Цей день в історії. 1 січня

Новорічне свято. Народи світу у різні часи відзначали свято Нового року не завжди. Це була просто точка відліку календарного року. У Давньому Єгипті новий рік розпочинався у час розливу Нілу, на початку літа. У Давній Греції початок року припадав на найдовший день у році – 22 червня. А календар, у якому рік починається з 1 січня, вперше ввів римський імператор Юлій Цезар у 45 році до нашої ери. Овідій риторично запитував: «Дивно, чому Новий рік починається у холоднечу? Хіба не ліпше започаткувати його світлою й сонячною дниною?» Так само Юлій Цезар став засновником традиції робити до Нового року подарунки. В Давньому Римі це були позолочені плоди (фініки, винні ягоди) та мідні монети. У середні віки в Англії Новий рік зустрічали у перший день весни – 1 березня. Франція, після революційних подій, святкувала новий рік 22 вересня – у день проголошення Французької Республіки. Історія новолітування для нас, українців, склалася навдивовижу строкато. Сучасне його відзначення – четверте в літочисленні нашого народу. Наші  пращури початком нового року вважали, цілком закономірно, весну - час пробудження природи. Саме з тим давнім весняним новолітуванням пов’язано чимало обрядодій: веснянки, гаївки, водіння Куста, Тополі, Вільхи тощо. Усі вони чимось нагадують традиційні новорічні колядки та щедрівки. Із запровадженням християнства в Київській Русі, Церква зажадала змінити дату нового року. Релігійний календар змушував перенести його з весни на осінь. Зламати віковічні традиції було нелегко. Митрополит Феогностій у 1342 році на вимогу грецьких церковників змушений був розповсюдити суворий циркуляр, згідно з яким усіх мешканців зобов’язували святкувати новий рік лише у вересні. Закінчувалася світла пора року, але господарський рік ще тривав, тож у кожній оселі запалювалися свічки, аби встигнути поробити все до морозів. Тому це свято у народі досить довго називали «Свято свічки». У Європі під впливом католицизму початком року вважався січень. Російська імперія (щоправда, на той час ще Московія, адже Російською імперією вона стала в 1721 р.), до якої входила й значна частина українських земель, була чи не єдиною країною зі старим літочисленням. Щоб якось уніфікувати цю розбіжність, Петро І запропонував церковникам перенести Новий рік з вересня на січень. В середині грудня 7208-го року (тобто 1699 р.) Петро І видав указ про зміну календаря, та про святкування 1 січня «нового року і столітнього віку». Цього дня в Москві були влаштовані бучні урочистості. Цар зі своїм двором був на молебні в Успенському соборі. Службу правив митрополит Стефан Яворський (українець, професор Києво-Могилянської академії), визнаний вождь «латинян», прихильник «європеїзації» Русі. Він виступив з проповіддю про нагальну потребу й користь зміни літочислення, адже ця реформа сприймалася народом досить вороже, а традиціоналісти й узагалі називали Петра І «убивцею часу», «антихристом». Утім і ця дата виявилась не остаточною. У 1918 році радянська влада видала Декрет про встановлення в Російській республіці західноєвропейського календаря, таким чином офіційний початок року змістився на тринадцять днів уперед. Проте, церковне відзначення не змінилося. Відтак у нас співіснують дві дати початку року: офіційна – 1 січня і релігійна – 14 січня. Традиція святкування нового року з ялинкою була започаткована тим таки ж указом Петра І, у якому зазначалося, що зустрічати новий рік годиться з ялиновими, сосновими або ялівцевими гілками дерев, якими треба прикрашати оселю. На початку 20-х років ХХ ст. святкування нового року з ялинкою було заборонено більшовиками (оскільки це начебто було пов’язано з релігією). Проте, вже наприкінці 30-х років, змінивши ідеологічну складову, ялинки знову запалали тисячами вогників в усіх містах і селах нашої країни.

Національне свято Республіки Куба – День визволення (1959). 1 січня 1959 року в результаті збройної боротьби повстанської армії під керівництвом Ф. Кастро в країні перемогла Кубинська революція.

Національне свято Республіки Судан – День Незалежності (1956).

Національне свято Республіки Гаїті – День Незалежності (1804).

Події дня:

95 років тому (1919) Братислава стала столицею Словаччини.

85 років тому (1929) створено найбільшу польську авіакомпанію Польські авіалінії LOT (PLL LOT).

85 років тому (1929) у Мінську відбулось урочисте відкриття Білоруської академії наук (тепер Національна академія наук Білорусі). Першим президентом академії став відомий історик професор В.М. Ігнатовський.

