Цей день в історії. 13 травня

День Весак. День повного місяця у травні - священний день для мільйонів буддистів у всьому світі. Саме в день Весак два з половиною тисячоліття тому в 623 році до нашої ери народився Будда. Також в цей же день Будда досяг просвітління і в цей же день Будда покинув цей світ на 80-му році життя. Свято отримало міжнародне визнання  у резолюції ГА ООН від 8 лютого 2000 року і означає визнання внеску, який буддизм - одна з найстаріших релігій у світі - вніс впродовж двох з половиною тисячоліть і продовжує вносити в даний час у духовний розвиток людства.

Свято святого Ісидро – покровителя Мадрида в Іспанії. За традицією проводиться 13-21 травня.

У Португалії і ряді європейських країн широко відзначається День Пресвятої Діви Марії Фатімської. Відзначається в пам’ять видінь з 13 травня по жовтень 1917 року Божої Матері трьом пастушкам з португальського містечка Фатіма, котрі почули з вуст Діви Марії пророцтва про подальшу долю світу. У 2002 році культ Фатімської Божої Матері був офіційно затверджений Римо-католицькою церквою; у Фатімі був споруджений храм, що став центром християнського паломництва.

Події дня:

140 років тому (1874) у Львові засновано музей художньої промисловості. Тепер Український музей етнографії та художнього промислу.

80 років тому (1934) видатний російський поет О. Мандельштам був арештований у своїй квартирі у Фурмановому провулку – тій самій, якій присвячені гіркі рядки вірша «Квартира тиха, как бумага...», сповненого передчуттями незворотного. «Ордер на арест был подписан самим Ягодой, – згадує Ахматова. – Обыск продолжался всю ночь. Искали стихи, ходили по выброшенным из сундучка рукописям. Мы все сидели в одной комнате. Было очень тихо. За стеной, у Кирсанова, играла гавайская гитара. Следователь при мне нашел «Волка» и показал Осипу Эмильевичу. Он молча кивнул… Его увели в 7 утра».

Ювілеї дня:

210 років від дня народження Олексія Степановича Хомякова (1804-1860), російського філософа, письменника, поета, публіциста, одного з ідеологів слов’янофілів. Відомий також як економіст і громадський діяч, блискучий полеміст і оратор, журналіст і художник.

205 років від дня народження Джузеппе Джусті (1809-1850), італійського поета. Автор політичних сатир, поетичних творів про історичну долю Італії («Чобіт», «Земля мерців»), знаменитого вірша «Святий Амвросій», а також книги прози «Хроніка подій в Тоскані», збірки «Тосканські прислів’я».

