Цей день в історії. 15 березня

Всесвітній день прав споживача. Права людини як споживача вперше офіційно окреслив Президент Сполучених Штатів Америки Джон Кеннеді, ухваливши 15 березня 1962 року «Білль про права споживачів». У документі, зокрема, визначено чотири головних права: на безпеку і якість товарів та послуг, на вірогідну інформацію про них, право на вибір та право бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують. Згодом до них додалися ще чотири: право на відшкодування збитків, право на споживацьку освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове довкілля. У 1973 році ХХV сесія Консультативної Асамблеї Євросоюзу ухвалила «Хартію захисту споживачів», а в 1985-му - Генеральна Асамблея ООН затвердила «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів». З урахуванням міжнародних основ цивілізованої споживчої політики, Верховна Рада України у травні 1991 року прийняла Закон України «Про захист прав споживачів». У ньому були визначені основні правові положення захисту інтересів споживачів товарів (робіт та послуг) в умовах функціонування різних форм власності, розширення ринкових і товарно-грошових відносин.

Міжнародний день захисту більків – дитинчат тюленя. Цього дня в багатьох країнах проходять демонстрації активістів екологічного руху проти забою цих тварин.

Державне свято Республіки Білорусь – День Конституції. 15 березня 1994 року Верховна Рада країни ухвалила новий Основний закон.

Національне свято Угорщини – Початок буржуазної революції 1848-1849 рр.

Події дня:

75 років тому (1939) у Хусті на Закарпатті Соймом Карпатської України проголошено утворення самостійної республіки з президентською формою правління. Державною мовою республіки визнано українську, державним гербом – крайовий герб: тризуб, гімном – «Ще не вмерла Україна», державним прапором – жовто-синій прапор. Президентом обрано А. Волошина. Одночасно розпочалась окупація Закарпаття угорськими військами.

70 років тому (1944) розпочалась Поліська наступальна операція військ другого Білоруського фронту, внаслідок якої було скуто великі сили противника, забезпечено північний фланг першого Українського фронту, завдано поразки 12 дивізіям ворога.

Ювілеї дня:

165 років від дня народження Володимира Осиповича Шухевича (1849-1915), українського етнографа, видавця; члена НТШ. Автор праць з етнографії Прикарпаття, найфундаментальнішою якою є «Гуцульщина» у 3-х томах. Засновник і редактор дитячого журналу «Дзвінок».

150 років від дня народження Еміля Адольфа фон Беринґа (1854-1917), німецького мікробіолога, імунолога, лауреата Нобелівської премії з фізіології та медицини (1901). Запропонував протиправцеву і протидифтерійну антитоксичні сироватки, розробив метод активної імунізації проти дифтерії.

160 років від дня народження Юліуша Зарембського (1854-1885), польського та українського композитора і піаніста. Народився в Житомирі. Закінчив Віденську і Петербурзьку консерваторії. Удосконалював фортепіанну майстерність у Ференца Ліста. З 1880 року – професор Брюссельської консерваторії. Гастролював у Києві, Одесі, Житомирі. Автор фортепіанного квінтету і тріо, п’єс з використанням українського музично-фольклорного матеріалу – «Галицькі танці» (інструментовані для симфонічного оркестру Ф. Лістом), «Думка», «Коломийка», увертюри до опери «Марія».

125 років від дня народження Хаїма Калмановича Токара (1889-1965), українського театрального критика, журналіста. В 1927–1941 рр. – головний редактор газети «Вечірній Київ». У 1921–1969 рр. виступав в українській періодичній пресі, зокрема в журналах «Театр», «Театральна декада» з розвідками, статтями і рецензіями про театри України, діячів культури – Леся Курбаса, Г. Юру, А. Бучму, Ю. Шумського, Н. Ужвій, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинського та ін.

