреслюючи, що він "нічого не вартий", адже створює "хибне відчуття безпеки" для Польщі, й лише шкодить відносинам з Росією та Німеччиною.
У США стримано реагують на опубліковану інформацію, напевно пам'ятаючи, як ще зовсім недавно саме американські дипломати потрапляли "під обстріл" світових ЗМІ та урядів багатьох країн за аферу WikiLeaks. Натомість, російські ЗМІ з неприхованою насолодою почали "ставити хрест" на кар'єрі Сікорського, що й не дивно у світлі активної критики політиком дій Росії, зокрема, у контексті конфлікту з Україною.
Попри низку затримань, значну кількість обшуків та інших дій польських спецслужб ключові питання щодо "касетного скандалу" залишаються відкритими: з якою метою плівки оприлюднено саме зараз і хто є замовником?
У цій афері є занадто багато невідомих, аби з упевненістю говорити про перевагу версії змови бізнесу, дій політичних опонентів або участі російських чи інших спецслужб. Утім, польські експерти не виключають, що версії можуть і взаємно доповнювати одна одну.
Тобто, в найближчому майбутньому польська та міжнародна спільноти можуть стати свідками нових одкровень та неочікуваних поворотів. Незважаючи на результати розслідування справи, її очевидним результатом уже сьогодні є затяжна політична криза у Польщі з дуже туманними перспективами.
Юрій Банахевич, Варшава.
