Показ фільму «Рай. Надія» і приїзд його режисера австрійця Ульріха Зайдля стали однією з найпомітніших подій IV Одеського міжнародного кінофестивалю. Картина, що завершує трилогію «Рай», розповідає про дівчинку (дочку героїні першої частини - «Рай. Любов»), яка вирушає в табір для схуднення. Неповнолітня героїня закохується в лікарія, що і є зав'язкою. Режисер зустрівся зі слухачами літньої кіношколи і журналістами, де розповів про роботу над картиною і свої подальші творчі плани, які спустять глядача з жіночого раю в чоловіче пекло.
- Чому «Надія» у Вашій трилогії на останньому місці?
- «Рай» спочатку задумувався як один фільм про трьох жінок, пов'язаних родинними стосунками, у пошуках кохання, ніжності і сексуальності. У результаті вийшли три самостійні фільми, з підзаголовками «Любов», «Віра» і «Надія». В останньому фільмі трилогії йдеться про молодь - найбільшу нашу надію. Але насправді можна легко поміняти назви трьох фільмів місцями — в кожному йдеться про любов, віру і надію.
- Теми, порушені у Вашій трилогії, характерні лише для Австрії чи це «спільне місце» для Європи?
- Австрія - це лише приклад західноєвропейської країни. Я намагаюся створити дзеркало нашого суспільства. Передусім західного суспільства. Жінки, про яких розповідається в трилогії, шукають свій рай. Мої герої хочуть вирватися з власної в'язниці. Кожна з них робить це по своєму. Це змінює їх і дозволяє побачити героїв у розвитку. Йдеться про тугу за раєм. І в кожного він свій.
- Чому у Ваших картинах багато інтимних сцен?
- Інтимність і сексуальність відіграють важливу роль у житті. І в картині сам сенс розвивається навколо інтимної частини життя. Я показую дівчат, які не є ідеалом краси. Мені цікаво показати життя.
- За яким принципом Ви вибираєте акторів?
- Я часто знімаю непрофесіоналів. На мою думку, 90% професійних акторів не можуть імпровізувати, а імпровізація - це дуже важливо. Результат, який бачить глядач - це симбіоз моїх уявлень і уявлень акторів. Багато що вони привносять з особистого досвіду, переживань. Тому я і вибираю тих людей, яким є що розповісти, і які готові відкритися, як фізично, так і інтелектуально.
- Над чим Ви зараз працюєте?
- Я знімаю фільм «У підвалі». Робота над ним вже близька до завершення. Мій наступний фільм швидше чоловічий. Саме чоловіки найчастіше спускаються в підвали, щоб там щось змайструвати, чи зустрічаються там з друзями. Це переважно їхня територія. Підвали асоціюються з темрявою, страхом. Адже саме в підвалах часто трапляються тортури і вбивства.
Розмову вів
Богдан Димовський, Укрінформ
м.Одеса.