50 років тому (1964) розпочато комплексне вивчення явищ на поверхні Землі, в її надрах і на Сонці за програмою МРСС – Міжнародного року спокійного Сонця, тобто в період його мінімальної активності. Спостереження за сонячною активністю, полярними сяйвами, космічними променями, геомагнітною активністю тощо (до 31 грудня 1965) проводилися за єдиною програмою однотипними приладами з наземних станцій, штучних супутників Землі та геофізичних ракет ученими більш як 70 країн, у тому числі Радянського Союзу.

15 років тому (1999) почав функціонувати Одеський музей нумізматики.

Ювілеї дня:

530 років від дня народження Ульріха Цвінглі (1484-1531), швейцарського церковного реформатора і політичного діяча, засновника одного з найрадикальніших напрямів у протестантизмі – цвінгліанства. В 1522 році порвав з католицькою церквою, зрікся сану священика. У 1523 в Цюріху під його керівництвом почала здійснюватися реформа католицької церкви і політичної системи (в республіканському дусі). Релігійна система Цвінглі близька до лютеранства.

300 років від дня народження Крістійонаса Донелайтіса (1714-1780), литовського лютеранського пастора, поета, зачинателя литовської художньої літератури. Автор збірки байок, поеми «Пори року» що складається з 4 пісень («Весняні радощі», «Літні роботи», «Осінні блага», «Зимові турботи»). Поема здобула чимало схвальних відгуків. Гете порівнював її з шедеврами античної літератури, нею зачитувався Адам Міцкевич. Фрагменти цієї поеми були включені до шкільних хрестоматій ХІХ ст. і перекладалися польською, англійською, чеською, білоруською, грузинською, угорською та іншими мовами світу. Твір Донелайтіса внесено до списку кращих літературних творів Європи, який був складений у 1977 році з ініціативи ЮНЕСКО. Український переклад був здійснений Дмитром Чередниченком у 1989 (книжка мала назву «Літа»). Твори Донелайтіса перекладав і Павло Тичина.

135 років від дня народження Уїльяма Фокса (1879-1952), американського кінопродюсера. У 1915 році заснував кінокомпанію «Фокс фільм корпорейшн», яка з 1935 року стала відомою як «ХХ століття – Фокс».

110 років від дня народження Євгена Олександровича Адамцевича (1904-1972), українського кобзаря. У дитинстві осліп. Жив у Ромнах. Навчався у школі для сліпих у Києві. У репертуарі музиканта були українські народні історичні пісні (про Байду, Морозенка, Палія), родинно-побутові, гумористичні, сатиричні й пісні літературного походження (дума-пісня «Євшан-зілля» на сл. М. Воронного, пісні на вірші Т. Шевченка, Я. Щоголева, О. Олеся), «Запорізький марш» (в обробці В. Гуцала увійшов до репертуару Київського оркестру народних інструментів).

105 років від дня народження Степана Андрійовича Бандери (1909-1959), видатного українського політичного діяча, ідеолога і теоретика українського національно-визвольного руху. «Боротьба з большевизмом – це справжня боротьба на життя і смерть не тільки для активних борців, але для цілого народу, який потрапить у більшовицьке ярмо. Докорінне винищування всіх непокірливих, волелюбних елементів, які не хочуть служити большевизмові, систематичне народовбивство – це основні засоби більшовицької політики підкорювання народів. Вона полягає в тому, щоб кожний поневолений народ, всі його прошарки, кожну людину тримати під постійним тиском неухильного або-або: скоритися, прийняти комуністичну доктрину за правду і без спротиву служити здійсненню цілей Кремля або бути знищеним… Проби смерті не витримує те, що є витвором самого життя. А це мільйони людей, цілі народи в обличчі смерті захищають правди і цінності, які їм дорожчі від самого життя! Бо людська душа походить від Того, Хто споконвіку був перед життям і буде після життя, вічно, а оборона великих правд більше наближає людську душу до Бога, ніж життя. Большевики провели найгіршу боротьбу проти релігії, переслідуючи й знищуючи Христову Церкву, унеможливлюючи релігійне життя. Але закладеної в людській душі основи віри, туги за Богом і шукання Божества знищити не можуть…» (Степан Бандера «З невичерпного джерела», 1957 р.)

100 років від дня народження Юрія (Григорія) Оліферовича Збанацького (1914-1994), українського письменника. Автор романів («Ми – не з легенди», «Червона роса»), повістей, збірок оповідань («Над Десною», «Старший брат»). Багато творів присвятив школі та дітям: роман «Малиновий дзвін», повісті «Таємниця Соколиного бору», «Морська чайка», «Курячий бог» та ін. Учасник Великої Вітчизняної війни (командував партизанським загоном), Герой Радянського Союзу.

