Цінова стабільність - один з ключових критеріїв оцінки роботи влади. Нещодавно Президент України Віктор Янукович вніс зміни до Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами, надавши їй контрольно-наглядові повноваження - до цього більше двох років в Україні перевірки правильності встановлення цін на регульовані товари не проводились. Про нові завдання, що стоять перед інспекцією у інтерв'ю УКРІНФОРМу розповів голова Державної інспекції України з контролю за цінами Олександр Кисельов.
- Олександре Володимировичу, державна політика стосовно регулювання цін постійно змінюється. Це пов'язано із змінами зовнішньополітичного курсу чи внутрішніми обставинами у державі?
- Дійсно, державна політика контролю за цінами часто змінювалась - за останні 20 років кілька разів змінювався статус та обсяг повноважень інспекції. У 2011 році її взагалі ліквідували, проте минулого року структура була знову відтворена, але тільки із правом проведення моніторингу цін та аналітичної роботи. Виявилось, що у органах державної влади існує серйозне лобі, яке чинило принциповий та різкий спротив процесам утворення Державної інспекції України контролю за цінами - більше року ми витратили на політичну боротьбу. Через це протягом двох останніх років державний вплив на процес ціноутворення був спорадичним - в ручному режимі влада втручалась у проблемні ситуації, не було структури, яка могла превентивно впливати на цінову ситуацію. Проте 17 квітня 2013 року Президент України Віктор Янукович підписав Указ про внесення змін до Положення про Держцінінспекцію України і надав нам контрольно-наглядові функції. Тепер залишилось завершити організаційні процедури.
- Чи є Ви, як голова Держцінінспекції України, прибічником жорсткого державного регулювання цін?
- Я вважаю, що стан та ступінь розвитку української економіки буквально вимагав від керівництва держави утворення структури, яка могла б ефективно контролювати процеси ціноутворення на товари, ціни на які підлягають регулюванню. Так, зараз трендом розвитку є лібералізація ринків, проте Україні, виходячи із наших реалій, тотальна лібералізація не підходить. Держцінінспекція України не контролює ціни на імпортні делікатеси та предмети розкоші - мова йде виключно про найнеобхідніші продовольчі товари, житлово-комунальні послуги, паливо, транспорт та ліки.
Наприклад, Постановою Кабінету міністрів України №1548 від 25 грудня 1996 року визначено перелік товарів та повноваження органів влади всіх рівнів щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг. На підставі цієї постанови облдержадміністрації всіх регіонів встановили граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, варені ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, вершкове масло, соняшникову олію, курячі яйця не вище 15 відсотків без урахування витрат на транспортування. Щодня ми отримуємо скарги від громадян з приводу підвищення цін на ті чи інші продовольчі товари, і часто моніторинги, що проводять наші спеціалісти у регіонах, підтверджують порушення, на які вказують громадяни. Вже найближчим часом Держцінінспекція України розробить план проведення перевірок і почне його реалізовувати. Я гарантую, що у першу чергу будуть перевірені ті суб'єкти господарювання, на кого ми отримали більше всього скарг від громадян.
- Яка зараз кількість встановлених правопорушень цінового законодавства і чи можна послаблювати контроль за ціноутворенням?
- Я вважаю, що контроль послаблювати не можна. Станом на 1 лютого 2013 року у судах тільки першої інстанції перебували кілька сотень справ, де стороною виступали ліквідовані територіальні органи Державної інспекції з контролю за цінами, що діяли у системі Мінекономіки України до 2011 року. Предметом спору в більшості судових справ є стягнення з суб'єктів штрафних фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі понад 2,5 мільярда гривень. Сума сама по собі вражає і чітко характеризує рівень та кількість встановлених порушень цінового законодавства. У 2011-2012 рр. контроль за ціноутворенням фактично не проводився.
- Можливо, варто тоді зробити контроль за цінами більш жорсткішим?
- Законодавчо він забезпечений достатньо, проте, як показав останній рік, навколо цього питання ведуться, без перебільшення, політичні війни.
- Чи має держава реальні інструменти для того аби встановити, чи є обгрунтованою ціна на той чи інший товар? Тобто чи може вона відслідкувати весь шлях товару від виробника до полиці у магазині?
- Так, всі дані стосовно формування ціни на той чи інший товар можна встановити під час проведення перевірки, інспектори Держцінінспекції України матимуть таку можливість. Відповідно, всі цифри можна буде перевірити та встановити їх обгрунтованість.
- Останні звіти Держстату та дослідження, опубліковані у ЗМІ показують, що ціни на продовольчі товари є, загалом, стабільними.
- Держстат і Держцінінспекція досліджують ціни за різними методиками, тому наші дані часто розходяться. Держцінінспекція України вже запропонувала створити робочу групу разом із Мінагрополітики та Державною службою статистики з метою вироблення єдиного принципу щодо прогнозування цінової ситуації на ринку продовольства.
Загалом цінова ситуація - принаймні, якщо казати про ціни на продовольчі товари - наразі стабільна. Проте це зовсім не означає, що контрольні заходи проводити не треба. Ціни на деякі продовольчі товари першої необхідності є, незважаючи на їхню стабільність, невиправдано високими.
Яскравий приклад - хліб. За нашими розрахунками, потреба в соціальному хлібі, пшеничному та житньому простої рецептури, тільки для непрацездатного населення та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, становить близько 138 тис. тонн на місяць. Перелік сортів хліба повинні були затвердити у кожній області, але ця робота виконана не повністю. На вироблення такого хлібу виділяється борошно з Аграрного фонду. Так, можливо виготовлення соціальних сортів хлібу є збитковим для підприємств, але їхню рентабельність при виготовленні всіх інших сортів та видів продукції ніхто не обмежує і логічно, що вони компенсують отримані збитки за рахунок доходів при реалізації дорогої продукції. Хліб, як відомо, це політичне питання, і всі його виробники мають це розуміти.
