Співробітництво з Казахстаном для України має особливе значення. Країни об'єднує не лише спільне минуле, а й яскраве сьогодення, у якому обидві держави стверджують себе у світі, зберігають добрі і взаємовигідні відносини. У грудні 2013 Казахстан відзначив своє 22-річчя. У контексті цієї дати про своє бачення перспектив, які відкриваються перед Казахстаном, про взаємини з Україною і про інтеграційні процеси на пострадянському просторі Укрінформу розповів міністр закордонних справ РК Єрлан Ідрісов.

- Пане міністр, як Ви оцінюєте нинішній рівень українсько-казахстанських відносин?

- Нещодавно я брав участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ (РМЗС ) ОБСЄ, яке проводилося у Києві. Мій добрий друг, міністр закордонних справ Леонід Олександрович Кожара, також був у Казахстані не так давно, два місяці тому. Він відвідував Казахстан у якості діючого голови ОБСЄ і в якості глави МЗС України. Під час цих зустрічей ми відзначили дуже високий рівень нашого політичної та економічної взаємодії .

Водночас, переконаний, існує набагато більший потенціал для такого двостороннього співробітництва. Ми одне для одного - природні ринки і партнери. Наші країни об'єднує спільна історія, спільні погляди на свій майбутній розвиток. Нас об'єднують наші народи. Багато казахстанців мають українське походження, і це своєрідний міст між нашими країнами.

Україна - це велика економіка, це важлива держава у Європі. Тому ми завжди будемо приділяти найпильнішу увагу нашим відносинам з Україною.

- Сучасний Казахстан відомий успіхами у власному соціальному і економічному розвитку. Може, у Вас є рекомендації щодо цього й для України?

- Україна - велика, самодостатня держава, яка має прекрасну історію і прекрасний людський капітал. Я думаю, що Україні ніхто не повинен давати поради, як розвиватися і що робити у власному домі. Водночас ми як партнери завжди будемо раді підставити своє дружнє плече у ті моменти, коли ви вважатимете за потрібне.

І я ще раз хочу підкреслити, що рівень нашого партнерства високий. Ми знаємо, що Україна перебуває на важливому етапі свого розвитку. І Казахстан щиро бажає, щоб ваша країна знайшла свій власний шлях, який принесе їй довгострокові дивіденди і розвиток.

- Україна продовжує зусилля зі зближення з Європейським Союзом. Яким чином європейська інтеграція України може вплинути на її двосторонні відносини з Казахстаном?

- Ще на РМЗС ОБСЄ ми підкреслили, що вибір за Україною, і українці самі господарі своєї долі.

Хотів би відзначити, що наш простір - територія колишнього СРСР - це природні ринки, і представити своє майбутнє без цих ринків, на мою думку, навряд чи можливо.

Водночас Україна не живе у замкнутому просторі, є напрямки на схід, північ, захід і на південь. З економічної точки зору цілком природно створювати майбутнє, яке базуватиметься на всебічних відносинах України з економічними партнерами по всіх географічних напрямках. Все залежатиме від балансу інтересів. Переконаний, що в основу всього цього для України будуть покладені її національні інтереси.

Часи якихось замкнутих конструкцій відходять у минуле. Світ глобалізується, і головною тенденцією нинішнього етапу розвитку світу є регіоналізація. Ми бачимо приклад Митного союзу, інтеграцію у рамках євразійського економічного простору. Це природний рух, думаю, що всі ці речі потрібно розглядати в єдиному комплексі.

У будь-якому випадку інтеграційні зусилля України на південь, північ, захід чи жодним чином не позначатимуться на наших двосторонніх відносинах. Ще раз підкреслю, що Україна - давній довгостроковий партнер Казахстану, з яким нас поєднують і політичні, і економічні, і людські (культурні) аспекти. Переконаний, що на Україну чекає дуже велике майбутнє.

- У 2015 році має запрацювати Євразійський економічний союз. Як Казахстан і Ваші партнери готуються до переходу до цієї ширшої форми інтеграції?

- Глави держав - членів Митного союзу - Росії, Білорусі та Казахстану - визначили часові рамки: початок січня 2015 визначено, як орієнтир для формального запуску Євразійського економічного союзу (ЄЕС). Зараз три уряди активно працюють у цьому напряму, йде практично щоденна, щогодини робота. Активно функціонує і Євразійська економічна комісія. Йдеться про великий обсяг роботи, зокрема, технічного плану. Природно, що враховуються всі аспекти цього процесу, бо створення нового формування, яке матиме і наднаціональні функції, - це дуже непроста справа для всіх трьох держав.

