На початку листопада Група зі співробітництва у боротьбі проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу (Група Помпіду Ради Європи ) провела спільне засідання із Держслужбою України з контролю за наркотиками. Головною темою було впровадження системної та ефективної профілактики наркоманії в Україні.
Про особливості боротьби з проблемою наркотиків в Україні розповів у інтерв’ю для Укрінформу голова державної служби України з контролю за наркотиками Володимир Тимошенко.
- Володимире Андрійовичу, як Ви оцінюєте сучасний стан поширення наркоманії в Україні?
- Проблема наркоманії в Україні залишається гострою, як і в усьому світі. Адже щороку пристрасть до наркотиків вбиває майже 200 тисяч людей. Саме тому одним із найважливіших завдань як нашої держави, так і світової спільноти загалом, має стати профілактика, лікування, реабілітація та реінтеграція наркозалежних, боротьба з наркозлочинністю. Ми впевнено робимо перші кроки в цьому напрямі. Тут варто згадати нещодавно затверджену Кабінетом Міністрів України стратегію державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року. Тепер ми маємо чіткий план дій і знаємо, що робитимемо далі.
- Які заходи вважаєте першочерговими у боротьбі з наркоманією в нашій державі ?
- Взагалі у світовій практиці передбачені два шляхи вирішення вищезгаданої проблеми. Раніше першочерговою була боротьба з наркобізнесом, тобто з пропозицією наркотиків. На другому місці – проблема споживання. Адже тут діють закони ринку – попит і пропозиція взаємопов’язані. Нині потрібно не боротися, а зменшувати попит. Звичайно, наркодилер має знати, що держава не пробачить йому вбивство молодого покоління і покарає його за всією суворістю закону. Але є інший варіант – якщо він підійде до пересічного українця і скаже «купи в мене дозу», а людина відмовиться, то його спроба «залучити» може закінчитися провалом та арештом. Тому тепер на першому місці – профілактика і формування свідомого негативного ставлення до наркотиків та розуміння загрози, яку вони несуть. Дотепер ми не проводили ранньої профілактики, натомість жахали людей білбордами типу «мамо, чому ти мене народила». Треба змінювати підходи. На сьогодні у Європі вже працюють досить серйозні методики профілактичної роботи з молодим поколінням. Нещодавно у ДСКН відбулося спільне засідання із Групою Помпіду Ради Європи. Вони поділилися з нами досвідом дієвої боротьби з наркоманією у європейських країнах. Це низка профілактичних заходів. Відтак ми плануємо до 26 червня (Міжнародного дня боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу) наступного року розробити та почати застосування значно ефективнішої та системнішої профілактики наркоманії в Україні, оскільки застосовувані на сьогодні методи не є ефективними. Спочатку плануємо розмістити в ефірах телеканалів соціальний відеоролик. Працюємо над його створенням, але долучаємо до цього процесу всіх охочих, тому оголосили конкурс на найкращий сценарій до майбутнього відео. З його умовами можна ознайомитися на головній сторінці офіційного веб-сайту ДСКН-України. Крім того, розробляємо різноманітні програми для профілактичної роботи з молодим поколінням у навчальних закладах і навіть дитсадках.
- Тобто акцентуватимемо увагу на профілактиці?
- Не тільки, оскільки в Україні ще потрібно повністю перебудувати систему боротьби з наркотиками. Загальновідомо, що міліціонерові легше посадити за грати наркомана, аніж шукати докази проти наркоділка. Та й самі наркозлочинці часто намагаються «підгодовувати» правоохоронців. Ця проблема існує не лише в Україні, але на Заході знайшли рецепт: боротьба з наркобізнесом не повинна бути монополією одного правоохоронного органу, бо це призводить до корупції. Тому там із наркобаронами борються кілька правоохоронних структур. І тоді наркодилер не може знайти собі прикриття в усіх цих структурах. Він не знає, хто, де і коли на нього вийде. В Україні, на жаль, фактично лише МВС є монопольним борцем із незаконним обігом наркотиків у державі.
- Чи передбачає вищезгадана стратегія вихід із цієї ситуації?
- Так, звичайно. Проблемою наркоманії має займатися не тільки МВС. До боротьби, згідно з нашою стратегією, повинні долучитися інші міністерства й відомства — Мінсоцполітики, Міносвіти, МОЗ, а також громадські організації. Єдина наркополітика вже не буде хаотичною, нецентралізованою. Окрім того, усі ці відомства вже долучаємо до розробки найефективніших методик лікування наркозалежних.
- Яким чином плануєте визначити найкращий спосіб лікування?
- Ми готуємо проекти щодо визначення ефективності лікування різними методами. Зараз працюємо над створення трьох фокус-груп по 100 наркозалежних кожна. Відповідно аналізуватимемо три методики: у першій групі – замісна підтримувальна терапія – лікування за допомогою метадону; у другій – інші методики; у третій – ті, хто взагалі не лікується. Протягом року спеціалісти вищезгаданих відомств проаналізують за різними показниками ці групи та визначать найкращі та найефективніші методики. Паралельно, протягом 2014 року внесемо необхідні зміни до нормативної бази України щодо наркотиків.
- Які норми плануєте змінити?
- Найперше, плануємо спростити доступ до морфіну для тяжкохворих, особливо для мешканців сільської місцевості. Попередня нормативна база прописувалася таким чином, аби наркотики нікуди «не вийшли». Тепер ми переглянемо дозволені дози наркотиків, зберігання яких не призведе до кримінальної відповідальності. Зараз дозволена доза героїну - 0, 005 г, а це, щоб краще зрозуміти – залишок на стінках шприца після уколу. Нині ж ситуація така, що наркоман змушений викидати шприци одразу після голковколювання у будь-якому місці, адже на стінках шприца вже є «кримінал». Тому ми обов’язково гуманізуємо українське законодавство. Наркоспоживач — хворий, а не злочинець. Найстрашніше, що цим людям немає куди податися, адже за сьогоднішньої ситуації в суспільстві, наркоман – це ганьба, а так не повинно бути. Потрібно змінити ставлення суспільства до наркозалежного. Відповідно, коли наркоман не боятиметься суспільства, не боятиметься говорити про свою проблему, то ми зможемо йому реально допомогти.
Розмову вела
Божена Чекусь, Укрінформ
м.Київ.
нє