Цей день в історії. 13 вересня

Іудейське свято Йом Кіпур – День Спокути, або Судний день.

Події дня:

165 років тому (1848) у Львівському університеті відкрили кафедру української словесності. Завідувачем нової кафедри став Яків Головацький.

70 років тому (1943) Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про присвоєння звання Героя Радянського Союзу організаторам і керівникам підпільної комсомольської організації «Молода гвардія».

50 років виповнюється (1963) всесвітньо відомій косметичній компанії Mary Kay (США).

40 років тому (1973) у польському Гданську сім прибалтійських країн, зокрема й СРСР, підписали Конвенцію про рибальство та збереження живих ресурсів у Балтійському морі та Данських протоках.

Ювілеї дня:

430 років від дня народження Джіроламо Фрескобальді (1583-1643), італійського композитора, органіста і клавесиніста, основоположника італійської органної школи, «італійського Баха». Народився в місті Феррара, яке була на той час одним із найбільших музичних центрів Європи. Служив у герцога Альфонсо ІІ д’Есте - відомого на всю Італію меломана. Після смерті свого покровителя переїхав до Рима; служив у різних церквах органістом, а також при дворах знаті клавесиністом. У 25 років з’явилася перша публікація його музичних творів, до якої входили канцони та мадригали. Саме тоді Фрескобальді обійняв надзвичайно почесну й високу посаду органіста римського собору св. Петра, на якій перебував майже до кінця своїх днів. Відтоді його слава й авторитет невпинно зростали. Він і дійсно був непересічним виконавцем, винахідливим імпровізатором. У 1628-1634 рр. Фрескобальді перебував у Флоренції на службі при дворі герцога Фердінанда ІІ Медічі. Про музичний талант митця з захопленням говорили в Європі (особливо в Німеччині). Багато майбутніх відомих композиторів і виконавців навчалися у нього. Про останні роки життя  Джіроламо Фрескобальді існує мало інформації. Відомо, що він був одружений, мав шістьох дітей і що шлюб був щасливий. Помер митець у зеніті слави; у заупокійній месі брали участь найшанованіші музиканти Рима.

210 років від дня народження Ізидора Жерара Гранвіля (1803-1847), видатного французького графіка-карикатуриста. Прославився завдяки злободенним і гострим політичним карикатурам на бюрократію і буржуазію Франції, які друкувалися головним чином у сатиричному журналі «Карикатюр», а також ілюстраціями до «Мандрів Гуллівера» Джонатана Свіфта (1838), «Життя і пригодам Робінзона Крузо» Даніеля Дефо (1840). Помер у 44 роки у божевільні (не зміг перенести смерть дружини і дітей). Гранвіля вважають одним із попередників сюрреалізму (гравюра «Злочин і кара»). Художника вирізняла надзвичайно багата фантазія, тонка спостережливість, гумор.

195 років від дня народження Гюстава Емара (1818-1883), французького письменника. Під час Франко-прусської війни (1870–1871) очолював письменницький батальйон «вільних стрільців». Автор пригодницьких романів «Слідопити», «Піонери прерій», «Мисливці Арканзасу» та ін.

160 років від дня народження Софії Львівни Перовської (1853-1881), російської революціонерки-народниці. Одна із засновниць товариства чайковців, учасниця «ходіння в народ»; член терористичної організації  «Земля і воля». Організатор і учасниця замахів на Олександра ІІ. Перша жінка-революціонерка, страчена в царській Росії (на час страти їй виповнилося 28 років).

150 років від дня народження Артура Гендерсона (1863-1935), одного з засновників Лейбористської партії Великобританії, лауреата Нобелівської премії миру. (1934).

140 років від дня народження Семена Горука (1873-1920), українського військового діяча, журналіста, отамана Легіону Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії. Закінчив Львівський університет. У довоєнний період був активним членом «Молодої України» та Християнсько-суспільної партії, редагував часопис «Руслан». Став одним з організаторів товариства «Сокіл» в Галичині. В роки першої світової війни – командир сотні, з листопада 1914 р. – куреня Легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука відзначилися в боях на горі Маківці. В листопаді 1918 р. входив до складу Українського Генерального Військового комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 р. у Львові. Семен Горук брав участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. і українсько-більшовицькій війні 1917–1921 рр. У квітні 1920 р. був заарештований більшовиками. Загинув на Соловках.

140 років від дня народження Дениса Яковича Лукіяновича (1873-1965), українського письменника і літературознавця. Здобув юридичну і філософську освіту. Понад 30 років учителював у Львові. Співробітничав у редакціях журналів «Народ», «Буковина», був редактором журналу «Дзвінок». З кінця 1939 р. викладав у Львівському університеті. Автор повістей, оповідань, а також спогадів про І. Франка, О. Кобилянську, М. Коцюбинського, Лесю Українку, В. Стефаника і О. Маковея.

130 років від дня народження Джованні Пастроне (1883-1959), італійського кінорежисера. Ініціатор створення кінофабрики в Турині (1905). З 1908 р. – керівник фірми «Італафільм». Зняв фільми «Падіння Трої» (один з перших постановочних історико-костюмованих боєвиків), «Кабірія».

125 років від дня народження Софії Андріївни Стадникової (1888–1959), української драматичної акторки і співачки (драматичне сопрано). Дружина відомого українського актора і режисера Йосипа Стадника. В 1901–1913 рр. – актриса Руського народного театру у Львові, працювала у трупах, керованих чоловіком, Театрі Миколи Садовського в Києві, Українському драматичному театрі ім. Лесі Українки, театрах Дрогобича і Львова.

115 років від дня народження Миколи Івановича Терещенка (1898–1966), українського письменника. Автор поетичних збірок «Дівчина з України», «Щедра земля», «Серце людське». Виступав як перекладач.

80 років від дня народження Аріфа Джангір огли Мелікова (1933), азербайджанського композитора і педагога, народного артиста СРСР, народного артиста Азербайджанської РСР.

В матеріалі використані фото: wikipedia.org