Тому задіяні всі відомства трьох держав, йде регулярний обмін думками з усіх цих питань. У нас є чіткі часові рамки, визначення того, що потрібно зробити по галузях. Зараз іде активне опрацювання установчого договору про ЄЕС. Це складний, непростий документ тому, що він охоплює всі сфери економічної життєдіяльності наших держав.

Водночас хочу зазначити, що ніхто з нас не витає у хмарах і не очікує, що з 1 січня 2015 року настане цілковита ейфорія. Я думаю, що це важливий політичний рубіж для того, щоб стартувати і реально рухатися у новому інтеграційному форматі, у новому інтеграційному полі. Тому ми, зі свого боку, тверді прихильники цього процесу, і намагаємося внести свій внесок у підготовку запуску нового формування.

- Як відомо, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв був ініціатором нинішніх євразійських інтеграційних процесів. Очевидно, казахстанська сторона має власне бачення цих процесів та їх перспективи?

- Лідер нашої держави виходив з простих економічних закономірностей: ми географічні сусіди, наші економіки мають значний ресурсний потенціал. Росія, крім того, є глобальною економікою, великим, містким за обсягом ринком з розвиненою промисловістю, наукою, транспортною інфраструктурою. І, об'єднуючись, ми хочемо, щоб наші потенціали не лише доповнили один одного, а й дістали стимул для розвитку. Адже і Росія, і Казахстан, і Білорусь не існують у замкнутому світі. Ми маємо справу з глобальною економікою і хочемо отримати усі переваги від участі в цьому глобальному економічному процесі, використовуючи свої сильні сторони. Ось у цьому і полягає весь сенс інтеграційних кроків.

Звичайно, Росія може дозволити собі функціонувати в індивідуальному режимі. Ще раз підкреслюю, це глобальна економіка. Ми теж, напевно, не впадемо, і те ж саме можна сказати й про Білорусь. Але об'єднання потенціалів - це абсолютно природна відповідь в епоху глобалізації та посилення регіональних тенденцій. Ми просто об'єднуємо і доповнюємо свої власні потенціали, а також полегшуємо вільний рух, так звані чотири економічні свободи. Отже, ми стаємо більш привабливим ринком для зовнішніх партнерів і виробляємо єдину політику в роботі з цими зовнішніми партнерами.

Ось у цьому ми і знаходимо суть інтеграції - отримати максимальну кількість вигод для себе і для партнерів у рамках цього союзу. Нагадаю, що у березні наступного року буде вже 20 років, як президент Нурсултан Назарбаєв виступив з цією ідеєю в Московському державному університеті.

- Але ця ідея тоді не отримала негайної підтримки...

- Знаєте, як кажуть, велике бачиться здалеку. З історичної точки зору, пройшло не так багато часу. Вважаю, дуже непогано, що у рамках минулих 20 років ця ідея почала матеріалізуватися. Зрозуміло, крок від ідеї до реалізації - це велике зусилля. Це дуже непросто, якщо подивитися на масштаби російської економіки, масштаби наших територій. Тому притирання і налагодження точного, чітко функціонуючого механізму буде непростим завданням. Це потребує часу, але я впевнений, що при тому дусі, який присутній, без зайвої політизації за прагматичного настрою ми можемо домогтися дуже хороших результатів.

- Які галузі, на Ваш погляд, найбільш перспективні для розвитку українсько-казахстанського співробітництва?

- Ваш промисловий потенціал, ваш науковий потенціал, космічна сфера у тому числі, наш ресурсний потенціал, наш взаємний агропотенціал і наш взаємний людський потенціал. Крім того, транзит і транспорт. Ось приблизно я позначив ті сфери, де ми можемо ефективно взаємодіяти.

- Пане міністр, повинен відзначити, що Астаною не можна не милуватися. Упевнений, тисячі українців хотіли б побачити все це своїми очима...

- Таким людям я можу порадити можу лише одне: купуйте квитки і приїжджайте до Казахстану. У нас є не лише Астана, колишня столиця Алмати також прекрасна, чудові місця є на сході і на півдні, курортні зони на Каспії, унікальні історичні місця розкидані по всій території Казахстану. Тому Казахстан - це дуже широкий туристичний напрям. Приїжджайте до нас і запрошуйте казахстанців якомога більше їздити в Україну. Як уже згадував, Київ - це чудове, гарне місто. Та й вся Україна - свого роду магніт з точки зору туризму.

Інтерв'ю вів Василь Короткий, Укрінформ.