Цей день в історії. 25 грудня

Різдво Христове за григоріанським календарем. Відзначають Католицька церква, а також православні церкви Греції, Румунії, Болгарії, Польщі, Сирії, Лівану і Єгипту. Вперше 25 грудня почали святкувати за Костянтина Великого у 336 році. До того Різдво відзначали переважно на Богоявлення (6 січня), хоча однієї сталої дати не існувало. Одні виступали за 20 травня (Климент Олександрійський), інші – за 25 березня, 17 листопада тощо. На сьогодні звичай святкувати 6 січня саме як Різдво зберігається лише вірменськими християнами. Від язичницьких римських свят християни запозичили звичай робити подарунки на Різдво і веселитися (це – від Сатурналій), прикрашати оселю зеленими гілками, свічами, займатися справами доброчинності (традиції римського Нового року). Для християн це особливе свято. Як зауважив один сучасний священик, «парадоксальним чином, Різдво Христове – це той день народження, коли подарунки отримують мільйони людей, але не Новонароджений… Тому, цього урочистого вечора, пам’ятаймо передусім про Нього…».

Ювілеї дня:

165 років від дня народження Степана Михайловича Коваліва (1848-1920), українського письменника і освітнього діяча. Після закінчення Львівської учительської семінарії вчителював у селах Львівщини, з 1879 року – у Бориславі. Спочатку друкувався у місцевій пресі, а згодом випустив декілька збірок оповідань, повістей і нарисів. У своїх творах відобразив розорення й зубожіння у пореформений період галицьких селян («Дід Карита», «Пацлавські богомольці», «Шляхоцька шапка»), які постачали дешеву робочу силу для нафтової промисловості Прикарпаття, показав жорстоку експлуатацію пролетарів на бориславських нафтопромислах, поневіряння українських емігрантів в Америці. Твори письменника, багаті на життєві спостереження, написані живою народною мовою. Іван Франко, який справив значний вплив на формування літературно-естетичних поглядів Коваліва, назвав нариси письменника «характеристичним, крізь сльози всміхнутим», а його самого – «в ряду талантів, яких не постидилась би ні одна далеко багатша від нашої література». Ковалів – автор шкільних підручників і статей на теми виховання, написав багато оповідань і нарисів для дітей.

165 років від дня народження Ореста Івановича Левицького (1848-1922), українського історика, археолога, правознавця, етнографа, архівіста, белетриста. Народився на Полтавщині в сім’ї священика. Навчався у Полтавському духовному училищі, закінчив юридичний факультет Київського університету. До наукової роботи прилучився ще у студентські роки. У 1874–1906 рр. працював секретарем Тимчасової комісії з розгляду стародавніх актів і водночас учителював у гімназії. Близько 50 років життя О. Левицький присвятив Київській археографічній комісії. Його «Спроба дослідження про літопис Самовидця» (1878) слушно вважається одним із кращих видань цієї комісії. Наукова спадщина О. Левицького становить понад 200 праць, написаних виключно на архівних матеріалах. Учений брав активну участь у роботі багатьох наукових установ і товариств: Історичного товариства Нестора Літописця, Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Полтавської архівної комісії, Російського географічного товариства, Московського археографічного товариства, Київського товариства охорони пам’яток тощо. Виконував обов’язки заступника президента АН УРСР з 1919 по 1921 рік, президента ВУАН з 1922 року. Відомий також як письменник, перекладач, мовознавець, автор історичних «Волинських оповідань».

165 років від дня народження Овксентія Трохимовича Богаєвського (1848-1930), видатного українського хірурга, науковця. Закінчивши медичний факультет Київського університету (1874), працював лікарем у Миргороді, з 1883 – в Кременчуку. Відомий як хірург-новатор. Автор праць з питань хірургії, створив школу хірургів-практиків. Учасник багатьох російських та міжнародних з’їздів хірургів.

150 років від дня народження Шарля Пате (18663-1957), французького піонера кіновиробництва. Разом з братом Емілем очолював одну з перших фірм у Франції з випуску і продажу кінофільмів.

130 років від дня народження Моріса Утрілло (18883-1955), французького художника, майстра міського пейзажу. З 1902 року почав займатися живописом під керівництвом своєї матері, художниці Сюзанни Валладон. Працював у Парижі. Їздив у Бретань і на Корсику. У 1909–1912 рр. виставлявся в «Осінньому салоні» і «Салоні незалежних». З 1928 року – член Почесного легіону. Автор полотен «Білий дім», «Вулиця Мон-Сені» та ін.

110 років від дня народження Ольги Андріївни Даценко (1903-1993), української актриси.

95 років від дня народження Анвара Садата (1918-1981), державного і військового діяча Єгипту, президента АРЄ (1970 – 1981), лауреата Нобелівської премії миру (1978). У 1970 році Садата обрали президентом Єгипту. Через два роки він вигнав з країни всіх радянських військових радників, у 1973 році розпочав блискавичну війну проти Ізраїлю під час найголовнішого єврейського свята – Судного дня – і був близький до перемоги, але ізраїльський генерал Шарон врятував країну танковим рейдом у тил єгиптянам. Після цього Садат став поборником миру на Близькому Сході. У 1977 році він здійснив безпрецедентну поїздку до Єрусалима і виступив у ізраїльському Кнесеті. У 1978 році отримав Нобелівську премію миру (разом з прем’єр-міністром Ізраїлю Бегіном) за акції, «що сприяють взаєморозумінню і людським контактам між Єгиптом та Ізраїлем». Садат підписав Кемп-Девідські угоди, був ініціатором укладення мирного договору з Ізраїлем під егідою США (підписаний у 1979 р.). Був розстріляний 6 жовтня 1981 року під час військового параду єгипетськими фундаменталістами.

75 років від дня народження Аркадія Йосиповича Хайта (1938-2000), російського сатирика, кінодраматурга, сценариста. Був автором відомої за радянських часів гумористичної програми «Радіоняня», чисельних естрадних мініатюр Аркадія Райкіна, Геннадія Хазанова, та інших естрадних виконавців. Один із творців мультсеріалу «Ну, погоди!», сценарію фільму «Паспорт» (разом з Г. Данелією і Р. Габріадзе).

70 років від дня народження Ханни Шігулли (1943), німецької кіноактриси, легенди європейського кінематографа ХХ століття. Її називають спадкоємицею великих зірок: Грети Гарбо і Марлен Дітріх. Улюблена актриса, муза режисера Райнера Вернера Фассбіндера. Знялась у 23 його фільмах, серед яких такі шедеври як «Заміжжя Марії Браун», «Берлін, Александерплац», «Лілі Марлен». По суті, вона у цих стрічках була символічним втіленням Німеччини. Відомими є також роботи Шігулли у фільмах Вендерса, Феррері, Годара, Шльондорфа, Вайди, Саури, Тротта, Сокурова.

Роковини смерті:

160 років з дня смерті Григорія Трохимовича Данилевського (1772-1863), українського скрипаля. Брат Г.Т. Данилевського (український піаніст, педагог і композитор). Співав у придворній співацькій капелі в Петербурзі, з 1808 року виступав як скрипаль у Петербурзі, Чернігові, Києві.

75 років з дня смерті Карела Чапека (1890-1838), чеського письменника. Автор романів «Фабрика Абсолюту», «Кракатит», «Війна з саламандрами», п’єс «Біла хвороба», «Мати», «R.U.R».

В матеріалі використані фото: nbuv.gov.ua, wikimedia.org