“Березневі статті”: Хмельницький шукав союзника, а не правителя. Фото
Богдан Хмельницький, як мудрий політик, не міг проголосити суверенітет України в тих умовах, що склалися у середині XVII століття. На той час для забезпечення перемоги над поляками була необхідна надійна підтримка могутньої чужоземної держави. А очікуваною платою за таку допомогу було визнання верховенства цієї держави по відношенню до України.
Такими потенційними кандидатами Хмельницький бачив польського короля, кримського хана, турецького султана та московського царя. Найкращим кандидатом на роль покровителя й захисника України на міжнародній арені, на думку Богдана, був турецький султан - достатньо могутній та достатньо віддалений. Але більш популярним виявився московський православний цар.
І ось - 360 років тому - 21 березня 1654 року були затверджені так звані “Березневі статті”, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Ці статті та царські грамоти, що їх доповнювали, разом розглядалися як угода, зокрема воєнна угода двох рівних держав на рівних основах. Серед 11 пунктів “Березневих статей” нема жодного, в якому би йшлося про приєднання України до Московії чи їх возз'єднання.
Гетьманська резиденція у фамільному маєтку Хмельницьких у Суботові, що неподалік від Чигирина.
Козацьке військо на чолі з Богданом Хмельницьким виступає з Чигирина.
Гетьман України Богдан Хмельницький.
Гетьман України Богдан Хмельницький.
Всеукраїнське свято "Ой літав орел" в Суботові з нагоди 400-річчя з дня народження Богдана Хмельницького.
Всеукраїнське свято "Ой літав орел" в Суботові з нагоди 400-річчя з дня народження Богдана Хмельницького.
Гетьман України Богдан Хмельницький.
Більше фото до теми дивіться тут
Фото: photo.ukrinform.ua
