Румунія «надуває» гроші
Аналізуючи стрімкий розвиток альтернативного енергетичного ринку Румунії, не можна не відзначити, що за останні два-три роки в країні нестримно зростає кількість інвесторів, котрі кидають капітали, образно кажучи, «на вітер». А якщо бути гранично точними - то які вкладають їх «у вітер».
Сприятливе географічне розташування Румунії допомагає їй стати сьогодні, за словами керівника Асоціації вітряної енергетики Йонела Давида, однією з найпривабливіших країн для іноземних інвесторів, що бажають розвивати відновлювальну, у тому числі вітряну, енергію. І Румунія вже сьогодні успішно демонструє те, як величезні інвестиційні фонди можна в буквальному розумінні «надути вітром».
Піонерами в галузі будівництва «під ключ» парків вітряної енергії в Румунії в 2004 році стали батько та син Еммануель та Андрій Мунтмарк - румуни шведського походження. Розвитку галузі вони присвятили майже усе своє свідоме життя. Саме син Андрій, який став одним із головних менеджерів відомої енергетичної компанії Monsson Group, вперше у країні виголосив слова про те, що «майбутнє - за вітряною енергетикою».
І якщо сім років тому Румунія несміливо робила перші кроки в розвитку галузі, то сьогодні сюди «вітром надуло» вже мільярдні інвестиції. За офіційними прогнозами, їх обсяг у 2012 році досягне історично рекордного максимуму в 1,5 млрд євро, що удвічі перевищить торішній обсяг інвестицій в альтернативну енергетику. До 2020 року суму інвестицій планується довести вже до 10 млрд євро.
Найбільш рентабельним для «вітряних» інвестицій регіоном (із точки зору географії) є Добруджа. Водночас, вітряні станції будуються сьогодні по всій країні. Доречі, в Румунії вже працюють такі світові гіганти в галузі вітряної енергетики, як іспанська компанія Iberdrola, італійська Enel, а також група компаній Energias de Portugal. Загальний обсяг їх інвестицій оцінюється приблизно в 800 млн євро, а вироблювана на побудованих ними вітряних станціях енергія здатна забезпечити постачання в 800 тис. господарств. За цим показником країна торік посіла сьоме місце в Євросоюзі.
У 2012 році, за умови реалізації всіх намічених проектів у цій галузі, виробничі потужності діючих вітряних парків, здатні будуть виробляти електроенергії на 100 МВт більше, ніж атомна електростанція "Чернаводе". Тобто, якщо на АЕС, що забезпечує 30% румунської електроенергії, щорік виробляється 1400 МВт, то вітряні станції зможуть давати понад 1500 МВт.
Експерти в галузі відновлювальних джерел енергії стверджують, що саме вітряні електростанції врятували Румунію від енергетичної кризи в 2011 році. Торік гідроелектростанції різко скоротили виробництво через засуху, що охопила країну, і різке падіння рівня річок, у тому числі й Дунаю. На думку представників міністерства економіки країни, на нинішньому етапі вітряна енергетика перетворилася на стратегічну галузь румунської економіки.
Тим часом румунські «вітряні» інвестори зробили ще один крок уперед, приступивши до вирішення складного, але, на їх думку, здійсненного завдання, яке вже назване «інновацією майбутнього». Йдеться про так зване складуваня вітряної енергії, аби споживачі не відчували дефіциту струму навіть у безвітряну погоду.
Фахівці вже приступили до розробки амбітних планів створення «вітряних батарей» для збереження запасів енергії. Цей інноваційний проект порівнюють із сховищами для природного газу. Проте з технологічної точки зору проект «вітряних батарей» набагато складніший, ще в недавньому минулому його створення можна було б зарахувати до фантастики.
Як зізнається автор перших проектів Андрій Мунтмарк, розробників хвилюють не стільки фінансові інвестиції, скільки пошук необхідних технологічних рішень щодо створення сучасних систем, за допомогою яких можна було б «складувати» вироблювану вітроенергію.
А доки вирішуються складні технічні питання, перешкодою на шляху до розвитку вітряної енергетики стала не до кінця продумана державна політика. Втім, Румунії необхідно лише «розблоковувати» прийнятий чотири роки тому Закон про розвиток відновлювальної енергії. Адже відсутність відповідної законодавчої бази, як відомо, легко може злякати інвестора і неминуче «вітром здути» його в інші краї, де, окрім вітру, ще і привабливе національне законодавство.