Перший у космосі: 80 років з дня народження Гагаріна. Фото

Лицар космосу, подвиг і усмішка якого підкорили нашу планету - Юрій Гагарін народився 9 березня 1934 року, в день народження духовного батька українського народу - Тараса Шевченка. І йому сьогодні могло б бути лише 80 років.

Кожен горів бажанням полетіти у космос першим, але вибір впав саме на Гагаріна. Здійснивши на космічному кораблі “Восток” повний оберт навколо нашої планети за 108 хвилин, він того ж дня благополучно повернувся на Землю. Розпочалася космічна ера.

Після польоту Юрій Олексійович Гагарін став найвідомішою людиною на планеті. Батьківщина відзначила подвиг космонавта, присвоївши йому звання Героя Радянського Союзу. Про нього писали усі газети світу. Юрій Гагарін був бажаним і дорогим гостем в усіх країнах. Його нагороджували орденами, медалями, дипломами, обирали почесним громадянином своїх міст держави Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки. Усюди люди були підкорені його чарівною посмішкою, розумом, простотою.

Сім'я, в якій народився Юрій Гагарін, була звичайною. Батьки працювали у колгоспі - батько був теслею, а мати - дояркою. Виховували чотирьох дітей.

Дитинство прожив у селі Клушино. 1 вересня 1941 року пішов у школу, але вже у жовтні село захопили німці, й навчання перервалося майже на два роки - до квітня 1943-го, коли прийшла Червона армія.

В п'ятнадцять років Юрій вступає до ремісничого училища у підмосковних Люберцях. Працював у ливарному цеху. А потім був індустріальний технікум у Саратові.

У Саратові був аероклуб. Але щоб вступити до нього, треба було мати середню освіту. Та ось приємна новина - в аероклуб приймають з четвертих курсів технікумів. Того ж дня Юрій з друзями подають заяви, проходять комісії й починають навчатися. Спочатку теорія польоту, знайомство з будовою літака і авіаційного двигуна. Дорога на аеродром, до літаків, виявилася куди довшою, ніж уявлялося.

Але перш ніж почати учбові польоти, належало здійснити хоча б один стрибок з парашутом. Пізніше Юрій згадував: “Я вже не пам'ятаю, як злетіли. Лише бачу інструктор показує рукою: вилазь, мовляв, на крило. Ну, вибрався я абияк з кабіни, встав на поверхню і міцно учепився обома руками за борт кабіни. А на землю й поглянути страшно: вона десь внизу, далеко-далеко. Моторошно...”

Саратовський індустріальний технікум закінчив на відмінно і отримав кваліфікацію техніка-ливарника. Важкий життєвий рубіж був узятий. Можна йти на виробництво, можна продовжувати навчання. Та незабаром радянські вчені запустили третю космічну ракету. Ця нова перемога сколихнула все людство. Зволікати більше не було коли. Гагарін подає рапорт з проханням зарахувати в групу кандидатів у космонавти. І не помиляється.

Комісія виявилася прискіпливою. Лікарів було багато і кожен суворий, як прокурор. Окрім перевірки стану здоров'я, шукали приховану недостатність або знижену стійкість організму до чинників, характерних для космічного польоту. Витримували в барокамері з різними ступенями розрідження повітря, крутили на центрифузі, перевіряли яка пам'ять, кмітливість, наскільки легко перемикається увага, яка здібність до швидких, точних, зібраних рухів. Крім того враховували позитивну характеристику і членство в партії.

Гагарін був зросту невеликого, на вигляд щуплий, біцепсами похвастатися не міг. А поруч проходили комісію парубки що треба - кров з молоком, гвардійського зросту, косий сажень у плечах - самі здоров'яки. Але відбір до першого загону космонавтів відбувався за такими параметрами: вік 25-30 років, зріст не більше 170 сантиметрів, маса тіла не більше 70-72 кілограмів. Вимоги до зросту виникли через відповідні обмеження на космічному кораблі “Восток”.

У 1959 році одружився з Валентиною Іванівною Горячевою. Найщасливішими для Юрія булі короткі години, проведені у родинному колі. У нього було дві доньки: Олена та Галина.

Потрібно визнати, що перший посланець Землі - Юрій Гагарін - був обраний дуже вдало. Молодий, вродливий, дружелюбний. А гагарінська посмішка полонила усіх землян. Він був бажаним і дорогим гостем в усіх куточках планети. Називали його посланцем світу.

Приземлився Юрій Гагарін на полі колгоспу в селі Смілівці Саратовської області. Першими землянами, які зустріли першого космонавта, були дружина лісника та її шестирічна онука. Незабаром до місця подій прибули військові з найближчої військової частини.

Після польоту Юрій Гагарін опинився у центрі світової уваги. Він відвідав багато країн і всюди люди були підкорені його чарівною усмішкою, розумом, простотою.

Окрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ у космос, загалом двадцять осіб. Кандидатів набирали серед льотчиків-випробувачів за рішенням Корольова, котрий вважав, що вони вже мають досвід перевантажень, стресових ситуацій і перепадів тиску. З двадцяти претендентів відібрали лише шістьох.

Вже після трагічної загибелі Юрія Гагаріна у березні 1968 року в Україні побувала його мама. Ганна Тимофіївна попросила відвезти її у Канів на могилу Тараса Шевченка. Вона розповіла, що в їхній родині знають і поважають українського генія, а вдома поряд із книгами Олександра Пушкіна є й “Кобзар”.

Це обличчя відоме на весь світ.

Юрій Гагарін серед артеківців.

“Зараз до старту залишаються лічені хвилини. Я говорю вам, дорогі друзі, до побачення, як завжди говорять люди одне одному, вирушаючи в далеку дорогу. Як би хотілося вас усіх обійняти, знайомих і незнайомих, далеких і близьких!”

Більше фото до теми дивіться тут.

Фото: photo.ukrinform.ua