Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА
У 2020-ому всі остаточно переконались, наскільки важливі в сучасному світі комунікації
30.12.2020 13:45

У сучасному суспільстві комунікація та спілкування відіграють надзвичайно важливу роль – від особистих стосунків до публічних. Саме правильна та вчасна інформація допомагає будувати ефективний діалог. І тримати ситуацію під контролем в разі екстрених ситуацій, на зразок тих, з якими Україна і світ зіштовхнулися цього року. 

Про це та інші важливі теми журналісти Укрінформу поспілкувалися з Романом Лелюком, який очолює Департамент суспільних комунікацій КМДА. Саме цей структурний підрозділ міської держадміністрації й налагоджує контакт між владою та жителями Києва, відповідальний за ефективну роботу комунальних ЗМІ та проводить міські інформаційні кампанії. 

«КОЛИ ЛЮДИНА МАЄ ІНФОРМАЦІЮ, ВОНА ЗБЕРІГАЄ СПОКІЙ»

- Романе Валерійовичу, цього року Київ разом з усім світом зіштовхнувся із пандемією, яка стала викликом для абсолютно усіх сфер. Яким було це випробування для сфери комунікацій?

- Донедавна багато людей не завжди розуміли важливість даної сфери. Зрештою, можливо, не усі знали, чим займається наш Департамент. Але якраз цього року, в надскладних умовах, COVID-19 актуалізував роботу нашої команди. І чітко довів: без вчасної та правдивої інформації в умовах всесвітньої паніки просто не встояти. Тобто, всі остаточно переконались, наскільки важливі в сучасному світі комунікації.

Нині, аналізуючи ситуацію 2020 року, можемо стверджувати, що під час карантину ми провели у Києві безпрецедентну інформаційну кампанію! При цьому відзначу, що подібного досвіду ми, як і зрештою весь світ, не мали.  У нас навіть часу не було, аби довго розмірковувати про вибір інструментів. Тому ми з командою оперативно провели стратегічне планування, визначили всі доступні канали комунікації та почали діяти. Потрібно було швидко приймати рішення, тому що у 90% випадків паніка виникає через відсутність інформації та від нерозуміння куди рухатись далі. І навпаки — коли людина має достовірну інформацію, вона як правило зберігає спокій. І навіть, коли ця інформація негативна, але її вчасно роз’яснюють і аналізують, – це вже суттєво зменшує рівень напруги серед людей. 

- Розкажіть, будь ласка, про те, як саме налагоджували комунікацію із киянами під час суворого карантину. 

- Ми ставили собі за мету донести повідомлення до всіх категорій населення.  Немає практично жодного під’їзду в Києві, біля якого не було б розміщено наші графічні інформаційні матеріали, так само немає жодної одиниці транспорту, де б не було нашої інформації.  Представники Департаменту спільно з нашими комунальними підприємствами організували виготовлення та розповсюдження брошур, розміщення інформаційних повідомлень з алгоритмом дій – на білбордах,  сітілайтах, у транспорті та в торгових центрах. Також ми поширювали новини у соцмережах та створили  офіційний телеграм-канал — “COVID-2019”, завдяки якому тисячі киян отримують оперативну та достовірну інформацію.

Загалом, всі департаменти КМДА, районні державні адміністрації, комунальні підприємства перебували в тісній комунікації між собою та інформували киян, які кроки здійснює влада для протидії поширенню COVID.

Кожного дня, за будь-яких обставин, міський голова Віталій Кличко в один і той же час особисто виходив у прямий ефір, щоб розповісти киянам оперативну інформацію про те, що відбувається в місті. Я зараз не можу одразу пригадати якесь інше місто в Україні, де міський голова так послідовно і системно займався б цією роботою. Переконаний, це все давало киянам відчуття того, що ситуація, попри свою складність, все ж контрольована.

