Цей день в історії. 15 вересня
День працівника лісу. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 356/93 від 28 серпня 1993 року у третю неділю вересня.
Міжнародний день демократії. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 13 грудня 2007 року в резолюції, присвяченої підтримці зусиль урядів з розвитку і зміцненню демократії.
Цього дня відзначають національне свято – День Незалежності – країни Латинської Америка – республіки Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка, Нікарагуа і Ель-Сальвадор (1821).
Події дня:
120 років тому (1893) у Джерсі-Сіті (США) почала виходити газета «Свобода» – перше україномовне видання в США.
Ювілеї дня:
400 років від дня народження Франсуа де Ларошфуко (1613–1680), французького письменника, філософа-мораліста, герцога. Широку популярність здобув книгою філософських афоризмів «Максими» («Роздуми, або Сентенції і максими про мораль», 1665). Побудовані на парадоксальності, сентенції Ларошфуко відзначаються вишуканістю стилю й дотепністю. Крім «Максим» Ларошфуко залишив і «Мемуари», де можна знайти цікаві психологічні портрети його сучасників – Рішельє, Мазаріні, Анни Австрійської, герцога де Бофора, принца Конде, герцогині де Лонгевіль та багатьох інших.
115 років від дня народження Олександра Михайловича Бутлерова (1828-1886), видатного російського хіміка, основоположника теорії хімічної будови, яка лежить в основі сучасної органічної хімії. Здійснив синтез ряду нових органічних речовин. Добув полімер формальдегіду, синтезував уротропін, третинні спирти, вперше добув штучним шляхом цукристу речовину. Добув ізобутилен і відкрив реакцію його полімеризації. Бутлеров вважав, що кожній молекулі речовини відповідає певна будова, яку можна виразити за допомогою формули, де більш-менш точно відображені реальні зв’язки та розташування атомів і молекул. Теорія Бутлерова пояснила явище ізометрії, дала можливість визначити будову органічних речовин і передбачити нові класи органічних сполук. В 1864-1866 рр. опублікував підручник «Вступ до повного вивчення органічної хімії», в якому теорія хімічної будови була вперше поширена на всі класи органічних сполук. Цікавий факт: Бутлеров був членом Вільного економічного товариства, де провадив плідну діяльність у справі розвитку в країні раціонального бджолярства. Він був автором декількох популярних праць із бджолярства – «Пчела» і «Как водить пчел». Учений також із задоволенням читав популярні публічні лекції.
105 років від дня народження Абдулли Аліша (1908–1944), татарського письменника, автора книг для дітей. Страчений нацистами.
105 років від дня народження Мишка Кранця (1908–1983), словенського письменника, публіциста. Під час Другої світової війни був учасником Руху Опору в Словенії. Головна тематика творчості письменника – життя селян («Наймити», «Вісь життя», «Залісся прокидається»).
90 років від дня народження Михайла Ісайовича Таніча (1923-2008), російського поета-пісняра, народного артиста Росії. Фронтовик, в’язень сталінських таборів. За своє 85-річне життя написав величезну кількість віршів, що були покладені на музику і стали в СРСР популярними піснями. Співпрацював чи не з усіма відомими радянськими композиторами «золотої доби» брежнєвського застою, але не втратив творчого потенціалу і в буремні часи перебудови та в 90-ті, залишаючись досить затребуваним митцем. Його тексти були покладені на музику Яном Френкелем, Микитою Богословським, Едуардом Колмановським, Володимиром Шаїнським, Оскаром Фельцманом, Юрієм Саульським, Раймондом Паулсом, Юрієм Антоновим, Ігорем Ніколаєвим, Аркадієм Укупніком. Він є автором віршів популярних пісень «Черный кот», «На дальней станции сойду», «Аты-баты», «Идет солдат по городу», «Что тебе сказать про Сахалин?», «Проводы любви», «Комарово», «Подорожник», «Погода в доме», «Я куплю тебе дом…» та ін. Із дитячих найвідомішими є «Когда мои друзья со мной», «По секрету всему свету», «Песенка про папу» (всі – на музику Шаїнського). З 1990 і до самої смерті був художнім керівником гурту «Лесоповал», що виконував російський шансон. Дехто з музичних критиків дорікав за це Михайлові Танічу, але йому, колишньому в’язню, табірна тематика була досить близькою й він не міг не писати про це пісень.
85 років від дня народження Віри Салсонівни Бичко–Бєлової (1928), українського перекладача. Перекладала з російської і данської мов.
Роковини смерті:
360 років від дня смерті Тимоша Богдановича Хмельницького (1632-1653), діяча визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. Старший син Богдана Хмельницького. З 1648 р. був чигиринським сотником, брав участь у багатьох походах і битвах (під Пилявцями, Зборовом, Берестечком, Батогом). Ім’я Тимоша Хмельницького пов’язане головним чином з молдавськими походами його батька, метою яких було примусити господаря В. Лупу розірвати союз з Польщею. 12 вересня 1653 р. під час Сучавської оборони старшого сина Б. Хмельницького було смертельно поранено, через три дні він помер. Похований у с. Суботові на Черкащині.
75 років від дня смерті Томаса Клейтона Вулфа (1900-1938), американського письменника. Автор монументальних романів «Подивись на свою домівку, Ангеле», «Про час і про ріку», «Павутина і скеля», що носять автобіографічний характер і фактично переростають в епопею. Значна частина творчої спадщини письменника побачила світ вже після його смерті. «Прагнення зосередити на кінчику пера весь досвід людського серця» – так сказав про свого молодшого сучасника Вільям Фолкнер і визнавав його як одного з найкращих американських письменників свого покоління.
В матеріалі використані фото: www.1tv.ru, biografos.ru
