У 2014 році, як очікується, українська армія повністю перейде на контрактну основу, тобто стане професійною. Певний досвід у зв'язку з цим накопичено не лише у країн "далекого зарубіжжя", а й у наших найближчих сусідів. Про переваги сучасної професійної армії, а також про її становлення у Молдові кореспондентові Укрінформу розповів міністр оборони країни Віталіє Марінуца.

- Пане міністре, яку роль у Молдові покликані відіграти Збройні сили? Особливо з урахуванням передбаченого Конституцією нейтрального статусу Вашої країни...

- Первинне завдання Збройних сил - захист цілісності держави і готовність до відбиття зовнішньої агресії, якщо така виникне. До цих завдань слід додати охорону повітряного простору країни, а також підготовку і участь у миротворчих місіях, включаючи миротворчу операцію на Дністрі. Не менш важлива для наших військовослужбовців участь у допоміжних операціях по боротьбі з тероризмом, готовність допомогти цивільному населенню у надзвичайних ситуаціях.

- Ви, як вихованець Рязанського Вищого повітряно-десантного командного училища і одночасно випускник військово-морської школи у Каліфорнії, представляєте одночасно радянську і західну військові школи. Які основи і головні якості Ви застосували б для здобуття військової, і не тільки, освіти у Молдові? Який із цих векторів Ви втілювали за останні п'ять років на посту міністра оборони?

- Головна характерна особливість освіти на Заході - ніхто нікого вчитися не змушує. При цьому створено такі умови, що ти сам розумієш: без відповідної освіти будь-яке просування вперед, кар'єрне, як прийнято говорити, зростання просто неможливе. Нікого не цікавить, чий ти син або родич. Цю практику доцільно перенести не лише до Молдови, а й в усі країни пострадянського простору.

Маю зазначити, що за ці роки вдалося реалізувати менше бажаного. Реформування Збройних сил у країні відбувалося на тлі важливих політичних і економічних перетворень. Ми визначили напрям руху, оцінили реальний стан національної оборони, уточнили характер можливих загроз, бажаний потенціал і чисельність армії.

Гострою залишається проблема оновлення озброєнь, оскільки техніка, що дісталася у спадок ще від Радянського Союзу, морально і технічно застаріла. Досі ми оновлювали її за різними програмами у рамках співробітництва з нашими військовими партнерами. Однак час подумати про шляхи модернізації військово-технічної бази армії і закупівлю нового озброєння для виконання поставлених завдань.

Вдосконалюється робота і з професійної підготовки особового складу. Характерно, що нещодавно нам вдалося отримати акредитацію одного із військових підрозділів для участі у миротворчих операціях під егідою ООН. Усі військовослужбовці із цього контингенту володіють однією із іноземних мов на рівні розуміння розмовної мови і військової термінології. Цей напрям для нас є дуже важливим. Ми прагнемо до того, щоб особовий склад володів англійською мовою, тому більша частина офіцерського складу пройшла навчання у західних військових школах.

Звичайно, темп і ефективність військових реформ прямо залежатимуть від рівня державного фінансування. На мій погляд, окрім відповідного рівня військової підготовки і виховання у солдатів почуття патріотизму, невід'ємною складовою реформ стане надання нашим військовослужбовцям гідного соціального пакету. Військовослужбовці не повинні почувати себе відірваними від суспільства, а бажано - невід'ємною його частиною. А служба в армії має бути привабливою.

- Як Ви оцінюєте рівень співробітництва з Україною у військовій галузі?

- З нашими безпосередніми стратегічними партнерами і найближчими сусідами - Україною і Румунією - ми прагнемо підтримувати хороший рівень взаємодії. Цього року ми відновили, після багаторічної перерви, спільні навчання. На цей час розробляється план спільних заходів на наступний рік. Ми дуже сподіваємося, що у майбутньому наші контакти з Україною будуть тіснішими.

Хочу відзначити також істотний вклад у підтримку миру у Придністровському регіоні Молдови контингенту спостерігачів від України, які знаходяться у Зоні безпеки на Дністрі.

- Нещодавно у центрі політичних баталій у Молдові опинився Договір про військове співробітництво з іншим сусідом - Румунією. Його навіть було опротестовано опозицією у Конституційному суді. У чому суть проблеми?

- У нас дуже хороші стосунки з нашими румунськими колегами. Румунія надає нам щороку безкоштовно близько ста курсів для навчання особового складу на всіх рівнях, ми також проводимо з ними спільні навчання.

Договір про військове співробітництво з Румунією було підписано у 1992 році терміном на 20 років. Оскільки термін його дії закінчився, його було дещо оновлено. Корективи зрозумілі, якщо врахувати, що за ці роки Румунія увійшла і до НАТО, і до Євросоюзу.

- Чи означає це, що Збройні сили Молдови прагнуть до стандартів НАТО?

- У Молдові давно "взято на озброєння" стандарти НАТО. З 1996 року ми разом з Україною, Росією й іншими державами беремо участь у Програмі "Партнерство заради миру". Існує також окремий план співробітництва "Молдова-НАТО", підписаний у 2006 році, який стосується не лише військової галузі, а й інших сфер. Переконаний, що таке співробітництво не суперечить нейтралітету країни, навпаки, сприяє підвищенню боєздатності армії Молдови. Хочу особливо підкреслити, що співробітництво з НАТО не означає вступ до Альянсу.

Парадоксальність ситуації полягає у тому, що багато нейтральних країн змушені виділяти на оборонну сферу більше коштів на душу населення, ніж члени НАТО. Нейтралітет також має свою ціну.

Розмову вела

Зінаїда Гурська, Укрінформ

м.Кишинів.