Хотілось би відзначити роль у цих процесах наших комунальних засобів масової інформації —  телеканал «Київ», радіо «Київ Fm», інформаційний портал «Вечірній Київ» та газета «Хрещатик» щодня у різний спосіб доносили до жителів столиці об’єктивну інформацію. А запит на неї, повірте, був просто колосальний. Тому наші комунальні ЗМІ дуже оперативно переорієнтували контент, і більшість ефірного часу та наповнення інформаційної стрічки було присвячено саме темі протидії вірусу.

До того ж, наші комунальні медіа, крім інформаційної, виконували дуже важливу соціальну місію. Наприклад, навесні телеканал «Київ» транслював уроки для школярів. Це було особливо потрібно учням 11-х класів, які готувались до ЗНО. І без перебільшення скажу, що саме завдяки цьому рішенню нам вдалось не допустити зриву вступної кампанії. У час пандемії комунальні ЗМІ фактично стали майданчиком для комунікації та підтримки киян в екстреній ситуації.  І десятки інформаційних спецвипусків, години ефірного часу, присвячених темі COVID-19, сотні матеріалів у веб- чи друкованому форматі –  цьому найкраще підтвердження.

До речі, нашому Депаратаменту та КП “Центр публічної комунікації та інформації” вдалося залучити на інформаційні кампанії понад 60 тисяч доларів позабюджетних коштів — ми отримали грант в рамках проєкту Partnership for  Healthy Cities, який реалізується Vital Strategies за фінансової підтримки Bloomberg Philanthropies. А загалом, за ці два роки, відколи працює КП “Центр публічної комунікації та інформації”, нам вдалося успішно провести близько півсотні інформаційних кампаній. 

«СЬОГОДНІ КОМУНАЛЬНІ ЗМІ — ЦЕ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ВСІХ, ХТО МАЄ, ЩО СКАЗАТИ”

- Частина населення звикла, що комунальні медіа – це винятково рупор влади, який з ранку до вечора вихваляє керівництво. На вашу думку, муніципальним ЗМІ Києва сьогодні вдалось зруйнувати цей стереотип і відповідати сучасним трендам?

- Однозначно так! Ми сьогодні успішно перемагаємо тезу  про те, що “комунальне – значить убоге”. Цього року ми зробили повний ребрендинг наших  ЗМІ. Телеканал «Київ» та радіостанція переїхали у нове, сучасне приміщення, яке зараз працює як повноцінний медіацентр. А на каналі збудовано єдиний ньюзрум, і працівники радіо й телебачення створюють так званий конвергентний продукт, який трансформується під різноманітні платформи. У 2020-му ми також оновили сайт «Вечірнього Києва». До речі, наступного року видання святкуватиме 115-річний ювілей, і я дуже радію, що нам вдалось до дня народження «Вечірки» запустити новий, сучасний сайт із людським обличчям.

Сьогодні нам не соромно сказати киянам: “Вмикай і дивись “Київ!” – з огляду на те, як виглядає якість картинки, дизайну, контенту на телеканалі. Адже ми позбулися ще одного поширеного стереотипу про те, що комунальні медіа працюють у форматі – “дякуємо тим, кому ми зазвичай дякуємо”. “Теплих ванн чи джакузі”, якщо говорити сленгом журналістів, сьогодні на каналі немає. А відтак, немає і можливості для політика прийти на канал і розповідати про те, який ти красивий, гарний, розумний, великий і неперевершений... Сьогодні ТРК “Київ” — це канал достовірних новин і мовник громади, який, у першу чергу, орієнтується на запити аудиторії. Те ж саме стосується і наших комунальних видань. 

