Своїм воскресінням Христос подарував нам надію на вічне життя

. Головне християнське свято пов`язане із центральною, найголовнішою подією в історії людства - смертю і воскресінням Ісуса Христа.

Мабуть, немає людини, яка б не прагнула безсмертя. Кожен із нас бажає, щоб його життя продовжувалося якнайдовше. Хтось живе за ради дітей і у своїх дітях бачить продовження свого життя, хтось шукає безсмертя у своїх творіннях образотворчого мистецтва, покладаючи надію, що таким чином збереже пам'ять про себе у свідомості вдячних нащадків. Це свідчить - кожен підсвідомо розуміє, що смерть неприродна і якимось чином хоче її подолати. Прагнення до вічного життя існує, мабуть, ще від часів Адамового гріхопадіння, коли людина безсмертя втратила.

Щоб виправити ситуацію і дати людству ще один шанс, у світ прийшов Господь Ісус Христос, який, Сам будучи без гріха, взявши гріхи кожного із нас і понісши замість нас заслужену нами кару, через Свою смерть на хресті і воскресіння освятив, обожнив саму людську природу, позбавивши її тління і абсолютної влади смерті.

Є людина тілесна і є людина духовна. Тіло помирає, проте дух живе вічно. Згідно з християнським вченням, після Воскресіння Христового, незалежно від того, вірять в це люди чи ні, знають вони про це чи не знають - всі вони воскреснуть, тому, що є однієї людської природи, і пов`язані, як між собою, так і з воскреслим Спасителем. Завдяки тому, що Христос воскрес, і ми всі воскреснемо в останній День Суду. Душі, які відділилися від тіл у момент смерті, з`єднаються з оновленими воскреслими тілами.

Є люди, які стверджують, що немає душі, не вірять у безсмертя, не вірять у Бога, хоча погоджуються, що матерія безсмертна і не зникає. Бо, коли людина помирає, хоч і розпадається на певні елементи, вони продовжують існувати. Але так само і душа не зникає. Вона продовжує існувати, тільки не в матеріальному, а в духовному світі, який є вічним. І якщо ми віримо у існування духовного світу, то можемо повірити і в існування вічного духовного життя.

День Воскресіння Христового є наріжним каменем християнської віри. За словами Євангелія, воскреснуть усі. Але для одних це буде воскресіння блаженне, для вічного перебування з Богом в Його Небесному Царстві, а для інших - воскресіння на осуд, на муку. Той, хто обрав Бога своїм Господом тут, у земному житті, буде з Ним і в житті вічному. Хто ж відкинув Його - буде відділений на завжди, і вже, на жаль, не зможе нічого виправити. І це не якась несправедливість або помста з боку Небесного Отця, а вияв власної волі кожної людини, яку Творець наділив правом вільного вибору. “Життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. Оберіть життя!”, - сказано в Святому Письмі.

Свято Воскресіння - це також привід замислитись над тим, чи достойне життя ми ведемо? Чи наше воскресіння принесе радість, чи, навпаки, ми приймемо осуд за наші злі справи земні?

У цей День важливо пам`ятати: хоч дуже корисно і потрібно підтримувати благочестиві народні традиції, свято Великодня - це не просто народне гуляння, не тільки виконання певних ритуалів та звичаїв, коли просто за традицією треба святити крашанку чи пасочку, і не зайвий привід для вживання спиртних напоїв, а перш за все - Свято Духовне. Це радість духу. Свято перемоги життя над смертю, світла над темрявою.

“Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми”, - говорить апостол Павло у одному з послань.

Отже, коли ми вітаємо один одного пасхальним вітанням, ми не просто здійснюємо певний ритуал - ми засвідчуємо свою віру в Святе Христове Воскресіння і тому говоримо - “Христос Воскрес!”. І якщо віримо, відповідаємо - “Воістину Воскрес!”.

Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ (УКРІНФОРМ)