За допомогою методики, винайденої відомим кримським медиком, професором і завідувачем кафедри нормальної анатомії людини Кримського державного медичного університету імені С.І.Георгіївського Василем Пікалюком спільно з колишнім студентом, а нині магістром терапії Денисом Шадуро, майбутнім лікарям буде значно легше проникнути у таємниці людського організму.
Завдяки новації кримських медиків, а саме способу виготовлення корозійних анатомічних препаратів, що отримав перше місце у регіональній номінації на Всеукраїнському конкурсі «Винахід року 2012», студентам надається унікальна можливість дослідження органів з максимальною деталізацією, аж до найдрібніших судин і індивідуальних особливостей.
Про це кореспондент УКРІНФОРМу розмовляє з авторами винаходу професором Василем Пікалюком і Денисом Шадуро.
- Василь Степанович, як до Вас прийшла ідея винаходу?
- Від ідеї до втілення пройшло близько чотирьох років. Ще кілька років тому так гостро не стояло питання з матеріалами для досліджень. Ми могли забезпечити навчальний процес повністю. Але до нас перестали надходити вихідні матеріали, крім того, гостро постало питання про збереження всього того, що є, тобто органів для досліджень.
Тоді і виникла необхідність щось шукати. Кажуть, пішла голота на вигадки. Тоді ми почали думати, як можна замінити натуральні препарати і наблизити їх, виключивши фіксацію формалізованими препаратами. Насправді, формалін дуже токсичний, небезпечний, особливо для алергіків. Не всі студенти можуть з ними працювати.
- Денис, Ви почали розробки, будучи ще студентом другого курсу Кримського медуніверситету, як Ви підійшли до вирішення цієї проблеми?
- Ми трохи удосконалили розробку відомого німецького вченого Гюнтера фон Хагенса, який винайшов технику пластинації для збереження живих організмів, тобто підбір пластика за питомою вагою тієї тканини, де він використовуватиметься.
Був обраний звичайний силікон, який використовується у будівництві. Використовували спирт з гліцерином для того, щоб орган зберіг механічні властивості. В принципі, все засновано на хімічних і фізичних властивостях тканин. В результаті ми отримуємо силіконову модель з повністю збереженою натуральною оболонкою, причому зі збереженням фізичних властивостей. І вони можуть зберігатися вічно.
- Але на цьому Ви не зупинилися?
- Так, дійсно, от як був винайдений корозійний спосіб. Адже майбутнім лікарям важливо для вивчення зазирнути у судини, які дуже і дуже малі. Раніше для цього використовували рідку глину, пластик, внаслідок чого виходив зліпок будь-якої порожнини.
Ми випробували і успішно апробовували свою методику заливки за допомогою стоматологічної пластмаси. У нас вийшло, що, наприклад, судини бронхіального дерева видно до 7-9 рівня, також і судини серця. А додаючи натуральні барвники, добилися і натурального забарвлення.
Ось тому, поєднавши ці дві методики: пластинацію і корозію, ми отримуємо об'ємний орган з видимою внутрішньою будовою.
- Василь Степанович, ваші з Денисом винаходи мають безпосередньо практичне значення для майбутніх лікарів?
- Звичайно і, виключно практичне, адже анатомія - це така дисципліна, що доки, руками, як говорять, не помацав і не побачив всі особливості тканини, будови органів, результату не буде. Муляж – це усереднений пластиковий посібник, вивчаючи його, майбутній лікар і отримає усереднене поняття. Адже немає двох однакових сердець, як і немає двох однакових людей. А наша методика дозволяє зберегти кожен орган індивідуальним, з усіма особливостями будови. Якщо це легені курця, то вся чорнота на них залишається, і це можна побачити і навіть помацати пальцями.
Студенти мають вчитися на натуральних препаратах, вони ж лікуватимуть хворих, а не муляжі, які хороші для обивателя, але не для медичного працівника. А для хірурга, уявіть собі, що таке вчитися на пластмасі?
У нас є девіз: Mortui vivos docent (лат.: «Мертві учать живих»). Адже це дійсно так. Необхідно розвивати у майбутніх лікарів етику відносин, у тому числі і до мертвого тіла, аби знали, що воно і після смерті служить живим. Це момент науки про належне взаємовідношення. Це і ставлення до хворого, ставлення один до одного. Це і вироблення ставлення до пацієнта. І це перший крок до становлення майбутнього лікаря. Всього цього не прищепиш через усереднену пластмасу.
Василь Пікалюк - автор майже 500 публікацій, серед яких 8 патентів, 5 монографій, 7 підручників, 2 словники, 40 навчальних посібників і практикумів. Керує роботою морфологічного науково-дослідного центру. Очолює Кримське республіканське товариство анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів, член правління Всеукраїнського наукового товариства морфологів.
На кафедрі нормальної анатомії людини, якою завідує В. Пікалюк, діє морфологічний музей, виставковий фонд якого представлений більш як 1500 експонатами. Музей внесений до міжнародного реєстру-каталога 100 морфологічних музеїв світу, що охороняються ЮНЕСКО.
Спілкувався Сергій Павлів, УКРІНФОРМ.