165 років від дня народження Панаса Мирного (справж. – Рудченко Панас Якович;1849-1920), українського письменника, громадсько-культурного діяча. Автор романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повістей «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне», драми «Лимерівна», «Казки про Правду і Кривду», оповідань, нарисів. За радянської влади письменника неодмінно називали «революціонером-демократом», хоча сам Панас Мирний основним критерієм творчості вважав життєву правду («Розказуй людям просто і правдиво», - писав він), та й до революційного руху не мав жодного відношення. З 1871 року і до кінця свого життя жив у Полтаві, працював у губернському скарбництві й казенній палаті, був дійсним статським радником, що в царській Росії дорівнювало військовому чину генерала. Неодноразово виконував обов’язки управителя Полтавської казенної палати, тобто займав одну з найважливіших посад у губернії. «Височайшими» розпорядженнями він був «удостоєний багатьох чинів і орденів». Звісно, що досяг він усього цього не одразу – змолоду доводилося заради шматка хліба сидіти в «брудній, прокуреній табаком, вкритій киптягою від жовтих ламп та паперовим порохом і павутинням казенній кімнаті» й важко працювати за рахівницею. Ось запис із щоденника 21-річного Панаса Рудченка: «Пригадалась моя служба і в Гадячому, і в Прилуці, і тута. Невесело, і як невесело! Зробилось на душі… Серце моє наливалось огнем, у грудях ходили прибої гніву… О, чим я тобі відомщу, ти, кляте життя – невільне, підданське! Чим я тобі вимещу, дурний начальнику, за твої даремні попріки, за твоє огудне і неправдиве слово?!. Нічим? Ні, я виставлю тебе на показ усьому мирові, твої дурні привички, твоє насилуванння чоловічої совісті…». І дійсно, таки виставив! Але й батькового заповіту – «мати страх Божий, початок усякої премудрості» та служити «вірою і правдою російському царю і нашій дорогій батьківщині на користь рідного народу», порушити не наважився. Утім, в одній з ранніх повістей Панас Мирний перекладає так би мовити на «реальну мову» батькову мораль, вкладаючи у вуста старого чиновника, що каже напутнє слово до сина, котрий вступає на службу, наступне: «- Знай, сину… покірне телятко дві матки ссе! Не дивися ти на других, що дуже бришкають угору: начальник йому слово, а він йому – десятеро. Такі завжди тратять своє. Тихше, кажуть, їдь, далі будеш. Так і тута. Коли тебе начальник і полає іноді так, нізащо, як ти, господи, свят! – змовчи на той час. Може йому тоді припало лаятися, та ти перший підскочив під руку… Коли ти не змовчиш, то тільки піднімеш більшу бучу та втратиш за себе добру славу… Чи був би я тим, що тепер є, коли б не годив старшим, не корився?.. Від поклону, кажуть, голова з в’язів не спаде, а за тебе добре слово кожен замове…».

115 років від дня народження Михайла Олександровича Ясиновського (1899-1972), українського терапевта, академіка АМН СРСР, заслуженого діяча науки УРСР, професора Одеського медичного інституту. Один з основоположників військово-морської терапії. З 1959 року – одночасно в українському НДІ курортології в Одесі. Автор праць з питань вірусного гепатиту, ревматизму, захворювань кровотворних органів. Лауреат Державної премії УРСР (1980).

110 років від дня народження Гюнтера Рінеккера (1904-1989), німецького хіміка.

105 років від дня народження Михайла Денисовича Гайдабури (1909-1942), українського письменника, учасника Великої Вітчизняної війни. Загинув у 1942 році під Севастополем. За життя письменника побачила світ лише одна збірка оповідань, присвячена морській тематиці.

75 років від дня народження Харві Кейтеля (1939), американського кіноактора. Знімався у фільмах «Хто стукає в мої двері» режисера Мартіна Скорсезе, «Скажені пси» і «Кримінальне чтиво» Квентіна Тарантино, «Таксист», «Багсі», «Поганий лейтенант», «Піаніно» («Золота пальмова гілка» Канського МКФ), «Думки сторін» І. Сабо та ін.

70 років віддня народження Аркадія Павловича Першина (1944), українського кінооператора. Зняв фільми: «Білий танець», «Репортаж на пам’ять», «Нічний мотоцикліст», «Циганка Аза», «Чорна долина» та ін.

Роковини смерті:

55 років з дня смерті Костянтина Михайловича Бикова (1886-1959), відомого російського фізіолога, академіка АН СРСР, академіка АМН СРСР. В 1921–1950 рр. працював в Інституті експериментальної медицини АМН СРСР, очолював Інститут фізіології ім. І.П. Павлова Ан СРСР. Основні праці присвячені вивченню функціональних взаємовідношень кори головного мозку та внутрішніх органів, проблемі хімічної передачі нервового збудження, фізіології травлення. Лауреат Державної премії СРСР (1946).

20 років з дня смерті Кирила Борисовича Толпиги (1916-1994), українського фізика-теоретика, члена-кореспондента НАН України, одного з засновників школи теоретичної фізики в Києві і Донецьку. З 1966 року – у Донецькому фізико-технічному інституті АН УРСР (нині НАН України). Автор праць з теорії твердого тіла, біофізики.

5 років з дня смерті Роже Планшона (1931–2009), французького театрального режисера, актора, драматурга.

В матеріалі використані фото: wikipedia.org.