100 років від дня народження Абрама Ісаковича Кацнельсона (1914-2003), українського поета, літературознавця, перекладача, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата премій ім. М. Рильського та ім. І. Кошелівця. Брат одіозного літературного критика, професора Донецького університету Іллі Стебуна (Кацнельсона; 1911-2005). Учасник Великої Вітчизняної війни (був фронтовим кореспондентом). Друкуватися почав з 1930 року. Автор численних поетичних збірок: «Краплі сонця», «Достигають плоди», «Літа мої», «Бурштин», «Заповітне», «Вибране» та ін. Улюблені жанри поета – балада, лірична мініатюра. Останні 10 років життя мешкав разом із сім’єю у США. Помер і похований у Лос-Анджелесі. Згадує відомий український журналіст Віталій Портников: «Ще одна книжка, яку не можна було купити тоді в «Поезії», - перша в Україні за тривалі роки збірка перекладів з єврейської поезії, видана моїм добрим другом, українським поетом і перекладачем Абрамом Ісаковичем Кацнельсоном замість ювілейного тому віршів. Чому я про це згадав? А тому, що тоді багато спілкувався з Абрамом Кацнельсоном, уважав його чудовою, однак дуже радянською людиною. Про Ліну Костенко, свою колишню ученицю на славнозвісних курсах в Ірпіні, Абрам Ісакович відгукувався з повагою – але й з подивом. «Звичайно, він не може її розуміти», - гордо думав я. Про те, що старий поет упродовж років ховав заборонений рукопис роману «Маруся Чурай» і фактично врятував його для мене та мільйонів інших шанувальників цього твору, я дізнався тільки після його смерті. Порядність – не бундючна, вона не у виступах, не в словах, вона в діях». (Віталій Портников «Тюрма для Ангелів», «Акта», 2012).

95 років від дня народження Джерома Дейвіда Селінджера (1919-2010), американського письменника. Автор романів «Ловець у житах» (російський переклад – «Над пропастью во ржи»), «Вище крокви, будівничі» та ін. На творчість Селінджера значний вплив мала естетика дзен-буддизму.

90 років від дня народження Петра Харитоновича Красюка (1924-2008), відомого українського поета-сатирика, байкаря, педагога. Народився у Трахтемирові на Черкащині. Жив, творив і працював у с. Висоцьк на Рівненщині – майже півстоліття викладав дітям українську мову. Автор збірок сатиричних та гумористичних творів «Байки та гуморески», «Яке коріння, таке й насіння», «Премійований Кіт»,  «Поголений їжак»,  «Хід конем». Написав спогади про П. Тичину, М. Годованця, М. Стельмаха, С. Олійника. Чимало висловів (з байок) Петра Красюка звучать афористично. Лауреат літературних премій імені Валер’яна Поліщука та Микити Годованця (останнього вважав своїм байкарським батьком), а також Нобельської премії  (всеукраїнський фестиваль гумору й сатири, який проводиться у с. Нобель Зарічненського р-ну Рівненської обл.).

75 років від дня народження Мішель Мерсьє (1939), французької актриси. Знімалась у фільмах «Грім небесний», «Друга істина», та багатьох інших кінокартинах, але надзвичайну популярність у пересічного глядача здобула завдяки ролі Анжеліки в серії фільмів режисера Бернара Бордері за мотивами циклу популярних романів Анни та Сержа Голон («Анжеліка - маркіза ангелів», «Анжеліка і король» та ін.). «Анжеліка? Так, спочатку я намагалася звільнитися від неї; я пручалася, обурювалася, але згодом змирилася… Нині я сприймаю її як свою молодшу сестру. Що поробиш: я стала заручницею однієї ролі, одного образу, хоча й зіграла в кіно 50 різних жінок!», - зауважила Мерсьє в одному з інтерв’ю. Актриса декілька раз відвідувала Україну: в 2012 – Київ, де брала участь у зйомках чергової порції «Битви екстрасенсів» на каналі СТБ, та в травні 2013 – у Харкові, де була почесною гостею 5-го фестивалю короткометражних фільмів «Харківський бузок».

65 років тому народився Ігор Федорович Кушплер (1949-2012), український співак (баритон), народний артист України. Творчу кар’єру розпочинав в ансамблі «Верховинка», потім протягом 32 років працював солістом у Львівському національному  театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Професор, завідувач кафедри академічного співу Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка. Проводив майстер-класи в Німеччині, Польщі. Товаришував з Володимиром Івасюком.

Роковини смерті:

120 років з дня смерті Генріха Рудольфа Герца (1857-1894), німецького фізика, одного з засновників електродинаміки.

В матеріалі використані фото: photo.ukrinform.ua, www.kreschatic.kiev.ua, lenta.ru, vmdaily.ru