Це значить, що сьогодні кияни, включивши ефір ТРК “Київ” чи зайшовши на сайт “Вечірки”, мають змогу отримати максимально повну та достовірну інформацію про те, що відбувається в місті, довідатися про рішення, які ухвалює столична влада й які впливають на їхнє життя,  подивитися і почитати цікаві історії про киян і, власне, Київ. У нас з’явилось більше матеріалів про звичайних людей – від водіїв трамваїв, машиністів метрополітену до архітекторів чи лікарів. Тобто, сьогодні ці ЗМІ є майданчиками для усіх, хто має що сказати – від депутатів з різних фракцій до простого киянина, який має проблему. Працює філософія рівного доступу до інформаційного простору. Муніципальні медіа впевненим кроком стають авторитетними і їм все більше довіряють. 

- На ваш погляд, чи є правильною сьогодні політика телеканалу «Київ»: курс на гіперлокалізацію? Вважаєте, людям справді цікавіший міський контент, ніж те, що відбувається на загальнодержавному рівні чи за кордоном? 

- Однозначно, і в цьому ми беремо приклад із передових країн світу. Бо наприклад, у США та Європі саме локальні телеканали мають велику довіру серед місцевих жителів. Як показує практика, людям більш цікава й потрібна інформація про обмеження руху, забруднення повітря у їхньому місті, чи просто – що в цю секунду відбувається у них під вікнами дому, ніж, наприклад, якісь новини про білих ведмедів з Північного полюсу. І «Київ» у цьому сенсі переймає досвід іноземних колег.

До речі, одним із головних факторів для медіа є рівень впливовості. Сьогодні, наприклад, в ефірі ТРК “Київ” є проєкт “Вартові столиці”, що покликаний допомогти киянам вирішувати комунальні проблеми і показувати глядачу те, як вони вирішуються. Або не вирішуються. І приємно, що люди нерідко телефонують до нас у студію й прохають: “Ви знаєте, в нас є така проблематика, а чи не могли б ви приїхати до нас і зняти, бо після вашого приїзду все так швидко і гарно покращується!”  Приємно, що ми маємо фідбек від киян, і маємо довіру та вплив!

«ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ПРОДУКУЄ КОНСТРУКТИВНІ ЗАПИТИ І ГОТОВЕ СПІЛЬНО З ВЛАДОЮ ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ МІСТА»

- Нещодавно у столиці вперше відзначили «топ-100» кращих проєктів, які громада реалізувала спільно із владою. Чому започаткували такий відбір?

- «Топ-100» – це не просто проєкт чи захід. Це відповідь тим скептикам, які твердять, що у Києві немає конструктивного громадянського суспільства, а влада не дослухується до громади і не співпрацює з людьми. Топ-100 — це не просто сотня провідних громадських організацій, а сотня проєктів, які ефективно реалізовані громадськими організаціями спільно з міською владою. Тобто громадянське суспільство створило запит, влада підтримала його, і завдяки синергії та об’єднанню зусиль, вдалося реалізувати важливі для міста ідеї й отримати позитивний кейс. Тому, громадянське суспільство в нас є. Воно конструктивне. Громадянське суспільство продукує конструктивні запити і готове сьогодні спільно з владою вирішувати проблеми міста. А влада — достатньо відкрита, щоб ці запити чути, має достатньо політичної волі, щоб підтримати громадські ініціативи та спільно їх реалізувати. 

- У Києві нині зареєстровано 19 тис. громадських інституцій. Але ж активними є далеко не всі… «Топ-100» може пожвавити громади? Чи маєте ще ідеї, які мотивували б творчих, небайдужих киян співпрацювати з містом? 

Справді, з 19 тисяч на сьогодні активними та дієвими є трохи більше, ніж тисяча організацій. Тому однією з ключових ідей рейтингу «топ-100»  – було саме підвищити їхню активність. Це буде стимулом та рейтингом, який ми будемо інформаційно просувати, для того, щоб спонукати громадські організації до роботи. Вони розумітимуть, що потрапити до списку найкращих — це престижно.  Але для того, щоб туди потрапити, треба щось зробити! Цього року ми організували виставку топ-100, розмістивши банери у 10 районах, у найбільш людних місцях столиці — в парках, скверах, на Хрещатику. Ми зробили це для того, щоб люди бачили активності громадських організацій та приєднувалися до них!

