Помережена річками Чернігівщина цієї весни особливо мокра, адже територією області, окрім великих водних артерій - Десни та Дніпра, протікає 8 середніх та 1560 малих річок. Додавши сюди ще дві тисячі ставків та озер, можна уявити масштаби весняного розливу, підкріпленого великим об'ємом талої снігової води. Обсяги підтоплень населених пунктів чернігівського краю цієї весни більші, ніж у попередні роки. Тож роботи із відкачування води рятувальникам вистачає. Але це, переважно, у дворах приватних садиб. Річки ж у повінь живуть своїм життям, і зайвого з них не вичерпаєш. Про процеси, які нині відбуваються на річках області, та можливі загрози кореспондент УКРІНФОРМу розпитав заступника начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Вадима Потапенка.

- Вадиме Олександровичу, два останні снігопади значно погіршили повеневий прогноз. І тепер гідрологи кажуть, що на Дніпрі цього року буде велика повінь. Чи несе вона якісь особливі загрози розташованим у його басейні населеним пунктам? Чого людям боятися варто, чого - ні?

- Так, справді, березневі аномальні снігопади скоригували повеневий прогноз, і максимальні рівні води на Дніпрі очікуються десь на 1,1 м вищими, ніж середньобагаторічні значення. Тому є імовірність, що ряд населених пунктів, перш за все, Ріпкинського і Чернігівського районів, зазнає відчутного впливу високих вод. Зокрема, у Ріпкинському районі, при прогнозованому розвитку повеневої обстановки, під шкідливу дію води потрапляє приблизно 15 населених пунктів. Але якщо взяти, наприклад, селище Радуль, яке щорічно у повінь підтоплює, то там навіть специфіка спорудження будинків не така, як у навколишніх селах. Фундаменти - висотою близько метра. Тому що люди знають, де будуються. І до повені готуються самостійно: очікуючи її, виносять картоплю з погреба, переставлять консервацію на верхні полиці, лагодять човни, які є у кожному обійсті. І загалом сприймають повінь нерідко з гумором. "Як добре! Буде повінь - поїду на город рибу половлю", - казав один із місцевих мешканців. У районах, де щорічно затоплюються луки, населення зазначає, що в разі відсутності весняної води, врожай сіна влітку буде набагато нижчий. Тобто, для жителів підтоплюваних територій, повінь - звичне природне явище, до якого вони завжди готові.

Але, ясна річ, що і влада в цей період не дрімає. Наше басейнове управління, спільно з іншими відповідальними обласними структурами, працює над тим, щоб шкідливий вплив повені звести до мінімуму.

- В останні роки ваше управління займалося укріпленням берега Дніпра в районі села Кукари, де є загроза зміни річкового русла і втрати 660 га української території. Чи не станеться там неприємності через нинішню велику повінь?

- Поточного року русло Дніпра не зміниться, це - стовідсотково. Тому що на небезпечній ділянці проведено першочергові заходи, які дозволили стабілізувати обстановку. Ще 2009 року там було збудовано першу чергу берегоукріплення на ділянці 424 метри та греблю. Тепер у тому місці берег не розмивається, але щоб питання закрити повністю, потрібно завершити спорудження другої черги берегоукріплення і збудувати третю. Проектна документація є. Друга черга виконана на дві третини, й на сьогодні там роботи припинені. Це нас турбує, тому що таке будівництво не можна кидати на півдорозі. Для його закінчення необхідно близько 15 млн грн.

Попри зупинку проекту, цьогорічна повінь ситуацію там не погіршить. Тому що збудована гребля і рельєф місцевості дозволяють повеневим водам виходити на заплаву і потрапляти в систему заплавних озер Дніпра. Якби цього не передбачили, озера з часом могли б зникнути і природний баланс на тій території був би порушений.

- Як поводять себе інші річки області? Чула, нібито Сож теж намагається змінити русло. Якими можуть бути наслідки?

- Загалом зміна русла будь-якої річки загрожує, передусім, населеним пунктам і будівлям, які можуть бути знесені. Але, якщо говорити про транскордонні річки, якими у нас є Дніпро та Сож (ними проходить державний кордон), то зміна русла автоматично тягне за собою зміну кордону. І тому робота із укріплення берегів, стабілізації русла і недопущення відходу українських земель до іншої держави тут є такою важливою. По Сожу до Білорусі може відійти близько 100 га нашої території, з яких майже 60 га - землі лісового фонду. Небезпечна ділянка річки - біля села Скиток. Там Сож у повінь іде напряму через озеро Коноплянка і зливається зі своїм основним руслом на кілька кілометрів нижче за течією. Якщо вода остаточно прорве утворюваний нею острів і влітку піде так, як у повінь, - через Коноплянку, то ситуація може бути аналогічна тій, що в Кукарах на Дніпрі. Проекти захисту цієї ділянки берега Сожу теж готові, але роботи знову ж таки впираються у фінансування.

- На відміну від Дніпра, на Десні очікується нормальна, звичайна повінь. Але й там, як відомо, є проблеми, пов'язані з "відкушуванням" водою населених пунктів. Зокрема, села Змітнева у Сосницькому районі. Як там просуваються захисні роботи?

- У Змітневі деякі берегоукріплювальні роботи вже виконані. Там прокопано канал, який забирає на себе частину течії і, таким чином, зменшує інтенсивність розмивання берега. Років зо два, а то й більше роботи у Змітневі вже не проводяться. А їх все ж треба завершити. Пропозиції щодо включення цього об'єкту в перелік цьогорічного фінансування ми подали в Держводагентство, проте результату ще не знаємо.

- А чи багато в області таких сіл, як Змітнів, де річка впритул наближається до житлових будинків та об'єктів соціальної інфраструктури?

- Близько десяти. Небезпечна ситуація, зокрема, складається зараз у Великому Усті Сосницького району. Розмиваючи лівий берег, Десна впритул підходить до дороги, до якої залишилось близько 120 метрів. Щорічно річка "з'їдає" приблизно 6 метрів берега, але ж не треба чекати, доки залишиться вузька смужка для проїзду, і лише тоді хапатися за голову. Починати рятувати дорогу потрібно вже зараз. До того ж, там є загроза підмивання опор і руйнування автомобільного мосту через Десну. Ми звертаємося з цим питанням до наших керівних органів і працюємо в тісному контакті з облдержадміністрацією.

Потребують уваги також села Мале Устя, Макошине, Миколаївка та Спаське. В останньому, наприклад, через розмив берега Десни вже не функціонує асфальтова дорога Спаське - Якличі.

- Наскільки цьогорічна повінь може бути шкідливою для згаданих населених пунктів?

- Ситуацію вона, звісно, поглибить. І хоча на Десні вода, за прогнозами, не підніметься вище середньорічних значень, багато чого ще залежатиме від розвитку весняних процесів у Російській Федерації. Насамкінець хотілось би наголосити, що, незважаючи на значні опади в березні й атмосферу нагнітання в інформаційному просторі, ситуація щодо проходження повені в області контрольована. Всі намічені заходи виконуються у відведений для них час. Я впевнений, що вони дадуть результати, і дія води на Чернігівщині не буде настільки шкідливою, як її "малюють".

- Дякую за розмову.

Спілкувалася Наталія Потапчук, УКРІНФОРМ.