Болгарія-ЄС: фіскальна дружба, не рахуючи податків
Болгарія не зобов'язана нести додаткове навантаження для стабілізації фінансової ситуації в ЄС, оскільки країна не має ніякого відношення до дестабілізації європейської фінансової системи. Ця думка на минулому тижні була ключовою в судженнях експертів і болгарських політиків.
Така реакція болгарського суспільства на результати роботи неформального саміту ЄС від 30 січня поточного року була цілком передбачуваною. Ще задовго до початку цієї зустрічі на вищому рівні, яка повинна була посилити фіскальні норми Євросоюзу, болгарські економісти давали обгрунтовані прогнози про наслідки нового європейського фіскального пакту для фінансового здоров'я самої Болгарії.
Напередодні прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисов не раз закликав європейських партнерів не лише посилити вимоги до власних державних бюджетів, а й спробувати прожити за «болгарськими» життєвими стандартами. На практиці це означає - існувати на маленькі пенсії і зарплати, миритися з різким скороченням соціальних програм і збільшенням пенсійного віку, з іншими жорсткими заходами економії.
Тому, коли європейські партнери стали наполягати на подальшому посиленні фіскальних вимог для всіх членів Європейської Спільноти, у болгар виникло закономірне питання: чи це про нас і чи треба це нам? Як відомо, новий фіскальний пакт ЄС підтримали всі країни Євросоюзу, за винятком Великобританії і Чехії. Болгарія серед європейських «опозиціонерів» не значиться. Але вже після неформального саміту, реагуючи на стурбованість громадськості, прем'єр Бойко Борисов заявив, що 1 березня Болгарія може не підписати новий фінансовий договір ЄС, оскільки болгарський парламент не дасть на це свого дозволу.
Понад усе у Болгарії занепокоїлися ідеєю Берліна і Парижа про створення спільної бази корпоративного податку. Всі підприємці й інвестори в один голос стали заперечувати проти того, щоб Софія йшла на поводі у економічних важкоатлетів. Перші стверджували, що спільний податок призведе до різкого зростання "тіньової" економіки, а другі заявили, що залишать країну разом зі своїми капіталами. І це не випадково, оскільки зараз Болгарія є країною з найнижчими в Євросоюзі ставками корпоративного податку, який становить 10%. Якби Болгарія погодилася на введення спільної податкової ставки, то миттєво втратила б цю перевагу перед партнерами по ЄС, якою Софія дуже пишалася.
На думку аналітиків, підвищення корпоративних податків автоматично негативно вплинуло б на умови для розвитку бізнесу, які на сьогодні, загалом, є в Болгарії сприятливими.
Коментуючи європейські пропозиції про підвищення банківського податку, експерти були одностайні: новий податок на трансакції банки просто перекладуть на плечі своїх клієнтів за рахунок підвищення комісійних зборів. Болгарський уряд обгрунтовано побоювався, що така вимушена поведінка болгарських банків стане "червоною" карткою для інвесторів.
Варто зазначити, що Болгарія, всупереч кризі, дуже розраховує на залучення свіжих капіталів у національну економіку. Кращою "наживкою" для таких вливань досі була стабільна фінансова політика, хороші макроекономічні показники, низька інфляція і прийнятні податки.
На думку Європейської комісії, надходження від цього податку в європейську скарбницю становитимуть близько 60 млрд євро на рік. Надходження до бюджету від податків, що виплачуються болгарським фінансовим сектором, оцінюються приблизно в 180 млн євро. Тому від введення ще й спільного європейського податку у Болгарії постраждали б, в основному, пенсійні фонди і страхові компанії, а частина промислових компаній залишили б країну, щоб уникнути додаткового податкового тягаря.
Багато хто побоювався, що під тиском Німеччини і Франції уряд Болгарії може також піти на підвищення прямих податків у країні. Це положення, викладене в четвертій главі пакту «Євро+», змусило уряд робити певні «застереження».
Заступник голови економічної комісії парламенту Болгарії Валентин Ніколов у зв'язку з цим нагадав, що в Євросоюзі створена «конвергентна» програма, згідно з якою необхідно гармонізувати всі непрямі податки. За його словами, Болгарія послідовно виконує цю програму і поетапно збільшує податки. Йдеться про акцизи на паливо, тютюнові вироби й алкоголь. «Але Болгарія побоюється гармонізації ставок на корпоративний податок. Він забезпечує нам конкурентну перевагу і можливість саме в конвергентній програмі досягти середньоєвропейського рівня. Вирівнюючи цей податок, як і всі інші податки, Болгарія втрачає свою абсолютну конкурентну перевагу. Адже продуктивність і конкурентоспроможність нашої економіки набагато нижчі. Так що Болгарія категорично не згодна з цією пропозицією», - заявив болгарський політик.
„Формулювання в пакті занадто загальні, тому і слизькі. Ми маємо намір виконувати ці зобов'язання лише після того, як вступимо в єврозону", - заспокоїв усіх болгар міністр закордонних справ РБ Ніколай Младенов.
Після повернення з Брюсселя спробував заспокоїти країну і прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисов: "Найбільший компроміс, до якого ми прагнули, була згода на участь країн, що не входять у єврозону, в засіданнях 17 країн, які входять у неї. Саме в цьому була найбільша розбіжність. Адже держави єврозони наполягали на тому, щоб самим проводити зустрічі, що стосуються їх бюджетів і економічної політики. Нам валося досягти розумного компромісу, ми братимемо участь у цих зустрічах тоді, коли теми будуть пов'язані з Болгарією".
За словами прем'єра, прийнятий текст фіскального пакту не зобов'язує Болгарію підвищувати податки.
«Наша країна не підтримала б подібного рішення», - категорично заявив болгарський прем'єр. Він пояснив: якщо справа дійде до вирівнювання податкових ставок, то «у нас є вихід - 1 березня ми не підпишемо договір, оскільки болгарський парламент не дасть на це дозволу».