До речі, хотів би відзначити спільну продуктивну роботу Департаменту з громадськими організаціями при організації заходів до державних дат, зокрема Дня Європи. Саме на плечі співробітників нашого Департаменту лягає величезна відповідальність під час відзначення великих державних свят та пам’ятних подій за участю перших осіб столиці й держави.

- Романе Валерійовичу, а сьогодні достатньо інструментів, які дозволяють громаді впливати на рішення влади? 

- Нині маємо таких понад два десятки. Починаючи від “Бюджету участі”, який дає змогу кожному киянину реалізувати важливу для міста ініціативу, і завершуючи конкурсом проєктів для громадських організацій. Основним нашим завданням сьогодні бачу потребу в популяризації цих засобів впливу. Постійно проводимо інформаційні кампанії, роз’яснюємо «дорожню карту»,  на успішних прикладах показуємо, як можна втілити ідею в життя. І, звісно, паралельно аналізуємо ефективність  цих інструментів,  вносимо якісь зміни чи створюємо абсолютно нові. 

- А як сьогодні складається співпраця влади з органами самоорганізації населення (ОСН)? Є діалог?

- Київ – одне з небагатьох міст України, яке підтримує ОСН не лише душею й серцем, а й фінансово та організаційно. Офіційно зареєстрованих є 182 органи, з яких 115 – отримують фінансову допомогу з міського бюджету. Решта або відмовились від цієї підтримки, або ж є недіючими.

До речі, цього року ОСН себе гарно проявили під час карантину – допомагали Єдиному координаційному центру, який опікувався соціальною підтримкою киян. За ініціативи заступниці голови КМДА Марини Хонди всі структурні підрозділи Департаменту суспільних комунікацій та підпорядковані комунальні підприємства долучилися до інформаційного супроводу роботи Єдиного координаційного центру, пошуку меценатів та навіть особистої участі в доставці продуктів першої необхідності й медикаментів киянам, які цього потребували. 

«ІДЕОЛОГІЯ ХАБУ – ЦЕ  ДІАЛОГ МІЖ ВЛАДОЮ ТА ГРОМАДОЮ У НЕВИМУШЕНІЙ АТМОСФЕРІ»

- Цього року у Києві створили перший відкритий громадський простір VCENTRI HAB. Чому такі осередки потрібні столиці?

- Я мріяв про це багато років. Ми провели соцопитування і проаналізували потреби громадських організацій — як правило, у всіх у них немає приміщення, де можна зібратися, немає до кого прийти й елементарно порадитися. Саме тому, абсолютно безкоштовно ми надаємо їм майданчик, де вони можуть проводити свої заходи — наради чи презентації. Тут вони можуть отримати консультацію бухгалтера для заповнення звітності, консультацію юриста. Ми даємо можливість прийти і попрацювати на комп’ютері, роздрукувати документ чи навіть просто кави попити і поспілкуватися в неформальній атмосфері. Зараз у нас працює центральний хаб — у Шевченківському районі столиці, але ми плануємо, що такий простір з’явиться у кожному із 10 районів Києва. Адже кожен із них – за масштабом населення – дорівнює обласному центру України і має купу локальних особливостей. Ними й будуть займатися хаби — ці простори об’єднуватимуть владу, громадськість і експертне середовище, аналізуватимуть проблемні точки районів і столиці й залучатимуть владу та мешканців до її розв’язання. Вони займатимуться інформаційно-комунікаційною роботою, наприклад, роз’яснюватимуть роль та функцію тих самих інструментів участі. Це місце, куди може прийти кожен громадянин, кожен член ГО, кожен лідер громадської думки і де його зустрінуть із посмішкою, де він потрапить не в офіційний кабінет, а в дружнє середовище, де йому нададуть допомогу, хоч з яким би питанням він прийшов... 

