Цей день в історії. 17 травня

День Європи. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 339/03 від 19 квітня 2003 року у третю суботу травня.

День науки. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 145/97, від 14 лютого 1997 року у третю суботу травня як професійне свято працівників науки.

День Південного Бугу. Відзначається в Україні щорічно кожної третьої суботи травня. Вперше відзначався у 2009 році.

Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2006 року в день заснування Міжнародного союзу електрозв’язку (1865). Цього ж дня в 1991 році був представлений перший інтернет-сервер і затверджений стандарт для сторінок WWW.

Всесвітній день боротьби з гіпертонією. Відзначається з 2005 року з ініціативи Всесвітньої ліги боротьби з гіпертонією.

Національне свято Королівства Норвегія – День Конституції (1814). 17 травня 1814 року після визволення від данської корони, в Норвегії був ухвалений основний закон, який проголошував країну конституційною монархією. З невеликою кількістю поправок діє й сьогодні.

Події дня:

95 років тому (1919) РНК УСРР ухвалила декрет про передачу майна монастирських, церковних та інших релігійних установ у відання Народного комісаріату соціального забезпечення.

Ювілеї дня:

265 років від дня народження Едуарда Дженнера (1749-1823), англійського лікаря, члена Лондонського королівського товариства, основоположника віспощеплення. 14 травня 1796 року зробив перше успішне віспощеплення. Але лікарям знадобилося ще 180 років, аби повністю ліквідувати цю хворобу.

120 років від дня народження Яніса Судрабкалнса (1894-1975), народного поета Латвії. Автор поетичних збірок «І знову весна», «Мрійникам», сатиричних віршів, публіцистики.

110 років від дня народження Михайла Полієвктовича Верхацького (1904-1973), українського режисера, педагога, театрального діяча. Після закінчення Харківського музично-драматичного інституту працював режисером у театрах «Березіль» (1926–1934), «Нова культура» (1928) та ТЮГу (1932–1935; обидва – у Харкові). Викладав у Харківському, Ташкентському (його організатор і директор) та Київському театральному інститутах. Серед учнів М.П. Верхацького – В. Баєнко, Н. Наум, А. Пазенко, М. Сльозка та ін. Автор праць з історії українського та узбецького театрів, про режисерську та акторську майстерність, статей про Леся Курбаса, М. Крушельницького, І. Мар’яненка.

115 років від дня народження Аніти Конті (1899-1997), французького географа-мандрівника, першої в світі жінки-океанографа.

110 років від дня народження Жана Габена (1904-1976), французького кіноактора. Знімався у фільмах «Велика ілюзія», «Набережна туманів», «Біля стін Малапаги», «Не чіпай здобичі» (премія МКФ у Венеції, 1954), «Французький канкан», «Грім небесний», «Двоє в місті», «Героїн», а також у популярних фільмах в ролі комісара Мегре.

95 років від дня народження Володимира Дмитровича Лавриненкова (1919-1988), генерал-полковника авіації, двічі Героя Радянського Союзу (1943, 1944). Учасник Великої Вітчизняної війни. Жив в Україні. Автор документальних повістей «Повернення в небо» і «Його позивний «Сокіл-1», «Дід Василь» (всі – у творчому співробітництві з військовим журналістом М. Біловолом) – про особисту участь у війні, про бойових побратимів – пілотів-винищувачів, про подвиги партизанів.

90 років від дня народження Казимежа Деймеки (1924), польського театрального і кінорежисера, актора, громадського діяча. Народився у Ковелі (Волинська обл.). У 1949–1961 рр. організатор і керівник «Театру Нови» в Лодзі. У 1962–1968 рр. – директор і художній керівник Національного театру (Варшава).

85 років від дня народження Бориса Георгійовича Шарварка (1929-2002), українського режисера, народного артиста України. Очолював Житомирський музично-драматичний театр, Київський театр оперети, Укрконцерт, з 1994 року – генеральний директор – художній керівник Всеукраїнського центру фестивалів та концертних програм. Поставив чимало театральних вистав до різних святкових подій.

Роковини смерті:

65 років з дня смерті Бели Балажа (1884-1949), угорського письменника. Особливий світ прози, лірики й драматургії поєднує в собі поетику угорських казок та легенд і європейські літературні мотиви. На його лібрето написана одна з найвідоміших опер Бели Бартока «Замок герцога Синя борода». Автор робіт з естетики кіно. В 1931–1945 роках жив у Радянському Союзі.

В матеріалі використані фото: ukrainianweek.com, wikipedia.org, photo.ukrinform.ua.