95 років від дня народження Юрія Андрійовича Гойди (1919-1955), українського поета. Автор віршів антифашистського спрямування, поем, балад (збірки «Люди моєї землі», «Сонце над Карпатами», «Лірика»). Писав для дітей. Перекладав з угорської та словацької мов.

90 років від дня народження Юрія Васильовича Бондарєва (1924), російського радянського письменника. Автор повісті «Батальйони просять вогню», романів «Гарячий сніг», «Берег» (Державна премія СРСР, 1977), «Вибір» (Державна премія СРСР, 1983), «Гра». Співавтор сценарію кіноепопеї «Визволення».

90 років від дня народження Володимира Яковича Самойлова (1924-1999), російського актора, народного артиста СРСР. Працював у Московському театрі ім. В. Маяковського. Знявся у понад 80 фільмах – «Весілля в Малинівці», «Коней на переправі не міняють», «Двадцять шість бакинських комісарів», «Тіні зникають опівдні», «Візит до Мінотавра» та ін. Родом з Одеси, закінчив Одеське театральне училище.

85 років від дня народження Всеволода Михайловича Кунцевича (1929), українського вченого в галузі кібернетики, академіка НАН України, лауреата Державної премії України (1978, 1991, 2000), заслуженого діяча науки і техніки України. Директор Інституту космічних досліджень НАН та Національного космічного агентства України (1996-2007; нині почесний директор). Автор понад 250 наукових робіт, з яких 8 – монографії.  

85 років від дня народження Євгена Івановича Кушакова (1929), українського режисера, народного артиста УРСР. У 1968–1989 рр. – головний режисер Донецького театру опери та балету.

80 років від дня народження Віктора Михайловича Більчука (1934), українського вченого-математика в галузі системного аналізу, ефективності функціонування складних систем і операцій.

Роковини смерті:

Цього дня у 44 р. до н.е. було вбито Гая Юлія Цезаря (102 р. до н.е. - 44 р. до н.е.), державного і політичного діяча Стародавнього Риму, полководця, письменника. Плутарх, віддаючи належне талантам Ціцерона зазначає у своїх «Паралельних життєписах»: «У Римі Цезар завдяки своїм красномовним промовам у судах домігся визначних успіхів, а своєю ввічливістю і ласкавою приязністю зажив слави у простого люду, бо він був більш уважним до кожного, аніж можна було сподіватися того у його віці. Ціцерон, здається, був першим, хто вважав підозрілою й викликаючою побоювання діяльність Цезаря, ззовні спокійну й подібну гладенькій морській поверхні, та розпізнав у цій людині сміливий і рішучий характер, що крився під маскою лагідності й веселощів. Він казав, що в усіх помислах і діях Цезаря він вбачає прагнення захопити владу. «Але, – додавав він, – коли я бачу, як ретельно й бездоганно укладене його волосся і як він вишукано почухує голову одним пальцем, мені завжди здається, що ця людина не може замишляти такого злочину, як повалення римського державного ладу». В березневі іди (за давньоримським календарем середина місяця) в результаті змови знаті та навіть і колишніх прибічників на чолі з Кассієм і Брутом, Цезаря було підступно вбито.  

90 років з дня смерті Євгена Августовича Риба (1859-1924), українського композитора і диригента, професора Київської консерваторії. Після закінчення Петербурзької консерваторії (навчався у М. Римського-Корсакова) викладав у Київському музичному товаристві Російського музичного товариства. Серед його учнів були Р. Глієр, К. Стеценко, О. Кошиць. Автор опери «Бранка», симфонічної картини «Ніч на Україні»; камерно-інструментальних ансамблів. Написав декілька підручників з теорії музики.

45 років з дня смерті Олександра Олексійовича Лебедєва (1893-1969), радянського фізика, академіка АН СРСР. Разом із співробітниками Державного оптичного інституту створив перший зразок вітчизняного електронного мікроскопа.

В матеріалі використані фото: www.nobelprize.org, wikipedia.org, www.ikd.kiev.ua