- Цього року Департамент вперше провів Форум організації громадянського суспільства в онлайн-форматі. Наскільки ефективною була така форма діалогу?

- Ми довго думали, чи взагалі нам варто проводити цей форум через коронавірус. Бо все-таки живе спілкування завжди ефективніше, але вирішили освоїти новий формат. Форум зібрав рекордну кількість експертів навколо основної теми «2020: рік викликів та трансформацій». Знаєте, дуже приємно, коли впродовж п’яти зустрічей до нас приєдналося близько 4000 глядачів. 

- Які ключові меседжі винесли для себе та для Києва після цього діалогу? 

-  Порушували різні питання – від посилення громадської активності до залучення неформальних інструментів участі. Наприклад, тих же соцмереж. Також обговорювали створення великих публічних просторів на прикладі Берліну та Варшави, українських Вінниці та Львова. 

Одним із важливих меседжів було залучення молоді до самоврядування. Я сам свого часу починав становлення зі шкільного та студентського самоврядування. А тому розумію, настільки важливим є питання виховання сучасного, свідомого і конкурентного молодого покоління. Сьогодні це учні, а післязавтра — це наші з вами керівники. Усвідомлюючи це, чим раніше ми закладемо їм розуміння процесів, які відбуваються в місті, процесів організації влади, розвитку міста, чим більше молодь буде обізнана і матиме практичний досвід, тим більше конкурентних фахівців ми завтра отримаємо.  

Ще один такий момент: коли ми проводимо фокус-групи, ми обов’язково залучаємо молодь. Вона  – не заангажована політично, вона ще не обпеклася на якихось питаннях, в неї ще чиста призма сприйняття світу. І крізь цю призму вона продукує дуже багато цікавих питань, які дорослим, хоч як дивно, заважає, побачити їхній досвід. І дуже часто, спілкуючись із молоддю, можна почути креативну ідею чи знайти вихід із якоїсь складної ситуації. Тому ми приділяли й будемо приділяти велику увагу студентському та учнівському самоврядуванню. 

Які головні плани у вас та команди Департаменту на 2021 рік? 

- Плани у нас дуже амбітні, але я переконаний, що нам вдасться спільно їх реалізувати. Якщо говорити про подальше технічне переоснащення ТРК “Київ”, то з наступного року ми хочемо перейти на формат  HD для телеканалу, а для радіостанції плануємо збільшити потужність сигналу із одного до 2 кВт. Що відчують кияни, адже матимуть можливість бачити ще набагато кращу телевізійну картинку та слухати ще якісніший радіосигнал.

Крім того, у наступному році ми запланували не тільки фактично, а й юридично завершити процес об’єднання телебачення та радіо в єдине підприємство. Це дозволить, з одного боку, посилити творчий потенціал, а з іншого при цьому — скоротити адміністративні та інші видатки на утримання комунального мовника. Ми продовжимо розвивати наше комунальне  підприємство “Центр публічної комунікації та інформації” за напрямком взаємодії з громадянським суспільством і проведення інформаційних кампанії. На 2021 рік ми запланували відкрити один хаб у Оболонському районі та ще один на лівому березі. Підприємство також продовжить роботу над покращенням контенту газети “Хрещатик” та сайту “Вечірній Київ” — до слова, завдяки цьому ми хочемо принаймні в 3-4 рази збільшити кількість відвідувань та переглядів сайту. 

І звичайно ж, продовжимо популяризувати інструменти участі, які дозволяють робити наше місто кращим та успішнішим! 

А що би ви хотіли побажати нашим читачам і всім киянам напередодні новорічних свят?

- Рік, що минає, був дуже складним і напруженим для всіх нас. Тож нехай з його останніми хвилинами підуть у небуття всі хвилювання та негаразди. Бажаю, щоб усіх киян у новому році супроводжували здоров’я, щастя, любов та успіх, а всі проблеми вирішуються – виключно силою комунікацій! 

Олена Петришин, Євген Лопушинський. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-