- Що зі свого боку зробила Держцінінспекція України для врегулювання цього питання?
- Ми зверталась до всіх голів обласних державних адміністрацій із проханням розглянути питання про підписання або актуалізацію Меморандумів про співпрацю між органами місцевої влади та найбільшими виробниками хлібу по регіонах, аби втримати стабільність цін на соціальні сорти хлібу. Проте такими методами порядок із соціальним хлібом навести дуже складно - тепер буде застосовано інші інструменти.
Зокрема, інспекція ініціює перевірку роботи Аграрного фонду України, оскільки наші дослідження свідчать про те, що він неналежним чином виконує розпорядження Уряду щодо стабілізації цін на ринку хліба, здійснюючи в недостатніх обсягах інтервенції борошна. Більше того, це зерно у деяких регіонах використовуються не за призначенням, що призвело до підвищення роздрібних цін на хліб та хлібобулочні вироби, тобто дало ефект, протилежний меті.
Крім того, Державна інспекція України з контролю за цінами запропонувала Міністерству економічного розвитку і торгівлі та Міністерству аграрної політики та продовольства розробити порядок, яким буде визначено єдиний підхід щодо формування місцевими органами виконавчої влади оптимального асортименту хліба, що користується найбільшим попитом, та обсягів його виробництва для кожного хлібопекарського підприємства у регіоні, достатньому для задоволення споживчого попиту. Я вважаю, що варто також рішенням уряду встановити частку соціального хліба у загальному обсязі хлібобулочних виробів, що реалізуються торгівельними мережами, фактично - ввести квотування для соціального хлібу на полицях магазинів.
Я абсолютно упевнений в тому, що у сфері виготовлення продовольчих товарів першої необхідності треба робити перевірки стосовно дотримання діючого законодавства. Законодавство може бути ліберальним, проте його лібералізм не звільняє нікого від обов'язковості виконання вимог держави.
- А яка ситуація зараз в Україні з цінами на ліки?
- В Україні ціни на ряд препаратів вищі, ніж навіть у країнах ЄС, і держава повинна втручатись у цей процес. Зараз Держцінінспекція України відслідковує інформацію про цінові коливання на 22 тисячі 43 лікарські засоби та вироби медичного призначення, аналізує причини та наслідки зміни цін на них.
27 травня 2013 року Державна інспекція України з контролю за цінами подала пропозиції Міністерству охорони здоров'я стосовно контролю за цінами на медикаменти, що закуповуються за бюджетні кошти.
У Постанові Кабінету Міністрів №794 від 13 серпня 2012 року, яка визначає порядок обов'язкового декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, у переліку необхідних документів був відсутній економічний висновок, що підтверджує саму необхідність зміни ціни. Держцінінспекція України запропонувала таке економічне обгрунтування ввести.
З метою прозорого формування цін Держцініспекція України пропонує розширити пакет документів, які подають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Зокрема, включивши до нього висновок Держцінінспекції щодо економічної обгрунтованості розрахунків оптово-відпускних цін.
- І яка роль у цьому відведена Держцінінспекції?
- Під час підготовки висновку Держцінінспекція України здійснюватиме економічний аналіз та виявлятиме причини зниження або зростання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Крім того, ми пропонуємо обмежити можливість частої зміни ціни - суб'єкт матиме право проводити декларування змін оптово-відпускної ціни на лікарські засоби і вироби медичного призначення не частіше, ніж один раз у три місяці.
У разі отримання позитивного висновку суб'єкт господарювання зможе задекларувати ціну у Міністерстві охорони здоров'я, що є обов'язковою умовою для того, аби цей засіб міг бути закуплений за кошти державного або місцевого бюджетів.
Державна інспекція України з контролю за цінами при наданні висновків щодо економічної обгрунтованості зміни ціни буде брати до уваги референтні ціни на лікарські препарати та засоби медичного призначення. Незважаючи на те, що наша ініціатива позитивно сприйнята не усіма учасниками процесу проведення державних закупівель, ми наполягатимемо саме на такому форматі подальшої роботи.
- Питання, яке також турбує усіх без виключення - формуванням тарифів на житлово-комунальні послуги.
- Часто органи місцевого самоврядування, яким передано функції по встановленню тарифів, не мають достатніх ресурсів - кажу про малі міста, селища - щоб досконально перевірити розрахунки тарифів та дати експертний висновок. Я вважаю за доцільне, аби Державна інспекція України з контролю за цінами перевіряла та надавала висновки щодо розрахунків економічно обгрунтованих планованих витрат на всі житлово-комунальні послуги, крім тих, тарифи на які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
- Чи вважаєте Ви, що посилення держконтролю призведе до здешевлення продуктів та послуг? Ряд експертів вже висловлювались про те, що посилення контролю призведе виключно до збільшення цін.
- Посилення контролю повинно привести, в першу чергу, до порядку у питаннях ціноутворення. Держава встановлює правила та обмеження. Є відповідний закон, є підзаконні акти - постанови та розпорядження Кабінету міністрів і ніхто не має права їх порушувати, прикриваючись політичними статусами, лобістськими силами або просто трактувати лібералізацію ринку виключно на свою користь.
Денис Вергун, КИЇВ. 7 червня 2013 р.