Цей день в історії. 22 листопада

Національне свято Ліванської Республіки – День незалежності (1943).

Події дня:

70 років тому (1943) в Каїрі відбулася англо-американо-китайська конференція за участю  Президента США Фр. Д. Рузвельта, прем’єр-міністра Великобританії В. Черчілля і голови гомінданівського уряду Чан Кайші. Комюніке від 1 грудня (Каїрська декларація) містило в собі зобов’язання, щодо ведення військових операцій проти Японії і післявоєнного мирного урегулювання на Далекому Сході.

 55 років тому (1958) на Придніпровській ДРЕС став до ладу турбоагрегат потужністю 100 тис. кВт.

Ювілеї дня:

205 років від дня народження Томаса Кука (1808-1892), британського новатора в галузі індустрії комерційного туризму, засновника всесвітньо відомого туристичного агентства Thomas Cook and Son.

140 років від дня народження Володимира Павловича Пещанського (1873-1926), українського архітектора, реставратора і мистецтвознавця. Родом з Переяслава (нині Переяслав-Хмельницький); закінчив петербурзький Інститут цивільних інженерів. Під керівництвом В.П. Пещанського було реставровано Микільський (Військовий) собор (у 1935 розібрано) і церкву Спаса на Берестові у Києві. З 1922 року жив у Львові, працював в українському Національному музеї, де керував реставрацією старовинного іконопису та впорядкуванням пам’яток народного мистецтва. Залишив праці з історії українського іконопису і килимарства.

110 рокiв вiд дня народження Олександра Максимовича Бойченка (1903–1950), українського письменника, громадського діяча.

110 років від дня народження Антона Гнатовича Штепи (1903-2005), українського різьбяра на дереві, заслуженого майстра народної творчості УРСР (1990), патріарха української школи різьбярства. Автор переважно тематичних скульптур: «Ішов кобзар до Києва та й сів спочивати», «Наймичка», «Лірик», «Тарас Бульба», «Випив чарочку, не більш», «Засновники Києва». Твори митця експонувалися на 40 українських і закордонних виставках. Був знаним майстром українських народних інструментів (виготовляв ліри, бандури). Народився, жив і працював у с. Сваричівка на Чернігівщині.

105 років від дня народження Віктора Євгеновича Іванова (1908-1980), українського фізика, члена-кореспондента АН СРСР, заслуженого діяча науки УРСР.  Фахівець з вакуумної металофізики і металургії. Лауреат Державної премії СРСР.

100 років від дня народження Бенджаміна Бріттена (1913-1976), англійського композитора, піаніста, диригента. Відродив англійський музичний театр. Автор опер «Пітер Граймс», «Альберт Херрінг», вокально-симфонічних творів «Балада про героїв», «Військовий реквієм», «Кантата милосердя», циклу романсів. Був першим музикантом що отримав титул барона, і став таким чином, членом Палати лордів британського парламенту.

95 років від дня народження Олени Костянтинівни Убийвовк (1918-1942), однієї з керівників підпільної молодіжної організації в Полтаві під час Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу.

85 років від дня народження Миколи Миколайовича Добронравова (1928), російського поета-пісняра. Найпопулярніші пісні написав у співавторстві з дружиною – відомим композитором Олександрою Пахмутовою («Беловежская пуща», «До свиданья, Москва, до свиданья», «Я не могу иначе», «Надежда», «Нежность», «Как молоды мы были», «Команда молодости нашей» та ін.).

75 років від дня народження Святослава Михайловича Божія (1938), українського живописця, заслуженого діяча мистецтв. («Соняшники», «Червоний витязь», «Солдати сплять», «Жди мене» та ін.).

Роковини смерті:

140 років з дня смерті Михайла Олександровича Максимовича (1804-1873), українського вченого-природознавця, історика, фольклориста, письменника. Перший ректор Київського університету (1834–1835). Був одним із засновників вітчизняної ботаніки; автором однієї з перших природознавчих книг для народу («Книга Наума…»), праць з питань систематики рослин, обміну речовин тощо. Його збірник «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні» поклали початок українській фольклористиці. Доля поділила життя Михайла Максимовича на дві половини. Спочатку блискуча кар’єра вченого у Московському університеті, дружба з В. Одоєвським, О. Пушкіним, В. Жуковським, П. Кулішем, О. Бодянським, М. Гоголем, Т. Шевченком, у 30 років – посада ректора у щойно відкритому Київському університеті імені Святого Володимира, а потім – понад 30-річне життя на Михайловій горі в хаті, подарованій йому дідом… Микола Гоголь у листі до Пушкіна (від 23 грудня 1833 року) писав: «Кстати, ко мне пишет Максимович, что он хочет оставить Московский университет и ехать в Киевский. Ему вреден климат. Это хорошо. Я его люблю. У него в «Естественной истории» есть много хорошего, по крайней мере, ничего похожего на галиматью Надеждина…» Любив Максимовича і Шевченка. Поет декілька разів гостював у подружжя Максимовичів на Михайловій горі, захоплювався Марією Василівною Максимович («И где он, старый антикварий, выкопал такое свежее, чистое добро? И грустно, и завидно!», – записав він у щоденнику після зустрічі в Москві з подружжям Максимовичів). Помер Михайло Олексійович Максимович на 69 році життя. Перед тим зробив останні розпорядження, замовив домовину, показав місце для могили… Поховали його (згідно з заповітом) неподалік від будинку. На пам’ятнику викарбовано: «Помянухъ дни древния… Въ творениях руку твоєю поучахся». Будинок М. Максимовича згорів наприкінці 1970-х років.

50 років з дня смерті Олдоса Леонарда Гекслі (Хакслі; 1894-1963), англійського письменника. Онук біолога-дарвініста Т.Г. Гекслі. Автор інтелектуальних романів «Жовтий Кром», «Контрапункт», антиутопії «О дивовижний новий світ» та ін. Проза Хакслі насичена скептичними роздумами про майбуття сучасної цивілізації.

50 років тому в Далласі (шт. Техас, США) декількома пострілами зі снайперської гвинтівки був убитий Джон Фіцджеральд Кеннеді (1917-1963), американський державний діяч, 35-й президент США (1961–1963) від Демократичної партії. Убивцю – Лі Харві Освальда два дні потому застрелить гангстер Джек Рубі, коли Освальда вестимуть на допит. Цікаво, що Лі Харві Освальд упродовж деякого часу (1959–1961 рр.) мешкав у Мінську, був одружений з росіянкою, працював на місцевому заводі «Горизонт» (щоправда, працівник з нього був поганий), але потім повернувся до Техасу.

40 років з дня смерті Юрія Федоровича Мушака (1904-1973), українського перекладача, педагога, літературознавця. Викладав класичну філологію в гімназії (Тернопіль) та Львівському університеті. Перекладав з давньогрецької та латинської мов: «Байки» Езопа, «Фрагменти» Геракліта, «Поетику» Арістотеля, «Сповідь» св. Августина, уривки з творів Платона, Плутарха, Петронія.  Автор кількох підручників з латинської мови для вузів, численних літературно-критичних статей, рецензій.

В матеріалі використані фото: gorod.cn.ua, history.org.ua, usa-info.com.ua