Добровольці. Надія України і армії. Думки про "Азов"
Батальйон "Азов" - добровольчий загін. За документами - це спецрота МВС у місті Маріуполь. Основне завдання - боротьба з диверсантами і терористами на території Донецького регіону в Приазов'ї: Маріуполь - Бердянськ.
Про те, як і з кого було сформовано з'єднання, які цілі і завдання були перед ним поставлені, а також про те, яку роль він повинен зіграти у вирішенні поточної кризи в Україні, кореспондент Укрінформу дізнавався у заступника командира батальйону Ярослава Гончара і бійця батальйону Володимира Кочеткова.
"Зараз основний кістяк батальйону складають ті ж люди, які вийшли 21 листопада на Майдан. Це люди з різних сотень, з Автомайдану", - розповідає замкомбату Ярослав Гончар.
"Ми вечорами сидимо, розмовляємо, дізнаємося один про одного, хто був за яким рогом, де якось перетиналися, всі ми брали участь в одних і тих же подіях" - говорить він.
За його словами, тільки 20-30% батальйону - люди, що вже мають досвід бойових дій, в тих чи інших конфліктах. А от інші 70% - це ті, хто має тільки базові навички володіння зброєю і в цілому віддалено знайомий з військовою справою.
Але це не настільки критично, стверджує замкомбату.
Зараз батальйон знаходиться в Бердянську, куди він передислокувався з маріупольського аеропорту. Це хороша можливість провести бойову підготовку.
"Хлопцям у віці 20-22 років, як правило, добре дається військова справа, вони розуміють, як потрібно працювати під час бою. Зараз батальйон, користуючись нагодою, проводить для них бойову підготовку" - каже командир.
Свою діяльність "Азов" почав ще наприкінці квітня, використовувався для різних розвідувальних операцій. Безпосередньо бойові дії почалися вже на початку травня, "це кілька невеликих боїв на околицях Маріуполя з диверсійними групами. А вже 9 травня, коли відбулася організована провокація, був великий бій всередині самого міста, в якому брали участь батальйон "Азов" і батальйони 72 військової бригади", - розповідає Гончар.
Тоді, 9 травня в центрі Маріуполя почалася стрілянина - екстремісти атакували міськуправління міліції. В результаті зіткнень українських військових з терористами три людини загинули, ще 25 отримали поранення.
Нинішня ситуація в Маріуполі, за словами замкомбата "Азов", фактично багато в чому схожа на ситуацію в інших донецьких містах. Місто узяте в щільне кільце військовими, розставлені блок-пости. Основне їх завдання - не дати можливості для пересування нових груп терористів.
Однак тут не все так просто, в свою чергу розповідає колишній співробітник СБУ, а нині боєць "Азова" Володимир Кочетков.
"Для того, щоб перекрити дії терористів у місті Маріуполь, необхідно розставити 16 блок-постів. Однак ставляться шість. І знаходяться пояснення, чому не виставлені ще 10. На них стоять тільки військовослужбовці. Там немає міліціонерів, які повинні оглядати автотранспорт на предмет наявності зброї, людей, що знаходяться в розшуку", - нарікає Кочетков.
Однією з причин, чому ситуація складається саме таким чином, В.Кочетков називає невиконання органами внутрішніх справ наказів, що надходять з Києва.
"Команди з Києва потрапляють в першу чергу в Донецьк, а звідти вони саботуються. Це прямо впливає на результати".
Відповідальність за це, на його переконання, несуть місцеві органи внутрішніх справ.
"За армію я можу з упевненістю сказати, що там зрадників я взагалі не спостерігав, прикордонна служба теж викладається на 100 %, є питання до МВС".
Слова товариша по службі підтверджує і Гончар.
"Усередині міста (Маріуполя, - ред.) Є очевидний факт кооперації між сепаратистськи настроєною міліцією та кримінальними групами, кланами, йде ситуація якогось"договорняка", - говорить він. За його словами, зараз склалася ситуація "квазісепаратістського порядку". "Великого хаосу в місті немає, - продовжує Гончар, проте в перші дні, в Маріуполі були пограбовані всі "ювелірки", магазини хутра, пограбовані банки".
"По місту ходять озброєні люди, представляючись силовим блоком Донецької народної республіки, керівник цього силового блоку, хтось по кличці " Чечен ", - додає Кочетков.
Також, за його словами, з недавніх пір в місті з'явилися добровільні дружини з працівників, які працюють на заводах Ахметова. "Одне питання, чому їх не було до 10 травня?", - Запитує Кочетков.
У свою чергу Ярослав Гончар додає, що ніяких відносин з дружиною Ахметова у "Азова" немає.
"Більшість людей, які йдуть на співпрацю з сепаратистами або стають в прихованому вигляді їх ватажками, - це люди, які заробили на кримінальній діяльності в цьому регіоні, займаючи посади в МВС або в інших структурах. Такі гроші простим шахтарям і не снилися.
Сепаратисти прикривають, насамперед ті кримінальні діяння, які вони зробили, - продовжує офіцер, - Вони розуміють що інакше неминуче буде розслідування, це розкриється, вони втратять вплив . Як тільки вони втратять вплив, їм загрожує в'язниця, або довгі дороги в дюнах, далеко за межами України, тому вони за будь-яку ціну намагаються утриматися при владі і йдуть на будь-яку змову ", - розповідає Гончар.
На його переконання, сьогодні складно прогнозувати якийсь певний сценарій розвитку подій. "Ми розуміємо, що в цілому Україна обов'язково зможе перемогти в цій боротьбі, але зараз називати якісь більш чіткі терміни і прогнозувати якісь сценарії дуже важко" - говорить він.
В цілому ж, замкомбату впевнений, що "Азов" і подібні добровольчі батальйони є на сьогоднішній день основною надією України поряд з армією.
"Армія проявила себе теж як дуже ефективна структура, яка вміє по-справжньому добре діяти у військових операціях. Єдине, що у армії є певний ліміт можливостей діяти в населених пунктах. Саме тому необхідні загони, які можуть ефективно, точково працювати всередині міста", - упевнений Гончар.
Далекосяжних планів, у "Азова" немає, стверджує Я.Гончар, бійці батальйону націлені на найближчу перспективу, участь у боях, проведення спецоперацій.
"Там вистачає хороших фахівців, хлопців, які це добре роблять і, я думаю, найближчим часом нам доведеться провести ще не один бій в приазовському регіоні".
